За сім років роботи Верховної Ради IX скликання відсоток голосувань «проти» майже зійшов нанівець – навіть серед опозиційних фракцій. Про це свідчать результати дослідження громадської ініціативи «Голка», оприлюднені 27 серпня.
Активісти зазначають, що народні депутати дедалі частіше замість відкритого голосування «проти» обирають варіант «не голосувати» або вдавати відсутність, виймаючи картку зі слота.
Як голосує опозиція
Найбільше голосує «проти» за вибірку законів у першому та другому читаннях фракція «Батьківщина» (3,6%). Водночас цей показник зростає, коли йдеться про законопроєкти з переліку Ukraine Facility Plan – до 7,4%. Від їхньої підтримки залежить фінансування, яке Україна може отримати від міжнародних партнерів для підтримки державного бюджету під час війни.
Оперативні, достовірні і найважливіші новини тут Додайте ZAXID.NET у вибрані в Google
Дослідниця, журналістка та інженерка даних «Голки» Оксана Ставнійчук зазначила, що частка випадків, коли присутній у залі депутат не натискає жодної кнопки, зросла з 5,9% у довоєнний період до 19,9%.
«Рідкісні винятки стосуються голосувань за чутливі та скандальні ініціативи – такі як ліквідація незалежності НАБУ та САП. Та й в цьому випадку червону кнопку натиснули лише одиниці. Серед них виявилися й мажоритарники від “Слуги народу”: Ганна Бондар, Дмитро Гурін, Роман Грищук, які можуть мати більшу суб’єктність у фракції, бо їх важче позбавити мандатів», – пояснила журналістка.
Водночас народні депутати закликали не прирівнювати відсутність голосу «проти» до втрати суб’єктності чи опозиційності. За їхніми словами, під час повномасштабної війни значення кнопки «проти» змінило свою суть.
Голова парламентського комітету з питань європейської інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе назвала червону кнопку «сигналом SOS», який використовують виключно тоді, коли відбувається щось катастрофічне.
«Це сигнал і українському суспільству, і всьому світові, що дійсно відбувається щось критичне – як це було під час голосування за скасування незалежності НАБУ та САП», – пояснила вона.
Голова підкомітету з питань освіти Роман Грищук вважає, що «позиція не дати голос за те, що ти не вважаєш правильним, має таку ж саму вагу, як і голосування “проти”, “утримався” чи відсутність».
За даними «Голки», найбільше опозиційність проявляється під час голосувань щодо кадрових призначень.
Зокрема, фракція «Європейська солідарність» під час розгляду у сесійні залі Ради цього блоку питань дає найвищий показник відкритого «проти» серед усіх фракцій – 13,4%, а «Слуга народу» підтримує призначення на рівні 83,3%.
Серед депутатів «Слуги народу» найчастіше голосує «проти» мажоритарник із Дніпропетровщини Роман Каптєлов – у 73,7% випадків. Зокрема, він не підтримував постанови про перейменування 333 населених пунктів у межах деколонізації.
Чому депутати уникають голосування «проти»
Дослідження «Голки» показало, що зникнення практики відкритого голосування «проти» свідчить про зміну парламентської культури: відкрито висловлювати незгоду депутати побоюються або вважають недоцільним за відсутності медіа, віддаючи перевагу ухиленню від голосування, щоб уникнути конфліктів всередині фракцій чи з керівництвом парламенту, яке може мати вплив зокрема і на погодження відряджень за кордон.
Колишні депутати ОПЗЖ голосують разом зі «слугами»
Окремо «Голка» проаналізувала голосування депутатів, які були обрані від проросійської ОПЗЖ.
Ідеться про Сергія Ларіна, Олександра Качного, Сергія Льовочкіна, Ігоря Кісільова та Олександра Пузанова, які нині підтримують законопроєкти в першому та другому читаннях майже синхронно зі партією влади.
«Загалом частіше голосувати “ЗА” під час ухвалення законопроєктів в 1-2 читанні почали 43 нардепи ПЗЖМ і Відновлення України, на більше, ніж на 50% збільшили свої показники 30 нардепів вказаних фракцій», – ідеться в матеріалі.
За словами Ставнійчук, до початку повномасштабного вторгнення п’ятеро депутатів із цього списку голосували разом зі «Слугою народу» менш ніж у 40% випадків. Зараз цей показник виріс майже до 98%.
«Уламки ОПЗЖ – дві депутатські групи “Відновлення України” та “Платформа за життя та мир” – рятують владу найбільше, зокрема і по кадровим питанням. “Слуга народу” давно не має 226 голосів, щоб самостійно проводити потрібні їм рішення», – додала дослідниця.
За даними «Голки», загалом Верховна Рада IX скликання втратила 71 народного депутата. Близько пів сотні з них достроково складали мандати за власним бажанням.