Упродовж 5-6 березня військові ЗСУ взяли у полон трьох російських пілотів що катапультувались зі збитих силами української протиповітряної оборони літаків. Двох пілотів затримали у Миколаївській області, одного – у Харківській. Підполковник Максім Криштоп, майор Алєксєй Головєнскій та капітан Алєксєй Козлов кажуть, що самі попросили про прес-конференцію, аби «донести до якомога більшої кількості іноземних ЗМІ інформацію і закликати припинити знищення мирного населення України».
Упродовж заходу троє військовополонених неодноразово вибачалися і закликали своїх однополчан з російської армії припинити виконувати злочинні накази вищого керівництва. Попри зізнання у бомбардуванні мирного населення принаймні одним зі затриманих – Максімом Криштопом – росіяни продовжують вважати українців «братнім народом», а розпочату ними війну в Україні – спецоперацією. Також вони закликають до «вирішення конфлікту» переговорами. Це викликає певний дисонанс і нагадує, що вірити росіянам – не надто мудре рішення.
«Я скидав бомби на житлові квартали Харкова»
Підполковник Максім Криштоп, якого затримали після збиття його літака поблизу Харкова, розповів, що про плани майбутнього вторгнення в Україну його частина знала із січня.
«У січні 2022 року командир полку Алєксєй Лобода довів до нас інформацію про майбутню участь у бойових діях на території України. Після цього на території аеродрому нашої частини почалось підвезення боєприпасів, авіаційних засобів ураження. Паралельно з цим ми почали тренування з польотів на гранично малих висотах, із подолання ППО, тактичними пусками ракет. Офіційно це були військові навчання Росії і Білорусії. Бойове розпорядження про нанесення ударів по території України прийшло у частину 23 лютого з 18:00 до 20:00. Далі командири полку отримали бойовий наказ про нанесення ударів по території України з 24 лютого», – говорить полонений російський підполковник.
За його словами, із 24 лютого до 6 березня він виконав три бойові вильоти. 24 лютого і 3 березня на борту його літака було по 3 тонни авіаційних фугасних бомб вагою по 250 і 500 кг. Перше його завдання полягало у бомбардуванні «живої сили противника» поблизу Балаклії і, за його словами, було виконане. Друге – бомбардування колони української бронетехніки. «Ціль була уражена», – спокійно зазначив росіянин.
А от 6 березня, під час третього бойового вильоту, на борту літака Максіма Криштопа було 4 тонни фугасних бомб вільного падіння. Зона ураження такої бомби – 60 метрів.
«Після того, як отримав координати, в процесі виконання бойової задачі я зрозумів, що ціллю є не військові обєкти противника, а житлові будинки і мирні люди. Але злочинний наказ я виконав. Після бомбардування був збитий українською ППО. Після приземлення мене взяли в полон військові Нацгвардії України», – розповів російський військовий.
Пізніше він додав, що на літаках його частини є можливість лазерного наведення на ціль бомбардування замість вільного падіння 500-кілограмових снарядів, але керівництво наказало не використовувати цю опцію. Також він додав, що завжди є можливість не виконувати злочинні накази. Тож, російські солдати, не будьте як Максім.
Свої дії з бомбардування мирного населення Харкова Максім Криштоп пояснює тим, що проявив слабкість і малодушність. Утім, він не заперечує, що навіть попри те, що розумів, що скидає бомби на простих людей, а не на військові обєкти, він би продовжив виконувати накази, якби його не взяли в полон, адже є «військовою людиною».
Хоча місцями в розмові він плутався і казав, що згодом би отямився і сподівається, що це зараз зроблять його колеги. Та невідомо, скільки би ще людей загинули в очікуванні на його «прозріння».
«Я усвідомлюю і визнаю жахливість злочинів, скоєних мною. Хочу попросити вибачення в усього українського народу за ту біду, що ми їм принесли. Обіцяю докласти всіх зусиль, щоби ця війна закінчилась якомога швидше і до того, щоб усі винні в геноциді українського народу були притягнуті до відповідальності», – підсумував російський підполковник Максім Криштоп і на запитання журналістів підтвердив, що говорить щиро, а не під тиском.
«Звертаюсь також до своїх однополчан і до російських військових – негайно припиняйте виконувати злочинні накази, негайно припиняйте вести бойові дії, негайно припиняйте бомбити мирні міста. Вважаю, що цю війну ми вже програли», – додав він.
«Мої батьки живуть під Полтавою, а родина дружини – в Харкові»
Алєксєй Головєнскій – командир авіаційної ескадрильї, майор 43-го окремого морського авіаційно-штурмового полку, що базується у Саках в Криму. У 2018 році брав участь у бойових діях на території Сирії. Він розповів, що його літак Су-30С не призначений для бойових дій, а є швидше пілотажним і для ведення розвідки, чим, власне, він і займався у Миколаївській області.
