Публічна заява Андрія Білого про звільнення з Львівської міськради спровокувала жваве обговорення серед львів’ян. По-перше, він відповідав за питання транспорту у Львові – а львів’яни традиційно мають багато претензій до цієї сфери. По-друге, Андрій Білий був незвично для чиновників медійно активний. Сьогодні він – гість нашої студії. Вітаю вас.
Добрий день, пане Олеже.
Отже, написали ви вже заяву на звільнення?
Так, вчора. Знаєте, я стараюся все-таки відповідати: сказав – зробив.
Як відреагував мер? Чи ви його попереджали?
Ні, я його попереджав, звісно.
І якась дискусія відбулася, чи він сказав: «Окей, йдіть»?
Були дискусії, пане Олеже, були дискусії. Мера турбує питання, хто буде продовжувати процес. Тому я просто пояснив, що моя задача як керівника, як лідера того напряму – створити самодостатню команду. І мій відхід від тої посади не має призвести до ніяких суттєвих змін у тих процесах, які вже налаштовані.
Тобто ті ремонти… Так, важливо було почати Пилипа Орлика, важливо було почати Шевченка, важливо було почати інші об’єкти. Але коли вони розпочаті і передбачене певне фінансування… Я думаю, ви знаєте, що фінансування передбачене не в повному обсязі.
Я це розумію.
Тому навіть цю роботу вже проведено, і підрядники розуміють і знають, на що вони йдуть.
Але департаменти міськради – це все-таки про планування, про стратегії більше. І команда без лідера що може зробити? Чи ви порекомендували, можливо, когось на своє місце?
Я не рекомендував, я запропонував просто… Знаєте, в ІТ є таке поняття, як довготривала відпустка творча – саббатікал це називається. Воно в Європі дуже розповсюджене, коли людина, пропрацювавши певний час, бере довготривалу відпустку (від тижня до року) і, відповідно, займається чимось іншим.
В ІТ, може, так є, але серед чиновників це дивина.
Знаєте, треба європейський досвід переймати, я думаю. Не має бути такою проблемою. Те, що ви кажете, – команда без лідера… В кожній команді є свій лідер – це перше. Друге – ми розробили План сталої мобільності, який теж визначає ту таку шляхопровідну зірку, дає напрям руху. Тому я не думаю, що тут будуть якісь складності. Зараз найбільші складності – це якраз в дискусії, яка вже триває з минулого серпня. І вона не дає результату.
Дискусія щодо чого?
Щодо всього. Щодо бюджету, щодо повноважень, щодо структури, щодо багатьох питань у місті.
І цю дискусію ви пов’язуєте якось зі своєю особою на цій посаді – чи безвідносно?
Ні, є такі загальноміські дискусії, якщо можна їх так назвати. Наприклад, для мене було дуже дивно – я вже фактично чотири роки відпрацював, і цей рік мені було дуже дивно дивитися, як приймається бюджет, і брати в тому участь. Я вважаю, що три місяці пояснювати бюджет кожного дня по пів дня депутатам – це забагато часу займає. Тобто якщо порахувати, скільки ми витратили грошей на те, щоби прийняти бюджет (і як би це зробили в бізнесі), то ми би зрозуміли, що ми просто витратили шалену купу грошей.
Я розумію, але це не зовсім бізнес. Депутати – представники громади, і їм, очевидно, треба пояснювати, поки не зрозуміють.
Пане Олеже, розумієте, коли треба пояснити – можна пояснити. А коли питання просто: «Нє, бо ми думаємо, менше достатньо»… От як з «Електротрансом». Мені зараз просто шкода, що фактично всі пропозиції, які «Електротранс» давав, вони майже всі порізані. І сьогодні ми бачимо – вже починаються проблеми. Рветься контактна мережа, тому що вона не ремонтується; ламається рухомий склад, тому що є боргові зобов’язання перед постачальниками.
