Сьогодні, 28 листопада, у Вільнюсі стартував саміт Східного партнерства, на якому могла бути підписана історична Угода про асоціацію України та ЄС. Однак, після того, як Кабінет міністрів України 21 листопада розпорядився призупинити процес підготовки до підписання угоди про асоціацію з Євросоюзом, геополітичне майбутнє України спрогнозувати важко.
Напередодні поїздки президента на саміт, кореспондент ZAXID.NET поспілкувався з Юрієм Луценком, який розповів чому Віктор Янукович у Вільнюсі не підпише угоди про Асоціацію із ЄС, скільки часу ЄС готова чекати на Україну та чого боїться Янукович.
ЄС чекатиме ще півроку
«Нині ми зробили тільки одне – не допустили польоту президента до Москви і підписання угоди із Митним союзом», - зауважив Юрій Луценко.
На його думку, лідер обкраденої держави хотів перехитрити дві суперсили, але йому це не вдалося. «Український народ показав себе європейцям, що в нашій країні є 40 млн. притомних людей. Завдяки Євромайдану двері до Європи залишаються відчиненими», – каже Луценко, і визнає, що до організації масштабної акції – шанси були майже втрачені.
Юрій Луценко прогнозує, що ЄС чекатиме нас ще півроку, а далі треба знову діяти. Він вважає, що немає сенсу далі стояти на майдані, інакше акція перетвориться у циганський табір, який не матиме сили.
«Після проголошення результату треба розійтися, а потім вирішувати це більшими силами, щоб був не тільки майдан, і студентський страйк, який нині є частковим, а й страйк бізнесменів, перекриті дороги і заблокований парламент», - сказав він.
За його словами, усе вартісне і дієве планується заздалегідь і готується довго. Це шлях до Європи, який ми прокладаємо крок за кроком.
Чому ніхто не хоче бути сусідом Росії?
«Європа – це демократія, і там цінують можливість допомогти іншому, а також цінують зону свободи», – пояснює Юрій Луценко. І додає, що у політичному аспекті ніхто не хоче бути сусідом Росії.
«Якщо Україну не приймуть до ЄС, то кордон несвободи пройде через Польщу, а Польща хоче, щоб він проходив по Луганську», - каже Луценко.
За його словами, окрім того, є ще економічний аспект. Адже Європа – це один із найбільших ринків світу. І якщо є приріст 10% – це серйозний економічний інтерес.
Як звернув увагу Юрій Луценко, водночас, ми матимемо доступ до величезного ринку, який є вдвічі більшим, аніж російський ринок, а не просто станемо черговим ринком збуту європейських товарів.
«Зараз йде війна між ЄС та Росією, куди піде 40 мільйонів розумних, освічених білих християн», – додав він.
Хто зможе протистояти Януковичу
Нав’язана ворожнеча між двома ідеологіями є ґрунтом, на якому зростають неефективні державні лідери, вважає Юрій Луценко.
«Протистояння між так званими «москалями» і так званими «бандерівцями» постійно приводить до влади, так би мовити, неякісних президентів і неякісних депутатів, – каже він. – Їм дуже легко завоювати прихильність, посилаючись на те, що вони за ОУН-УПА, українську мову та Європу. Люди іншого ідеологічного напрямку приїздять і проголошують, що вони за подвиг радянського народу в роки Великої Вітчизняної війни, за права російськомовних і нерушиме братство радянських народів».
«Люди, які з’їжджаються під цими гаслами в парламент, лише скандують їх, але не кажуть, що вони робитимуть у сфері медицини, освіти, фінансах», - наголосив Юрій Луценко. Відтак, визнанням ідеології вони формують до себе авторитетне ставлення.
Як підкреслив Луценко, вони говорять про важливі речі, яких, на жаль, недостатньо для ефективного управління країною. Також він відзначив, що не балатуватиметься в президенти під час наступних виборів і порадив обирати між двома кандидатами – Кличком та Яценюком. Він наголосив: «Кандидатом стане той, хто зможе відповісти на питання народу».
Юрій Луценко висловив своє ставлення до деяких неоднозначних гасел, які звучать із Євромайдану. До прикладу гасло, «Хто не скаче – той москаль» для нього є жартівливим, а гасло «Слава нації – смерть ворогам» – неприйнятним.
«Хто не шанує Степана Бандеру і Романа Шухевича – той не може бути громадянином, - сказав він. - Не визнавати право людей захищати зброєю свою країну означає не мати своєї країни».