«23 лютого 2022 року особовому складу полку, де я проходжу службу, довели наказ верховного головнокомандувача ЗС РФ про початок операції з вторгнення на Україну і подальшого її захоплення. З 24 лютого наш полк був повністю приведений до найвищої бойової готовності і заряджений усіма видами озброєння, авіаційними засобами ураження і приступив до виконання бойових вильотів», – розповів майор Головєнскій.
За його словами, з 24 лютого до 5 березня він виконав 7 бойових вильотів, метою яких була розвідка, виявлення радіотехнічних засобів, засобів ППО України для їх подальшого знищення. Авіація Криму, задіяна у вторгненні в Україну, також постійно забезпечувала підтримку з повітря для сухопутних військ Росії під час їх вторгнення. Також ішлося про підтримку кораблів ВМФ РФ під час висадки морського десанту.
«Всі наші вильоти відбувались безпечно, ніхто ні про що не переживав, тому що наше керівництво постійно стверджувало, що Україна слабка у протиповітряній обороні, що все старе і не працює. Тому літайте, вторгайтесь, нічого не бійтесь. Я навіть не знав, що мене збивають», – сказав російський майор.
5 березня 2022 року він вилетів з аеродрому в Саках в Миколаївську область для «виявлення засобів ППО противника для подальшого їх знищення», а також для постійного ведення розвідки.
«Під час того вильоту я пів години здійснював розвідку і ні про що не підозрював, ні про що не думав, в результаті чого був збитий повітряною обороною України, двома ракетами. Катапультувався і потрапив в руки збройних сил України. Отже, моє керівництво відправило мене як наживку на стовідсоткову смерть, ні про що мені не сказавши. І, судячи з уражених літаків повітряних сил Росії, про це не казали нікому. ППО на території України працює і працює прекрасно. Навіщо нас посилають як м'ясо – незрозуміло», – бідкався майор Головєнскій.
Родзинкою «подвигів» Алєксєя є те, що його батьки живуть в Україні – у Полтавській області. Ба більше, родина його дружини – у Харкові. Фото Харкова після «братніх» бомбардувань, каже, бачив.
«Мої родичі живуть в Полтавській області – я раніше приїжджав до бабусі з дідусем, коли вони були живі. Деякий час мій батько їх доглядав і після їх смерті на якийсь час лишився в Україні, поки не продасть будинок і переїде до мене, до онуків. Що з ним зараз, я не знаю. Після початку операції у нас забрали телефони. У нього після інсульту є проблеми зі здоровям і моя мама, його офіційна дружина, мала перевезти його в Краснодар. Я не знаю, де вони і що з ними. У моєї дружини є родина в Харкові. Я в шоці, мені показали місто, як воно зачищене. Я не знаю, де родичі», – спокійно, як «справжній військовий», розповів майор.
Додамо, що мама Алєксєя зараз таки в Кременчуці на Полтавщині. Вона просить вибачення за те, що не змогла виховати гідну людину. Вибачення просить і її син. Шкода, що російських перепрошень не почують тисячі вбитих російською армією мирних мешканців.
«Звертаюсь до українського народу. Я дуже шкодую, що вторгся на вашу територію, що військові, такі як я, які беруть участь у захопленні вашої країни, піддають вас смертям, спалюванню міст, повному хаосу. Я дуже каюсь у виконанні цих вильотів, дуже шкодую, що виконував злочинні накази», – сказав майор Головєнскій, але ніхто з присутніх не просльозився.
Як і його колега Максім Криштоп, він закликав російських військових «терміново зупиниттись» (бо ж, певно, не всім щастить потрапити в полон і лікуватись у військовому госпіталі, де годують і доглядають).
«Вже збито десятки літаків, десятки вертольотів, сотні і тисячі сімей вже зруйновані, як в Україні, так і в Росії. Тому вимагаю, прошу їхніх начальників і командирів одуматись, відвести війська і припинити будь-які військові дії на землі та в повітрі. У нас немає причин воювати з народом України», – ще одна цитата військового пілота, який почав війну проти своїх батьків.
«Нам не сказали, що в Миколаївській області є ППО»
Разом із Головєнскім ЗСУ взяли у полон і капітана Алєксєя Козлова, штурмана авіаційної ескадрильї в Саках.
«З 24 лютого до 5 березня я виконав 5 бойових вильотів на територію України. Авіаційна частина виконувала завдання з виявлення розвідувальних комплексів та комплексів ППО противника та їх знищення. Друга задача була – підтримка сухопутних військ з повітря. Третя задача, що ми мали виконати, це прикриття висадки морського десанту кораблів ВМФ. Ця третя задача не була здійснена», – пригадує капітан Козлов, який вдарився головою під час катапультування.
5 березня 2022 року він отримав від командира частини прямий наказ виконати політ на територію України з метою виявлення комплексів ППО ЗСУ для їх знищення. Політ був у Миколаївську область, за 50 км на захід від Миколаєва.
