Торік львівська громадська організація «Плато» створила проект урбан-саду та городу. Це місце, куди охочі можуть прийти та відпочити, взяти участь у городництві і поспілкуватися з однодумцями. У планах були вдосконалення та розширення, однак повномасштабна війна змінила ситуацію.
Про сьогоднішнє життя «Розсадника» ZAXID.NET поговорив із виконавчим директором ГО «Плато» Миколою Рябикою.
***
«Всіх нас у «Плато», як і більшість українців, повномасштабне вторгнення ввело у певний ступор. Ми перші декілька днів не розуміли, що робити, куди бігти, чим допомагати. Спершу займалися переїздом наших рідних на захід України чи за кордон. Потім почали відходити від цього й активно влилися в волонтерську діяльність», – пригадує Микола Рябика.
Екоактивісти допомагали з логістикою й перевезенням різних вантажів ближче до лінії фронту. У режимі нон-стоп пропрацювали орієнтовно місяць.
«А потім ми подумали, чим далі займатися. Бо, чесно кажучи, багато хто з нас морально втомився. Ми не знали, що далі робити. Ситуація досить напружена була, і ми зрозуміли, що варто все ж відновлювати нашу діяльність. Тому що війна може тривати досить довго», – додає виконавчий директор ГО «Плато».
Основний проект цієї громадської організації – «Розсадник». Це простір міського садівництва та городництва. Навесні вирішили привідкрити його для переселенців. Так у Львові й запровадили гарденотерапію.
«Це акцент на терапії садівництвом і городництвом для внутрішньо переміщених осіб, і, звичайно, волонтерів, які так само почали вигорати через дуже інтенсивну діяльність», – пояснює Микола Рябика.
Цією ідеєю ГО «Плато» цікавилася й раніше. Микола Рябика розповідає, що метод гарденотерапії поширений на Заході: «Гарденотерапія (.pdf)– це саме відновлення через контакт із землею через те, що ти вирощуєш якусь продукцію на землі, доглядаєш за нею і таким чином відчуваєш насолоду від доглядання й насолоду від спілкування з природою».
Зайняти руки – відпустити тривожні думки
Різні культури й цікаві заняття, ось що пропонує охочим відпочити «Розсадник». Можна поливати рослини, а можна слухати лекції про психологію, відновлення внутрішніх резервів, відвідати арт-терапію.
За цей час активісти влаштували близько 35 подій, до яких долучилися більше 700 людей.
«Зараз вони зривають плоди своєї праці і вони задоволені цим, до цього проєкту долучаються люди з Маріуполя, Кривого Рогу, Києва, Бучі, Ірпеня та інших міст. Дуже багато людей було і навіть сформувалася спільнота, яка постійно приходить до цього простору», – розповідає Микола Рябика.
В ГО «Плато» пояснюють: гарденотерапія допомагає відновити ресурси. Бо в перемогу України вірять сильно, однак після неї доведеться відбудовувати країну від руйнувань. Тож люди мають трохи відновлювати свої внутрішні резерви.
У найближчих планах – створити у «Розсаднику» сцену, облаштувати сухий екологічний туалет та влаштувати толоки. Анонси всіх подій розміщують у телеграм-каналі.
«Двічі на тиждень ми зустрічаємося з усіма охочими і поливаємо рослини, виполюємо бур’яни. Тобто доглядаємо за грядками і обмінюємось своїми якимись думками, емоціями», – додає Микола.
Реакція (еко)світу
Громадська організація «Плато» за час повномасштабного вторгнення спілкувалася і з іноземцями. Вони допомагали коштами, волонтеркою та інформаційно.
«Ми комунікували з партнерами з Польщі, з якими до того працювали. Вони допомагали нам влаштувати міжнародний обмін на декілька місяців, коли молодь мала можливість виїхати в Польщу, перечекати перші травматичні місяці. І таким чином, більше 10-ти людей вивезли в Польщу і вони там інтегрувалися», – пригадує Микола Рябика.
Спілкувалися також і з іспанцями. Виконавчий директор ГО «Плато» додає, що ставлення європейців до України фактично не змінилося: «Чи це в нас таке середовище, чи що… Але ставлення, яке було, фактично, до війни – таке поважливе до українців. Тобто вони розуміють, що в Україні війна не почалася в лютому, а що вона почалася в 2014 році, вони нас підтримують. В них ще більша утворилися впевненість у тому, що Росія – агресор, вони це публічно почали висловлювати, бо розуміють, що це загроза не тільки для України, а й для всієї Європи».
Що буде після перемоги?
Україна вже створила План відновлення. Перш за все відбудовуватимуть інфраструктуру, втрачене житло. Вкладуть гроші і в модернізацію мереж та євроінтеграційні процеси. Однак екологи вже міркують над тим, як відновити середовище.
«Це тема руйнації загалом наших екосистем в Україні, степів, які спалюються, розбомблюються. І не тільки степи, це й міста – коли екологічне середовище повністю руйнується. Підраховуються збитки в першу чергу, і в другу – обговорюються теми відбудови цієї екологічної інфраструктури. Бо питання не просто відновити потім міста, а природні екосистеми відновляться самі собою, ні. Зараз думаємо, як саме ми їх відновимо», – розповідає еколог Микола Рябика.
Він міркує над тим, що відбудова міст і громад – це не просто відновлення будинків. Не можна забувати і про екосередовище. Варто використати і сучасні європейські стандарти, відповідно до Європейської зеленої угоди. Микола певен: Україна може перейти від прикладу зруйнованих громад до практики передових громад, які будуть показувати взірцем у плані енергоефективності, зелених технологій і природоорієнтованих рішень.
*всі фото надані ГО «Плато»