І якось депутати мляво на це реагують. Є вже профільна комісія транспортна депутатська. Я не бачу ніякої реакції – тобто я не бачу якоїсь дії, яка би йшла на вирішення. Я бачу багато дій, які ідуть на супротив.
І насправді я побачив таку річ: якщо ставити за мету розвиток міста, то ролі для досягнення цієї мети можуть бути різні. Я вже маю, я вважаю, достатньо впливовий YouTube-канал. Тому що на початку року «Електротранс» міг зупинитися саме через ті дискусії. І ми намагалися пояснити по-різному. Поки я не вивів це…
Тобто коли депутати не хотіли приймати бюджет розвитку і це про платню?
Безумовно. Дивіться, минулого року був дуже складний рік з точки зору бюджету. Почалася коронавірусна пандемія, криза, дуже багато пільг для підприємців було, зменшення податкування. Відповідно, це зменшення податкування, що є добре для підприємців, – є погано для всіх інших напрямків діяльності міста, тому що не вистачає грошей. Відповідно, ми зайшли в новий рік з великим боргом по всіх підприємствах.
І замість того, щоби це швидко врегулювати, почалися дебати: «А як? А чому? А давайте нє? А давайте менше, давайте більше». Ніхто не цікавився по суті. Я беру табличку, кажу: «Тут раз, два, три, є витрати, є доходи. Є питання по чомусь – давайте обговоримо». Ні. Коли воно говориться «нє бо нє» – то це не конструктивна дискусія.
Але ви мали би розуміти, що Львів – велике місто, це політика, в нас більшість опозиційна до чинного міського голови.
Так.
З точки зору опозиції, якщо показати, що мер не справляється – це такий вагомий політичний інструмент. Чому б не скористатися?
Тому я думаю, що треба вводити якраз в абсолютно прозорий рівень і показувати громаді, хто за що відповідає. А не робити крайніми окремих людей, які на тому чи іншому напрямі.
Ви згадали про свій YouTube-канал як впливовий канал.
Достатньо.
Справді вважаєте, що те, що ви там говорили, якось впливало на депутатів, на міського голову?
Давайте два прості приклади візьмемо. Останнє те, що я сказав, – написали всі ЗМІ, взяли текст, подивилися. Принаймні журналісти дивляться – значить журналісти пишуть певні статі, значить журналісти доносять ту інформацію.
Коли я сказав, що транспорт може зупинитися, тому що бюджет не приймається – на наступну сесію все прийняли, як мало бути. І цього вистачило, фактично, до червня. Вистачило би – а ми вже в квітні прийняли остаточний бюджет. Тобто якби навіть дебати були до червня, ми би витримали цю паузу.
Зараз підкорегували тариф. Знову ж таки, тариф – дуже болюча тема завжди. В Києві, думаю, скоро буде 15-20 гривень точно, тому що все одно кількість пасажирів зменшується.
Але наразі Львів вважається містом, де чи не найвища вартість проїзду на цей момент, бо Київ ще не прийняв.
Це питання, наскільки кожне місто має гроші дотувати транспорт. Ми розуміємо, що автобус треба заправити, в «Електротрансі» треба заплатити за електроенергію…
Добре. А можете пояснити, яким чином у Кривому Розі електротранспорт запускають безкоштовно? Я розумію, що це політичне рішення, що це збитки…
Пане Олеже, все елементарно. Є розрахункова вартість якісного транспорту – 2 мільярди гривень в рік. Якби ми виділили сьогодні 2 мільярди гривень в рік, ми доробимо весь транспорт безкоштовно. Це ж елементарно.
Питання друге: ми виділяємо 2 мільярди гривень в рік чи ні? Якщо ми виділимо 500 мільйонів замість 2 мільярдів і будемо вимагати ту саму якість, то ми її не отримаємо. Все ж дуже просто і логічно.
А у випадку Кривого Рогу ви не цікавилися, за рахунок чого? Невже таке багате місто?