«Ми були збиті двома ракетами ППО України. Наш літак загорівся, командир екіпажу вирішив про катапультування. Під час приземлення вдарився головою, отримав травму. Був затриманий військовими ЗСУ. Мені надали медичну допомогу і доправили в госпіталь. Наше командування, відправляючи нас на цей бойовий виліт, не проінформувало нас про те, що на території України, у Миколаївській області, є якісь засоби ППО. Тобто завідомо посилали нас на смерть. Вони знали про ППО, тобто використали нас як наживку», – повторив Алєксєй Козлов услід за своїм «побратимом».
Як і годиться перед камерами, він також попросив вибачення в українського народу «від чистого серця» і звернувся до російських пілотів не виконувати злочинні накази.
«Хочу вибачитись перед всіма українцями, а саме перед матерями, батьками, які втратили своїх синів і доньок під час воєнної агресії на території України. Я розумію, що такі дії неможливо пробачити, нам немає виправдання і пробачення», – сказав він (можливо, єдині розумні слова).
«Чим раніше ми припинимо цю війну, тим раніше припиниться загибель мирних мешканців. Кожен день війни забирає тисячі людських життів, а людське життя – безцінне», – додав капітан Алєксєй Козлов.
«Глобальна зачистка»
«Я в Україні вже 7 днів. Зі мною поводяться добре, хоч я і військовий злочинець. Мене не били. Зі мною навіть розмовляють російською. Як нам показують фашизм, «антиросії» я досі тут не побачив», – дивується (або ні) Алєксєй Головєнскій.
Він говорить, що у госпіталі і вдень, і вночі по кілька разів чує сигнал повітряної тривоги, що часом супроводжуються вибухами. Чутно також стрільбу. І це – в місті.
«Тобто про жодне розташування військових частин чи якоїсь військової інфраструктури не йдеться. Отже, по всій території України відбувається глобальна, неконтрольована зачистка міст, де продовжують жити мирні мешканці, народ України», – «прозрів» майор.
«З розмов з українськими військовими у Харкові я чув, що такого масштабу руйнувань там не було навіть під час Другої світової війни. Харків перестає існувати під ударами російських військ», – додав Максім Криштоп.
Водночас, за його словами, російські військові можуть не усвідомлювати, що відбувається насправді:
«Не всі військові РФ усвідомлюють, що вони у багатьох своїх діях бомблять і обстрілюють мирне населення. Причина – інформаційний голод та відсутність обєктивних результатів своїх ударів». (Зате українці бачать результати).
На запитання журналістів про те, чи закриття неба над Україною силами НАТО може призвести до ескалації та поширення війни, підполковник російської авіації Максим Криштоп відповів так:
«Я вважаю, це посприяє швидшому завершенню цього конфлікту». (Is there anybody there? NATO?)
Щодо причин вторгнення в Україну саме зараз, то, на думку підполковника, подальше очікування могло би призвести до того, що в Україні було би стільки озброєння, що починати загарбання не мало би сенсу.
«Замисли вищого політичного і військового керівництва країни мені невідомі. Я військовий. Може, якісь нюанси та аспекти міжнародної обстановки, що особисто мені невідомі. Я можу лише припустити, що у звязку з тим, що в Україну нарощуються постачання амуніції, засобів звязку, якихось видів озброєння, то подальше очікування призвело би до того, що тут було би стільки зброї, що вторгатись і починати війну не мало би сенсу. Хоча її і зараз починати було. Але так сталось, на жаль», – говорить Максім Криштоп.
Щодо мотивації російської армії, то всі троє полонених кажуть, що ідеологічних причини чи ненависті до українців не мають. Просто виконували накази. Злочинні.
Дії верховного головнокомандувача РФ Владіміра Путіна вони вважають злочинними і навіть варварськими. Утім, вони впевнені, що ядерну зброю президент Росії не застосує – це зброя для стримування і залякування.
«Братній народ»
Після усіх зізнань у воєнних злочинах та нібито усвідомлення реальності, Максим Криштоп продовжує вважати, що Росія та Україна – братні народи.
«Дуже шкода, що шляхи Росії та України розійшлися, та й ще таким варварським методом. На жаль, на багато поколінь вперед наслідки цієї війни будуть в памяті і серцях всіх людей, неважливо, росіяни вони, чи українці. Дуже хотілося би бачити наших вищих керівників за одним столом переговорів. У будь-який момент це можна зупинити, відвести війська і почати довгі, важкі переговори. Це все одно краще, ніж вбивати одне одного, вбивати мирних мешканців і руйнувати мирні домівки, лікарні та пологові будинки», – сказав Максім Криштоп.
Що там друга армія в світі?
Той же Максім Криштоп на запитання журналістів про матеріально-технічне забезпечення його частини сказав, що забезпечення – стовідсоткове. От тільки літає з нього не більше 60-70%. Алєксєй Головєнскій додав, що обладнання його сучасного літака навіть не підказало йому, що його збивають, а друга ескадрилья його частини взагалі використовує літаки Су-24, що практично не літають і дістались морській авіації у спадок від інших сил.
Є багато історій про те, як російські військові замість проходити навчання будують дачі своєму командуванню. Тож, можливо, принаймні під час відбудови України з них буде користь. Кажуть, готові працювати. Але спочатку – суд.