160 років тому народився один з класиків української літератури Михайло Коцюбинський. Він жив і працював здебільшого у тих регіонах України, які в той час перебували у складі Російської імперії. Але часто навідувався на Галичину і Карпати, зокрема на літній відпочинок. Криворівня – гуцульське село, де проводили літні вакації чи не всі найвизначніші представники української літератури. Зараз у цій місцевості відкрили меморіально-культурний заклад «Коцюбинський».
Дитинство Михайла Коцюбинського пройшло на вінницькому Поділлі. З його біографії відомо, що одні з перших творів він надрукував у львівській періодиці. А знайомство з Іваном Франком та іншими представниками інтелігенції Львова сильно вплинуло на майбутнє письменника. Маючи проблеми зі здоров’ям, Коцюбинський лікувався на острові Капрі, однак згодом почав навідуватися і в Карпати. Вперше 1910 року його туди запросив етнограф Володимир Гнатюк. Саме Гуцульщина надихнула його на створення найвідомішого його твору «Тіні забутих предків».
Коцюбинський зупинявся у помешканні дяка Михайла Мосейчука. А після трьох сезонів відпочинку навіть планував разом з Володимиром Гнатюком збудувати там хату. Задумам не судилося втілитись, це було останнє літо письменника.
Красу природи Коцюбинський відтворював літературними прийомами, пропускаючи через власні емоції і враження. Його часто називають імпресіоністом у літературі. Красу Карпат він описував і у «Тінях забутих предків»: «Гори голубіли на небі, падали на смерекові чорні ліси з їхнім синім диханням. Було так тихо і сумно, чорні дерева безперестанку спускали сум свій у Черемош. Гори щохвилини міняли свій настрій. Враз сонце налляло золотом глибоку долину, зазеленило трави... Десь курився синій димок від ватри. Тут була тиша, великий спокій природи. Ліси дихають холодками. Гірська вода шумить на скоках, летить у долину і трясе по каміннях сивою бородою. Так було тепло, самотньо і легко у віковічній тиші, яку беріг ліс. А долом Черемош мчить, жене зелену кров гір, неспокійну і шумливу».
Приїжджаючи три літа поспіль у Криворівню «набутися», Коцюбинський вивчав гуцульські традиції, етнографію, фольклор, життя і побут «незвичайного казкового народу – гуцулів». Карпатське життя письменник називає казковим, а гори, за його словами «вікують у такій тиші, що чують навіть дихання худоби».
«Мені часом здається, що Криворівня – се великий аероплан, який несеться високо в небі між хмарами. А я все-таки задоволений, що попав сюди. Тут все таке оригінальне, таке дике і незвичайне», – писав Коцюбинський приятелеві у листах.
Музеї Коцюбинського є у містах, де він народився і помер, – Вінниці і Чернігові. А у Карпатах цього літа відкрили артпростір «Коцюбинський», присвячений пам’яті письменника.
Власники закладу Анна Павліченко і Василь Томишинець створили одночасно кав’ярню, книгарню і місце для літературних заходів, заплановані також постановки й театральні перформанси та аудіовізуальне відтворення творів Михайла Коцюбинського. Він працює у присілку Царина між селами Криворівня та Верхній Ясенів.