Чотири дні тому т.в.о. голови ЛОДА Юрій Турянський звернувся до Міненерго з проханням про виділення 10 млн грн, щоб погасити борги по зарплаті та енергопостачанню двох підприємств вугільної галузі Львівської області – ДП «Львіввугілля» та ПАТ «Львівська вугільна компанія», яке експлуатує Червоноградську центральну збагачувальну фабрику. 9 вересня Турянського підтримали і депутати Львівської облради, звернувшись до уряду та президента з проханням «вирішити ситуацію» на Червоноградській ЦЗФ.
Ця фабрика не працює з 20 серпня через страйк робітників, які вимагають виплати зарплат – загальна заборгованість по зарплаті сягнула уже 7,7 млн грн.
При цьому, як свідчить розслідування ZAXID.NET, сам Юрій Турянський, але уже в якості бізнесмена, протягом лише одного місяця – липня 2014 року – вивіз з Червоноградської ЦЗФ продукції на суму близько 5 млн грн.
***
Йдеться про продаж аргіліту (шламу) – відходів збагачення вугілля (профільна діяльність Червоноградської ЦЗФ). Аргіліт використовуються як основна сировина або паливна домішка при виробництві будівельних матеріалів, здебільшого цегли. Це досить цінна продукція, вартість аргіліту на українському ринку коливається у межах 170 -210 грн за тонну. Червоноградська ЦЗФ є єдиним на Західній Україні виробником аргіліту, а от єдиним продавцем цієї сировини є підконтрольне Турянському підприємство «Укр-вуглепром».
Зараз цим підприємством керує Михайло Баран, один з родичів Юрія Турянського. Безпосереднім власником товариства Турянський був у 2007-2008 роках, потім офіційно передав його директорові кількох своїх фірм Вікторові Квятковському, а з 2012 року офіційним засновником є власне Баран.
На Червоноградській ЦЗФ не афішують зв'язок з «Укр-вуглепромом» і стверджують, що обсяги продажів аргіліту надто незначні і реальних прибутків фабриці не приносять. За словами гендиректора Андрія Перерви, в червні фабрика заробила на аргіліті 370 тис. грн, у липні – 400 тис. грн. За його словами, фабрика продає аргіліт за 140 грн за тонну. Отже у червні Червоноградська ЦЗФ продала 2,7 тис. тонн, а в липні – 2,9 тис. тонн.
Андрій Перерва стверджує, що угоди на продаж аргіліту у фабрики є з двома підприємствами – «Західвуглеенерго» та ТД «Буденерго». Він неохоче говорить про ці компанії, виправдовуючись малим терміном роботи гендиректором – цю посаду він обійняв лише у квітні 2014 року.
«Вони прийшли в комерційний відділ і директор мені їх привів. Що було до мене я не знаю і відповідати не хочу. Вони купують аргіліт, часто навіть по передоплаті , чим дуже виручають підприємство. Наприклад, я можу хоч за автобуси (доставка працівників на фабрику) заплатити з тих грошей », - каже директор.
Ексклюзив на аргіліт
Проаналізувавши відкриті оголошення, наприклад, на сайтах slando.ua, flagma.ua, stroika.biz.ua про продаж аргіліту у Львівській області, ми зрозуміли, що аргіліт з Червонограду пропонує лише «Укр-вуглепром» – інших продавців на ринку немає. Оголошення про продаж нові – датовані липнем-серпнем 2014 року.
26 серпня також було оновлено профіль підприємства на бізнес-порталі «Універсальний львівський довідник». Тут, у розділі «сфера діяльності та послуги» зазначено– продаж аргіліту, а оновив інформацію «провідний фахівець» компанії Богдан Середницький.
Як з’ясувалося, Середницький працює також у рекламному агентстві повного циклу «Українські перспективи», в якому 99,5% належить Юрію Турянському. У цьому ж агентстві працює і Олеся Стасюк, яка водночас є співвласницею ТД «Буденерго» – однієї з двох компаній, які за словами Перерви, у червні-липні купували аргіліт у Червогоградській ЦЗФ. За даними ЄДР, ТД «Буденерго» засноване щойно 10 липня 2014 року. Адреса реєстрації – м. Червоноград, вул. Львівська, 60.
ТОВ «Західвуглеенерго» зареєстроване в Пустомитах 20 березня 2014 року. Його засновниками вказані Андрій Володимирович Бойко та Іван Іванович Шиба. Пошук цих підприємців не дав жодного результату – вони люди максимально не публічні, або ж ніколи не займались жодним бізнесом.
А от телефон «Західвуглеенерго», зазначений у ЄДР, ми знайшли на сайті оголошень про продаж аргіліту. Поруч з телефоном зазначено контактну особу: Андрій Володимирович.
Крім того, прізвище «Бойко» фігурувало у скандальній справі про банкрутство «Облпалива», про яку вже писав ZAXID.NET. Тоді під керівництвом ліквідатора Таміли Бойко фірма Юрія Турянського «Укрбудіндустрія» купила 10 складів збанкрутілого підприємства менш ніж за 700 тис. грн., хоча оціночна вартість цих складів була 10 млн грн.
Кримінальна справа
Адреса реєстрації ТД «Буденерго» фігурує і в кримінальному проваджені, яке було закрите лише 22 серпня цього року червоноградською міліцією щодо діяльності ТОВ «Укр-вуглепром». Саме з постанови про закриття кримінального провадження, нам вдалося з’ясувати, що запевнення директора Червоноградської ЦЗФ, м’яко кажучи, не відповідають дійсності. У цій постанові чітко вказано, що 23 червня 2014 року фабрика підписала угоду з ТОВ «Укр-вуглепром» про відвантаження цій компанії 10 тис. тонн аргіліту. У постанові не зазначена ні сума угоди, ні терміни поставок.