Вони зробили дотацію – перше. Вони зробили це для мешканців виключно, тобто всі прилеглі… Як вони це контролювати будуть – ще не знаю, я вивчу цей момент. Але я думаю, що це призведе просто до занепаду серйозного транспорту. Коли електротранспорт п’ять років тому був 2 гривні, він їздив у десять разів гірше, тому що не вистачало грошей.
В нас у бюджеті не вистачає, ми не збираємо гроші – нема за що ремонтувати. І ми кажемо: «Це ж соціальний транспорт, він же безкоштовно возить людей». Це нікого не хвилює, є вимога – ми всі живемо близько до Європи, ми хочемо такий транспорт, як у Варшаві, ну хоча би як у Кракові, ну хоча би. Ладно, вже не як у Берліні – хоча би як у Кракові. Але він там коштує в п’ять разів дорожче, в десять разів – а рухомий склад коштує так само. Так на чому [економити]– на зарплаті? У нас вже не така низька зарплата.
Ви можете якось лаконічно описати, як змінився транспорт за ті чотири роки, які ви ним займалися? Бо будьмо відверті: трамваї продовжують ламатися, зараз (ви кажете) контактна мережа в тролейбусі ламається і так далі.
Якщо взяти по кожному підприємству, в першу чергу ми зробили показники ефективності – по кожному можна взяти 40-50 основних показників і показати, як вони покращилися. Якщо взяти по поломках (те, що найбільш болюче), то було 800-900 технічних заїздів у місяць, зараз – менше ста, тобто в десять разів транспорт став стабільніше їхати. Він ще стоїть в заторах. Він ще стоїть біля ДТП і біля припаркованих автомобілів – це ще не до кінця вирішено. Але все одно це вирішується за рахунок того, що ті самі евакуатори, які не могли, коли я їх взяв до рук, то вони почали евакуйовувати в п’ять разів більше, ніж до того. Те саме інспектори з паркування – не могли чомусь вивозити…
Останній приклад: покинуті автомобілі роками. Розуміємо, що це вже сміття – не можем. Чому не можем?
Бо це чиясь власність.
Розібралися, знайшли законний шлях, як це прибирати. Практично всі автомобілі за травень вивезли. Тобто при бажанні, якщо шукати рішення, як це зробити – можна знайти в межах чинного законодавства. Якщо казати «нє» – дуже багато є можливості пояснити, чому це неможливо.
Тоді поясніть, з вашої точки зору, чому вас так активно і багато критикували? Напевно, чи не найбільше з міської ради.
Я в такі моменти запитую: «Як ви думаєте, скільки людей працює в міській раді?»
Ну, більше, ніж півтори тисячі.
А кого ви знаєте з міської ради?
Ну, я знаю достатньо багато. Ви маєте на увазі пересічного мешканця? Пересічний мешканець, може, мера знає – і все.
Так. Тобто фактично те, що ви почали з самого початку: чим більша медійність – тим більша впізнаваність, тим простіше тим займатися. Але, з іншого боку…
Тим більший опір?
Тим більший опір, тим більше пробують якось збити з того шляху – я би так це назвав. Але насправді воно ж дає свої…
Знову ж таки, коли я почав YouTube-канал вести, мене вже якось атакували, критикували. Але коли я почав просто пояснювати. На прикладі Двірцевої – фактично блог почався з Двірцевої, тому що мені надзвичайно просто було приємно цим проектом опікуватися і впроваджувати ті зміни. І я дійсно пишаюся тим і тими змінами.
Якщо говорити про транспорт (те, що ви озвучили), то чотири роки тому на Двірцеву заїжджали «Богдани» й «Еталони». Сьогодні з п’яти маршрутів тільки один лишився «Богдан»-«Еталон», і то вони капітально відремонтовані три роки тому.
