Допінг та інші види спорту
Культура

Допінг та інші види спорту

Нові та старі фільми про Олімпійські ігри

Катерина Сліпченко, 10 лютого3611

9 лютого відкрилися XXIII Зимові Олімпійські ігри, які триватимуть до 25 лютого у південнокорейському місті Пхенчхан. Звичайно, кіно не могло обійти ці найпопулярніші змагання. До речі, Олімпійські ігри є найбільшою медійною подією, другою подією за кількістю журналістів та популярністю у медіа вважають Каннський кінофестиваль. Так що спорт і кіно пов’язані давно та міцно. Принаймні спорт завжди слугував для кінематографістів джерелом натхнення. Особливо його численні скандали.

ZAXID.NET з нагоди відкриття Олімпіади розповість про старе та нове кіно, яке намагається кінематографічною мовою осмислити спортивні перемоги та поразки.

Старий скандал: «Я, Тоня»

8 лютого у прокат вийшов фільм Крейга Гіллеспі «Я, Тоня». У головній ролі - молода австралійська актриса Марго Роббі. У центрі фільму – реальна історія фігуристки Тоні Гардінг. Вона увійшла в історію спорту не так своїми спортивними досягненнями, як одним із найбільших скандалів в історії фігурного катання.

Чоловік Тоні Джеф Гіллоулі найняв зловмисника, аби той поламав ноги головній конкурентці дружини Ненсі Карріган. Це трапилось напередодні Олімпіади, на яку Гардінг таки вирішили допустити. Вона посіла місце, дуже далеке від п’єдесталу. Карріган стала другою, а от золото завоювала українка Оксана Баюл.

Щоб краще зрозуміти свою героїню, Роббі зустрічалася із самою Гардінг. Також акторку тренували професійні фігуристи. Роббі з'явиться на екрані у 110 різних костюмах, частина з яких повністю відтворюють костюми Тоні Гардінг.

Елісон Дженні, яка зіграла матір Тоні, вже отримала за цю роль «Золотий глобус». Також вона номінована на «Оскар». Ще одну номінацію фільм має у категорії «найкращий монтаж». Обидві номінації відбивають найбільші принади фільму: гротескні акторські роботи, цікаву кіномову та блискучий монтаж.

Елісон Дженні номінована на «Оскар» за фільм «Я, Тоня»

Крейг Гіллеспі не робить традиційний байопік. Він знімає скоріше чорну комедію про американську мрію. Персонажі самі розповідають свої історії, сперечаються та живуть на екрані повноцінним життям.

Дуже цікаве кіно навіть для тих, хто не є фанатом фігурного катання. Ну а для шанувальників цього виду спорту картина є просто обов’язковою для перегляду.

Новий скандал: «Ікар»

Так само номінантом на «Оскар», але у категорії «найкращий документальний фільм» є картина «Ікар», яка розповідає про найгучніший допінговий скандал, у центрі якого – російський уряд та ФСБ. Саме через цю історію МОК не допустив Росію до Олімпіади, а «чисті» російські спортсмени пройшли під час церемонії відкриття сірою колоною без жодних упізнавальних знаків та під нейтральним олімпійським прапором.

Фільм зняв на замовлення американської мережі Netflix режисер Браян Фогель. «99% російських спортсменів винні у вживанні допінгу», «справа є набагато гіршою, ніж хтось міг подумати», «це безпрецедентний рівень злочинності», «чи знав Путін про існування російської допінгової системи? Так!», - ось основні меседжі фільму.

Один з героїв фільму заявляє: «Я сприяв одному з найбільш ретельно продуманих допінгових обманів в історії спорту». 42-річний Браян Фогель є роверистом-аматором. Він вирішив на собі спробувати допінг, який дасть змогу поліпшити показники та не попастися при перевірці.

Цьому дослідження, яке відбувається після Олімпіади-2014 у Сочі, присвячена перша частина фільму. Ін'єкції, переливання крові, таблетка тощо. І саме у таки спосіб Фогель вийшов на Григорія Родченкова, російського хіміка та директора «Антидопінгового агентства».

Тож масштаби розслідування Фогеля розширюється і друга частина картини розповідає вже безпосередньо про шахрайські схеми на Олімпіаді, розслідування МОК та небезпеку, у якій опинився Родченков (зараз функціонер знаходиться у США в програмі захисту свідків ФБР і його місцеперебування невідоме).

