Російська агресія проти України мала значний вплив на економіку трьох країн, залучених до конфлікту. Схожість їхніх інституційних структур сприяла певному зближенню економічних ефектів, однак існують також значні відмінності в тому, як війна вплинула на кожну із цих країн.
Білорусь – продовження економічної політики
2023 року білоруська економіка зафіксувала зростання ВВП на 3,9%, незважаючи на майже повний розрив торговельних відносин з ринками за межами Росії. Це зростання було зумовлене позитивною динамікою в більшості секторів промисловості, за винятком транспорту, де другий рік поспіль зафіксовано значне падіння. Незважаючи на складні умови, експорт Білорусі залишався на високому рівні, в основному завдяки підтримці з боку Росії. У 2023 році аж 60% імпорту надходило з Росії, а 65% білоруського експорту йшло на цей ринок, що засвідчує сильну залежність білоруської економіки від Росії.
Позитивні економічні показники Білорусі у 2023 році були значною мірою результатом традиційних інструментів, які влада країни використовувала у складних економічних умовах. На внутрішньому ринку Мінськ підтримував споживання за допомогою м'якої монетарної політики й легкодоступного споживчого кредитування, водночас обмежуючи діяльність приватного сектору. Уряд продовжував субсидувати виробництво й експорт. Послідовна підтримка з боку Росії, яка у 2023 році забезпечувала 60% білоруського імпорту й отримувала 65% експорту, також мала вирішальне значення. У 2022 році Росія також стала транзитною країною для білоруських товарів. Інфляція залишалася низькою на рівні 5,8%, головно завдяки контролю над цінами з боку держави, хоча стимулювання економіки призвело до посилення інфляційного тиску наприкінці року.
Жовтневе опитування незалежного аналітичного центру BEROC показало, що близько 45% домогосподарств не помітили суттєвих змін у своєму матеріальному становищі за рік, тоді як 35% повідомили про погіршення. Крім того, близько третини респондентів повідомили про зниження доходів.
Зіткнувшись із триваючими репресіями і зростаючим тиском на приватний сектор, білоруси продовжували полишати країну. Хоча наявні дані не дозволяють точно оцінити масштаби цього явища, повідомлення про нестачу кадрів, особливо серед висококваліфікованих фахівців, свідчать про його існування. Однак рівень міграції у 2023 році, ймовірно, буде нижчим, ніж у попередні роки.
Росія – короткострокове зростання на шкоду фундаментальним економічним показникам
Офіційні дані свідчать, що російська економіка зросла на 3,5% у 2023 році, хоча, за оцінками Світового банку, динаміка була дещо нижчою – 2,6%. Тим не менш, це зростання перевершило попередні прогнози, які передбачали падіння економіки на 2% або стагнацію на рівні 1%. Кремль частково завдячує цьому результату успіху в обході санкцій і заміні своїх колишніх експортних ринків на ринки Китаю, Туреччини та Індії. На внутрішньому ринку Москва зосередилася на фінансовій підтримці великих компаній для збереження виробництва й реалізації заходів з мілітаризації економіки.
В інституційних умовах російської економіки, втягнутої у війну, реактивна політика в поєднанні зі санкціями призвела до значних змін у структурі виробництва. Сектори, залежні від імпорту високотехнологічних компонентів, такі як автомобільна промисловість, зазнали різкого занепаду. Натомість зросло виробництво, що спирається на низькі технології й місцеву сировину, наприклад, харчова промисловість і виробництво бетону, а також усі галузі, пов'язані з військовою діяльністю. Як наслідок, зросла роль сектору державної безпеки, який фінансується і контролюється урядом. Цей процес призвів до розподілу праці між приватним сектором, який дедалі більше обмежується споживчим ринком, і державним сектором, який поступово перебирає на себе більшу частину економіки.
Політика облікових ставок Центрального банку Росії була безпосередньо продиктована рішеннями Кремля. ЦБ РФ утримував ставки на відносно низькому рівні, щоб уникнути зростання вартості кредитів для компаній. Однак це призвело до зростання інфляційного тиску, який банк намагався пом'якшити запізнілим підвищенням відсоткових ставок. Зрештою, інфляція у 2023 році становила 7,4%, що значно перевищило інфляційну ціль у 4%.
На перший погляд, соціальна ситуація в Росії виглядає позитивною. У листопаді 2023 року рівень безробіття сягнув рекордно низького показника – 2,9%, а реальна заробітна плата почала зростати у другій половині року. Однак зростання зарплат було значною мірою нівельоване зростанням цін. А доходи домогосподарств дедалі більше залежать від мілітаризації економіки. Крім того, у пошуках коштів Кремль значно скоротив соціальні витрати.
Україна – стабілізація економіки і централізація влади
Українська економіка у 2023 році демонструвала ознаки стабілізації, а зростання ВВП очікувалося на рівні від 5 до 5,5%. Відновлення відбулося переважно в металургії й сільському господарстві, хоча обидва сектори все ще не досягли довоєнного рівня через руйнування інфраструктури й логістичні проблеми. Ділові настрої, досліджені Національним банком України, свідчать про оптимізм щодо майбутнього бізнесу, хоча загрози безпеці й логістичні проблеми досі є ключовими викликами.
Незважаючи на широко розрекламовані урядові заходи з підвищення прозорості, особливо через запровадження різноманітних ІТ-платформ і систем, відносини між бізнесом та владою залишаються незрозумілими. Крім того, питання децентралізації призвело до напруженості у відносинах між місцевою й центральною владою, особливо у сфері доступу до фінансування. Зміни на вищих щаблях влади, що відбулися на початку року, свідчать про те, що Офіс Президента прагне консолідувати контроль над економікою й місцевою адміністрацією. Ці заходи є підготовкою до постконфліктної реконструкції країни, яка фінансується з-за кордону.
На відміну від Росії, Україна успішно впоралася з проблемою інфляції. Це було досягнуто завдяки тимчасовому замороженню обмінного курсу гривні та політиці високих відсоткових ставок НБУ. Базова інфляція за весь 2023 рік становила 5,1%. Проте інфляційна динаміка і надалі впливає на доходи населення, оскільки зростання реальної заробітної плати не встигає за зростанням цін.
Хоча у 2023 році не відбулося суттєвих змін у міграційних потоках з України, кількість внутрішньо переміщених осіб (ВПО) значно скоротилася – до 3,6 млн осіб у листопаді 2023 року, за даними Міжнародної організації з міграції (МОМ). Хай там як, ці люди продовжують стикатися з серйозними труднощами. Згідно з листопадовим опитуванням МОМ, 74% ВПО не отримали жодної фінансової допомоги. Про подібні проблеми повідомили 58% тих, хто врешті-решт повернувся до своїх домівок.
Уряд сам себе прогодує
На другому році війни економіки трьох країн, залучених до конфлікту, тимчасово пристосувалися до наслідків російської агресії проти України. Проте це пристосування може бути поверхневим, оскільки реальні виклики і проблеми часто ховаються в деталях.
Населення трьох країн найбільше відчуває наслідки таких змін: вимушена міграція (у Білорусі й Україні), зниження рівня життя (у Росії й Україні), безробіття і фізичні наслідками військової агресії (в Україні). Крім того, спостерігається загальне погіршення рівня соціального захисту й державної підтримки.
Умови воєнного часу впливають на структуру економіки цих країн, посилюючи роль центральної держави. У випадку Росії цей процес призводить до підпорядкування економіки військовому сектору. Такі зміни можуть зробити ці економіки менш гнучкими і більш вразливими до майбутніх криз. Це проявляється, серед іншого, у «тихій війні» за активи між ключовими економічними гравцями в Росії та у спробах послабити вплив олігархів в Україні.
Переклад з польської
Текст опубліковано в межах проєкту співпраці між ZAXID.NET і польським часописом Nowa Europa Wschodnia.
Оригінальна назва статті: Diabeł tkwi w szczegółach