Тобто за п’ять років насправді зробили більше, ніж за п’ять років до того, напевно разів в десять з точки зору оновлення. Ну, купили всього дев’ять тролейбусів – зараз купили 50. Купили всього 65 автобусів – зараз купили 150. Купили п’ять трамваїв – зараз десять трамваїв, тридцять трамваїв.
Це все – кредитні гроші. Не штука щось купити в кредит – штука потім розрахуватися.
Безумовно.
У мене склалося враження, що ваша відставка зумовлена тим, що цей департамент міської мобільності та вуличної мережі… Зрештою, ви самі сказали це в блозі: «Далі від мене ситуація не залежить», – що депутати мають проголосувати. Я так розумію, ви очікуєте того, що депутати не проголосують, поки ви претендуєте на цю посаду? Я правильно розумію? І це така поступка – ніби давайте заберемо подразник?
Я це не так сприймаю. Знову ж таки, те, що я озвучив: Львів має мати найкращих кандидатів. Якщо в когось закрадається думка, що я прям надзвичайно хочу займати ту чи іншу посаду – це треба просто спростувати в момент. Бо це дійсно може впливати на правильність прийняття рішення.
З другого боку, якщо проведеться конкурс – ну, та від того тільки всі виграють, якщо буде найкращий. Може, хтось з іншого міста подасться, дійсно суперкласна підходяща людина фахова на цю посаду. Чому ні? В мене не було мети якоїсь персональної…
Конкурс насправді не дає відповідей на всі питання. тобто послужний список людини і те, як вона буде працювати на конкретній посаді, не завжди корелюється.
Є в нас різні хвилі в міській раді, особливо в депутатському корпусі. І деякі хвилі дійсно впливали негативно на цей процес через те, що цей департамент ніби для мене створюється. І з таким успіхом ми могли ще півроку – рік, якщо це так. Якщо це не залежить від того – може, так би й не було. Якщо це залежить, то півроку-рік ми можемо ще приймати це.
А для розвитку міста, на моє переконання, департамент вже вкрай важливий. Тому що та сама стратегія транспортна, стратегія Львів 24/7 (той, що Андрій Іванович згадує періодично), вона має один із семи напрямків – це транспортна інфраструктура. І я сьогодні ще раз пробігся по тих цілях, які є. Ну, по більшості ми ні на крок не просунулися за ці півроку. Якщо ми так далі будемо дебатувати, не зважаючи на відсутність результату, то через рік-півтора можна спитати: «А що ви зробили врешті?»
З точки зору депутатів можна сказати: «Бачите, мерія знову завалила проекти». З точки зору мерії можна завжди сказати: «Бачите, депутати нам перешкоджали…» Виправдатися можуть всі. Питання в тому, що результату не буде, ви праві.
Знаєте, я всю свою кар’єру старався, намагався відповідати за свої слова. Не завжди це виходить через різні фактори, але принаймні я намагаюся. І для мене репутація є досить важливою. Тому якщо я обіцяю і бачу, що не можу це зробити – я би такого працівника звільняв. Я б особисто звільнив такого працівника в своїй команді. Тому від себе я теж не готовий терпіти відсутність результату.
Тоді поясніть – ви так само в цьому блозі, коли заявляли про свою відставку, сказали, що ви готові брати участь у цьому конкурсі знову.
Так.
І знову повертатися в міську раду.
Так, готовий.
Тобто це лише перешкода створення цього [департаменту]? Бо депутати ж нікуди не дінуться, принципи міського врядування нікуди не дінуться – вони такі, як є.
Так, треба три ухвали. Три ухвали сесії можна розтягнути на два роки – а можна зробити за дві сесії.
Ви цей час що будете робити? YouTube займатися?
Та в мене є насправді ідеї, чим займатися. Плюс можна відпочити нормально – в нормальній відпустці вже не був два роки: то криза, то пандемія, то ще щось, то багато об’єктів… Тому думаю, що я знайду, чим зайнятися.