Григорій Родченков перебуває у США під захистом ФБР

В одному з епізодів Родченков навіть пов’язує російський тріумф у Сочі із початком війни в Україні. Він вважає, що саме беззастережна перемога Росії на Олімпіаді дозволила Путіну почувати себе настільки впевнено.

«Ікар» докладно розповідає про схеми допінгових шахрайств, у яких активну участь брало ФСБ Росії, а керував усім цим особисто Путін. Наймасштабніша допінгова програма на державному рівні викладена як детектив. Дивитись картину Фогеля не просто пізнавально, але і цікаво.

Олімпіада та допінг в кіно

Тематично наближений до «Ікару» є фільм знаменитого британця Стівена Фрірза «Допінг» (The Program, 2015). Режисер «Королеви» та «Небезпечних зв’язків» звернувся до історії легендарного велогонщика Ленса Армстронга. Сюжет базується на книзі ірландського журналіста The Sunday Times Девіда Волша «Сім смертних гріхів: Моє переслідування Ленса Армстронга». Автор - великий фанат Ленса, кардинально змінив думку про свого кумира, коли дізнався все таємницю його видатних спортивних досягнень (олімпійська бронза Сіднея, безпрецедентні сім перемог поспіль у Тур де Франс). У 2012 році Армстронга звинуватили у вживанні допінгу та позбавили усіх титулів, здобутих з 1998 року. Армстронга зіграв Бен Фостер, Волша - Кріс О'Дауд. У картині також беруть участь Гійом Кане та Дастін Гофман.

Дуже милий фільм «Круті віражі» (Cool Runnings, 1993) розповідає про хлопців з Ямайки, які під керівництвом тренера вирішують стати бобслеїстами та взяти участь в Олімпіаді. Історія про те, як тренувалися спортсмени у країні, де ніколи не буває снігу стала однією з найкращих у фільмографії Джона Кенді.

Зовсім іншу інтонацію має дуже серйозний фільм Стівена Спілберга «Мюнхен» (Munich, 2005) про теракт на Мюнхенській олімпіаді у 1972 році, коли члени радикальної палестинської організації «Чорний вересень» захопили 11 членів ізраїльської олімпійської збірної. В результаті невдалої операції усі заручники загинули. Одна з найкращих ролей Еріка Бани у ролі ізраїльського спецагента. Фільм номінувався на «Оскар».

«Вогненні колісниці» (Chariots of Fire, 1981) розповідає історію атлета-спринтера єврейського походження, який долає антисемітські забобони заради права змагатися на Олімпіаді 1924 року. Фільм, заснований на реальних подіях, отримав дві премії в Каннах, чотири «Оскари» та три премії BAFTA. Головна пісня фільму, Chariots of Fire легендарного Вангеліса, відзначилася у всіх хітпарадах світу, і є, напевно, одним із найвідоміших творів композитора.

«Олімпія» (Olympia, 1938) Лені Ріфеншталь робить Олімпійські ігри не спортивною подією, а пропагандистським ресурсом. Режисерка вплітає нацистських керівників у ніби-то суто спортивні кадри. Проте картину вивчають і досі через небачені до того прийоми монтажу. Кадри фільму про Олімпіаду 1936 року включила до свого кліпу Stripped група Rammstein.
Про ту ж Олімпіаду, проте під зовсім іншим кутом зору розповідає фільм «Сила волі» (Race, 2016). Драма Стівена Гопкінса розповідає про легендарного чорношкірого атлета Джессі Оуенса (Стефан Джеймс), чия завзятість привела його на Олімпійські ігри 1936 року в нацистському Берліні. За його забігом стежив увесь світ. Затамувавши подих, одні сподівалися на перемогу Джессі як на символ справедливості та гідності, а інші жадали його поразки в ім'я тріумфу ідеології. Кілька секунд - і Джессі увірвався в історію, кинувши виклик Гітлеру.
Звичайно, наш огляд містить лише частину з усього того, що кінематограф присвятив Олімпіаді. Тим більше, що нові Олімпійські ігри творять нову історію. А нам залишається вболівати та дивитись кіно.
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук