Голосування було напружене. Годину радикальна партія блокувала трибуну, а спікер ставив питання під вигуки «Ганьба».
«Прошу голосувати і прошу підтримати. Слава Україні! Голосуєм! 265 - рішення прийнято. Слава Україні! Це не зрада. Це децентралізація влади і слава кожному, хто проголосував», – сказав спікер Верховної Ради України Володимир Гройсман.
Так більшістю зміни до Конституції пройшли перше читання. Як і передбачалось, «за» проголосували депутати «Блоку Петра Порошенка», «Народного Фронту», «Відродження» та «Волі народу». Одноголосно за зміни проголосував і «Опозиційний блок».
«Децентралізація, яка сьогодні стоїть на порядку денному, – це виконання головної вимоги Майдану. Всі ви там стояли не за зміну президента, не за зміну Верховної Ради, а за зміну системи влади», – наголосив народний депутат України (Блок Петра Порошенка) Юрій Луценко.
Про те, що зміни не підтримують, «Самопоміч» та радикали Ляшка заявили ще напередодні. Зелену кнопку проігнорували і депутати «Батьківщини». Мовляв, з проекту так і не зрозуміло, про який особливий статус Донбасу йдеться. Та й сама децентралізація виглядає радше як зміцнення контролю президента на місцях.
«Сила управління державою, сила управління селами і містами є сила держави. І тому введення префектів, які будуть знущатися над управлінням, є знищенням української держави», – додав народний депутат України (фракція «Самопоміч») Олег Березюк.
Та й Конституція – справа свята і має об'єднувати, а не сварити. А тут навіть судді, які аналізували документ, розділилися.
«Так само Конституційний суд, де ті, які віддавати диктаторські повноваження Януковичу – голосували "за". А ті, хто є совістю Конситуційного суду, написали окрему думку, яку нам сьогодні навіть не роздали в залі. На таких розбратах не будуються реформи, не будується становлення і розквіт держави», – сказала народний депутат України («Батьківщина») Юлія Тимошенко.
Фахівець конституційного права Сергій Різник певен, що авторам змін до Конституції варто було ретельніше зважити всі за і проти та винести зміни на голосування тоді, коли всі будуть готові їх прийняти.
«І негативи, і позитиви покажуть себе на практиці. Будь-які завідомо абстрактні і однозначні оцінки зумовлені швидше за все політичною позицією, ніж експертним аналізом цього питання», — підсумував доцент кафедри конституційного права ЛНУ ім. І. Франка Сергій Різник.
Найбільше дискусій викликають повноваження президента та префекти, які представлятимуть його на місцях.
Як і голів держадміністрацій, його призначає президент за поданням Кабінету Міністрів. От тільки повноваження в нього більші. Префект слідкуватиме, аби місцеві ради не порушували законів і може зупиняти будь-які їхні рішення – якщо вважатиме їх незаконними. Здійснюватиме виконавчу владу на своїй території. Нова Конституція дозволяє розширити його повноваження окремим законом.
Впливати на місцеві ради зможе і сам президент. Якщо в селі, місті чи районі відбувається щось, на його думку, неконституційне, гарант може тимчасово зупинити роботу місцевого голови чи ради.
Наразі ж проекту потрібно пережити ще одне голосування. З першого разу зміни мають підтримати не менше 300 депутатів.