Фіаско Компартії

Чи матимуть комуністи політичне майбутнє в Україні

14:23, 24 липня 2014

З 24 липня 2014 року фракції комуністів в українському парламенті не існує. Оскільки склад фракції КПУ став меншим, ніж при її формуванні під час першої сесії ВР, депутати більшістю голосів дали спікеру законодавче право розпустити фракцію. На черзі - можлива заборона Компартії судом (судове засідання призначено на 14 серпня), після чого партія припинить своє існування.

Рішення про розпуск фракції КПУ депутати від демократичного назвали історичним, а найбільш запеклі противники комуністів - «свободівці» - почали говорити про повну заборону КПУ і необхідність проведення публічного судового процесу над комуністами.

Представники КПУ вже заявили, що оскаржуватимуть розпуск фракції у Конституційному суді, і якщо в Україні їхню скаргу не задовольнять, то звертатимуться в європейські суди. Як пояснила народний депутат, комуністка Ольга Левченко, «в Європі не прийнята боротьба з інакодумством», тому «вони» підтримають українських комуністів.

КПУ, як відомо, вже пережила одну заборону діяльності після розвалу СРСР. 26 серпня 1991 року Верховна Рада України видала указ про тимчасове припинення діяльності КПУ, а 30 серпня того ж року – указ про заборону діяльності Компартії України. Після заборони частина комуністів перейшли до новоствореної Соціалістичної партії України. У червні 1993 року на з’їзді в Донецьку Компартія формально була заново створена, тоді ж партію очолив Петро Симоненко.

ZAXID.NET поцікавився в експертів, чи цього разу залишаться якісь шанси в КПУ після можливого рішення суду про заборону її діяльності. Адже, як і на початку 90-их, так і тепер КПУ може перереєструватись і знову претендувати на місця в парламенті.  

«Майбутнього у КПУ нема»

Якщо суд заборонить діяльність КПУ, то на цьому історія цієї партії в Україні завершиться, вважає директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко.

За його словами, комуністи, звичайно, спробують перереєструватись, однак питання у тому, чи матимуть довіру серед населення ті політики з КПУ, які довели партію до такого кінця.

«КПУ опинилася в стані серйозних внутрішніх конфліктів, вона суттєво втратила електоральну підтримку. Тепер комуністи не користуються тією електоральною підтримкою, яку вони мали на виборах у 2012 році. Тому навряд чи лідери, які відповідають за політичне фіаско КПУ, матимуть довіру серед свого електорату після перереєстрації», - резюмував Юрій Якименко.

«Це ще не кінець»

Соціолог, директор фонду Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна переконана, що сама по собі заборона КПУ нічого не вирішить, а тільки мобілізує її прихильників.

«Не так з ними треба боротись. Потрібно показувати їхньому електорату, що теперішня Компартія не має нічого спільного з комуністичними ідеями, за якими ностальгують її виборці. Треба показувати розкішний маєток Симоненка, розповідати, на яких віллах в Європі він відпочиває», - зазначила соціолог.

На думку Бекешкіної, розумним кроком зараз було би відкриття кримінальних справ проти конкретних представників КПУ, зокрема проти Симоненка, за сепаратистські заяви.

Соціолог переконана, що комуністи зареєструють нову політичну силу, але навряд чи встигнуть з цим до перевиборів Верховної Ради. Та сподіватися на те, що КПУ щезне з політичного поля Бекешкіна не радить: «У них є електорат, який ностальгує за Радянським союзом, тому це ще не кінець КПУ».