Підставою для порушення кримінального провадження стала скарга членів сокальської громадської організації «Західна правозахисна група». На початку серпня голова цієї ГО Володимир Лебедевич звернувся в міліцію з заявою про те, що з території Червоноградської ЦЗФ, «здійснюється крадіжка аргіліту невстановленими особами. Машини з аргілітом виїжджають через головні ворота підприємства, а вказаний аргіліт складається на території складу на вул. Львівській, 60». За цією адресою, нагадаємо, офіційно зареєстрований ТД «Буденерго», а за даними червоноградської міліції склад за цією ж адресою орендує «Укр-вуглепром».
Правоохоронці з’ясували, що це не крадіжка, оскільки є офіційно укладена угода про відвантаження аргіліту – на цій підставі справу і закрили.
Спостережливі дачники
Примітно, що міліція обмежилася самим фактом наявності угоди, оскільки у постанові про припинення кримінального провадження не вказана ні загальна сума угоди, ні вартість тонни аргіліту – вказано лише, що Червоноградська ЦЗФ має відвантажити ТОВ «Укр-вуглепром» 10 тис. тонн аргіліту.
Зрештою, точно визначити реальну кількість аргіліту, вивезену з фабрики просто неможливо – на складі Червоноградської ЦЗФ нема… ваги. Тобто аргіліт вивозять з фабрики «на око», а важать уже на складі ТОВ «Укр-вуглепром».
Про приблизну кількість вивезеного шламу дають інформацію хіба що мешканці садових товариств «Автомобіліст №2» та «Черемшина», Саме вони звернулись до громадських діячів зі скаргами, оскільки шлях машин з фабрики до складу пролягає саме через їх садові ділянки. На сьогодні вони вже перекрили дорогу. Але раніше, кажуть, щодня аргіліт перевозили 4-6 вантажівок, здійснюючи по 8-10 «ходок» в день.
Власники садових ділянок показують дорогу, якою йшли вантажівки з аргілітом
Проста арифметика. Одна вантажівка перевозить 25 тонн аргіліту, чи то пак «мульки», як називають відходи місцеві мешканці. Щодня з фабрики вивозили 800-1500 тонн, тобто у липні звідти вивезли не менше 25 тис. тонн. Якщо взяти за основу мінімальну оптову вартість, озвучену директором Перервою у 140 грн/т, то Червоноградська ЦЗФ мала б отримати не менше 3,5 млн грн. Порівняйте це з 400 тис. грн, отриманими з продажу аргіліту офіційно у липні.
При цьому «Укр-вуглепром» продає аргіліт по 190-210 грн/т, тобто партію у 25 тис. тонн можна реалізувати за 5 млн грн. 1,5 млн грн прибутку – це 30% рентабельності, однак, схоже, Турянському цього мало. Тому фабрика отримує 400 тис. грн, а «Укр-вуглепром» за місяць заробляє не менше 4,5 млн грн.
… А те, що вивозить саме «Юра Турянський», в Червонограді та околицях знають всі. Так само всі знають де «склад Юри Турянського» - вже на «другій промзоні» нам сказали: «Отой, що з коліями та двоповерховим білим будиночком, ото і є Юри Турянського склад».
Склад, орендований "Укр-вуглепромом" у Червонограді
Склад справді добре обладнаний. Як зазначено в постанові про закриття кримінального провадження, тут є під’їздні колії та залізнична вагова. Саме це обладнання дозволяє підприємству в оголошеннях про продаж заявляти вагу продажу «від 30 тонн» і обіцяти «доставку».
«Побічний» заробіток
Аргіліт – це не єдиний заробіток ТОВ «Укр-вуглепром». Це підприємство, за даними Вісника державних закупівель, з 2012 року заробило щонайменше 1,4 млн грн, завдяки махінаціям на торгах по закупівлі вугілля для закладів освіти та медицини.
Крім того Юрій Турянський створює нових «переможців» бюджетних тендерів. Як повідомляють «Наші гроші. Львів» у вугільних тендерах з’явився новий гравець - приватний підприємець з міста Перемишляни Андрій Дмитрів. Ще минулого року він представляв інтереси ТОВ «Укр-вуглепром» на конкурсах. А днями він став переможцем тендеру на закупівлю вугілля для відділу освіти Бродівської райдержадміністрації на суму 0,5 млн грн. Неймовірний успіх, враховуючи ту обставину, що комітет з конкурсних торгів взагалі не мав би укладати угоду з підприємцем Андрієм Дмитрівим, оскільки він немає права продавати вугілля – у нього відсутнє свідоцтво платника ПДВ. А згідно з українським законодавством, продажем вугілля можуть займатися виключно платники ПДВ.
«Львіввугілля»
До речі, до іншого підприємства, з проханням про порятунок якого т.в.о. голови ЛОДА звернувся до Міненерго, він також мав стосунок. І не надто давно – протягом 2008 -2010 років Юрій Турянський був заступником генерального директора з питань стратегічного розвитку і екології ДП «Львіввугілля».
Проте з часу своєї роботи на підприємстві він запам’ятав, здається, лише те, що як він заявив у телепрограмі «Люстрація» – «не підписав на підприємстві жодного документу».
Юрій Турянський: «Я нічого не підписую»
«Коли я був заступником генерального директора ДП «Львіввугілля», я не підписував жодного документа. Я займався стратегічним розвитком підприємства. Мене цікавили макроперспектива регіону у плані розвитку вугільної промисловості. В мене було стратегічне бачення як це підприємство має працювати. Я займався дослідженням і стояв осторонь господарської діяльності», - сказав Турянський.