Ви до міської ради, наскільки я розумію, займалися консалтинговим бізнесом – ви про це говорите, що консультували підприємства, як виходити з кризи, налагоджувати менеджмент. Повернетеся до цього, можливо?
Я зараз, десь місяць-два, все одно беру паузу для того, щоби подивитися, як будуть про це, з одного боку – і паралельно відпочити. Плюс мені цікаво висвітлити все-таки ті теми, які я не встигав висвітлити. За два місяці, я думаю, буде зрозуміло курс, куди місто прямує – і далі буду приймати рішення: чи повертатися, чи ні.
Запит дійсно є. Тобто те, що НТА робило, думало, що мені шкодило, воно насправді… Адекватні люди розуміють, що є…
Маєте на увазі історії з вашими батьками в Криму, так?
Історія з батьками – вона абсолютно не впливає. Адекватні люди розуміють, що це їхнє життя, це моє життя. І тут важливе моє відношення.
Так, але, скажімо, мер – політик. І я думаю, що рішення прийняти вашу відставку чи ні, напевно, теж зумовлене і цими речами.
Не знаю.
Але ви ж обговорювали. Ви ж сказали, що перед тим обговорили з мером.
Так, ми обговорювали. Але ми не говорили про вплив моїх батьків на рішення чи на рішення міського голови. Про це ми не говорили.
Зрозуміло. Ви коли йшли в міську раду (це справді складно працювати в таких умовах, коли є багато протиборчих сил), ви собі не уявляли, що так це працює – місцеве самоврядування?
Ні, не уявляв. Та це неможливо уявити. Це навіть важко пояснити, я би сказав, пане Олеже. Тобто поки сам не відчуєш на собі, наскільки це може бути по-різному…
Ви ще казали, що готові були ще до місцевих виборів 2020 року звільнитися. Тоді чому?
Минулого року взагалі дуже цікавий рік був.
Рік виборів.
Рік виборів, так. І уряд мінявся, й інші різні зміни були. Через мою публічність, напевно, були досить непогані пропозиції – і я думав про те, що можна. Але, зважуючи всі фактори, розуміючи, наскільки моє звільнення може нашкодити міському голові, – то я, звісно, ті пропозиції відхилив і лишився працювати. Допрацював до кінця року, тоді мав досить серйозну розмову з міським головою. Зараз просто бачу, що, знову ж таки, це цікаво.
Але ви не шкодуєте за цими втраченими пропозиціями, я так розумію?
Ні, я не шкодую, я не шкодую.
Останнє питання, коротко. Електронний квиток – десять років чи скільки ми його впроваджуємо…
Власне, дуже тішуся теж.
Що?
Пишаюся тим, що електронний квиток буде у Львові.
Коли?
По контракту – січень 2022 року запускаємо повністю. Серпень-вересень уже почнемо тестувати.
Січень 2022 року?
Так, наступний рік, січень. План не міняється, тому що це є контрактне зобов’язання. Єдине – що, може, знову буде якась пандемія чи ще щось. Але це питання вже місяців, не років. І важливо сказати, що, знову ж таки, на цьому тижні приїхали чехи, вже починають навчати користуватися програмним забезпеченням. Промисловий монтаж валідаторів триває, першу партію на початку травня поставили, наступна партія в кінці червня.
І з таких намацальних результатів – це буде серпень-вересень, коли почнемо маршрути підключати. Ще не буде переходу на оплату транспортної роботи, але вже можна буде користуватися банківською картою, транспортною карткою і так далі.
Зрозуміло.
Тобто це фактично буде тестування. На сьогоднішній день, я думаю, що ми пройшли вже точку неповернення і фізично ми не зможемо зупинити цей проект, як би ми не хотіли.
Ну, ваші слова – та Богу в вуха. Дякую. Нагадаю, що сьогодні в нашій студії був заступник директора департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міськради Андрій Білий – уже колишній заступник. Мене звати Олег Онисько, дякую, що читаєте і дивитеся ZAXID.NET.