За його словами, є ряд держав, які формувалися у 17-18 ст. шляхом національних чисток, однак ці методи нині є неприйнятними. «Україна мусить припинити україно-українську війну, яку нам нав’язали», – переконаний Луценко.
Чого боїться Янукович?
Юрій Луценко називає недієвою ідею мітингувальників про відставку уряду та імпічмент президента у разі непідписання угоди.
«У нас немає механізму імпічменту президента, а за відставку голосують у Верховній Раді», – сказав він. На його думку, є ще один варіант дій - опозиція, спираючись на волю протестувальників, може повторно скликати 100 тис. людей і заблокувати параламент. Питання лише в тому, чи готова вона до цього.
«На 26 листопада у лідерів опозиції ще не було готовності заявити про це. Не вплинуть на рішення Віктора Януковича і санкції з боку Америки та ЄС», – переконаний екс-міністр МВС.
За словами Юрія Луценка, найбільше Янукович боїться Путіна та Америки, однак у даному питанні треба покладатися лише на себе. Адже санкції – лише допоміжний інструмент, хороший хід, але недостатній.
«У Білорусі ввели санкції щодо Лукашенка, і це мало що змінило. При награбованій власності він залишиться президентом навіть попри уведення санкцій», – каже Луценко.
За його словами, дорога до ЄС – це процес, і майбутнє залежить від того, у якій кількості ми вийдемо з вимогами наступних змін.
«Недільний мітинг із 100-тисячами протестувальників – це просто фантастика після трьох років сну і страху», - переконаний він. Тому, на його думку, дорога до великих змін має бути спланованою. Так, Помаранчева революція планувалася протягом двох років, а Євромайдан – протягом двох місяців.
«Помаранчева революція була неможлива без повстання народу. Україна була б неможлива без Кучми. Це все репетиція, як і Євромайдан, який приведе до подальших змін», – наголосив він. І додав, що ніхто не чекав такого студентського протесту, однак коли людей поменшало, то відразу побільшало міліції.
«Тож під час виборів наша реакція має бути миттєвою, адже, без сумніву, пройде Янукович, – зауважив Юрій Луценко. – Ми маємо зробити так, щоб діючій владі у другому турі виборів беркутівці не допомогли утримувати важелі і проводити фальсифікації».
Провальним моментом Євромайдану Юрій Луценко вважає рішення діяти без політиків. Ми маємо дійти до того, щоб люди змогли вірити політикам, каже він. Адже робити політику без політиків є безумством.
«Якщо ви хочете змінити владу, то це не робиться шляхом дискотеки, - наголосив він. - Все одно ми повернемося до моменту, коли доведетья викликати на килим – Тягнибока, Кличка і Яценюка».
«Політика не робиться силою…»
Силові методи впливу на владу є програшними методами, заявив Юрій Луценко. На Євромайдан мали б приїхати три лідери опозиції і оголосити своє узгоджене рішення стосовно подальших дій.
Однак їх сюди не пускають і мікрофона їм не дають, каже Луценко, посилаючись на власне джерело. «Наше діло – вистояти до суботи і спільно продумати план дій. Немає такої сили, яка б могла протистояти спецназу», - сказав він.
Захоплення Кабміну, на його думку, призвело б до кровопролиття і страху серед народу. Він згадував події 2000 року, коли зіткнення на Банковій призвело до 2-річної народної апатії.
Тому Юрій Луценко зовсім не схвалює дії тих, хто відкидає важливість мирних мітингів і проголошує радикальні методи боротьби.
«Силою захопити владу неможливо, – сказав він. – У 2004 році я перешкоджав своїм друзям – Володимиру Філенку і Тарасу Стецьківу, коли вони штурмували Верховну Раду. Політика не робиться силою, а довго і мирно».
Тому Євромайдан – це лише перший крок, вважає Юрій Луценко. «Ми не могли виграти лише тому, що вийшли на майдан, – переконаний він. – У 2004 році ми могли вийти і доголосувати, а нині немає виборів. Єдине, що нам вдалося зробити, - це зупинити Януковича у намірах підписання угоди із Митним Союзом».
Відтак, за його словами, «дискотека, яка зараз відбувається на Євромайдані, повинна перерости у діалог із політиками та вимогами обрати єдиного кандидата та єдину команду».
На його думку, 100-тисячний мітинг 24 листопада був потужним кличем, і наступний такий клич треба організовувати в березні – коли очікується ратифікація асоціації України з ЄС.
Ірина Наумець, для ZAXID.NET