Україна зненацька зазнала чергової інформаційної атаки через все ті ж підриви газогонів «Північний потік» і «Північний потік-2» у вересні 2022 року. Одне за одним західні видання публікують статті про нібито українську причетність до терактів. Спершу американські газети The Wall Street Journal і The Washington Post, потім нідерландська телерадіомовна корпорація NOS, далі німецьке видання Die Zeit та телеканал ARD. Це що ж, знов за рибу гроші? Вже ж ніби цілком розібралися в цьому питанні.
Хоча цього разу закиди лунають серйозніші: під підозрою вже не якась там незрозуміла «проукраїнська група», спонсорована анонімним українським мільярдером, а сам головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний. Хоча виконавці самого теракту, у версії свіжих звинувачувачів, залишаються все ті ж – екіпаж 50-футової яхти Andromeda: капітан, двоє водолазів, двоє помічників та лікарка.
Оновлена версія звучить так. Нідерландській військовій розвідці (Militaire Inlichtingen-en Veiligheidsdienst – MIVD) стало відомо про плани Києва здійснити диверсію на газогоні. Голландці поділилися цією інформацією з американськими колегами.
«Європейська розвідка дала зрозуміти, що потенційні нападники не були випадковими людьми. Усі причетні підпорядковувалися безпосередньо генералу Валерію Залужному, найвищому військовому офіцеру України, який взяв на себе всю повноту відповідальності, щоб президент країни Володимир Зеленський не знав про операцію, йдеться у звіті розвідки» – читаємо у статті The Washington Post під назвою «У США були розвідувальні дані про детальний український план нападу на Nord Stream».
Якщо узагальнити всі публікації в західній пресі на цю тему, то вимальовується така картина. ЦРУ від європейських колег дізналося в червні минулого року, що група українських сил спеціальних операцій зі шести осіб мала намір підірвати газогін на дні Балтійського моря. Це – для них незаперечний факт. Питання лише в тому: хто був джерелом цієї інформації. Виявляється, ним була якась особа, яка «не зарекомендувала себе як надійне джерело інформації». А верифікувати інформацію цієї особи з інших джерел не вдалося.
Що далі? Далі, згідно з публікаціями, Вашингтон нібито наполегливо попросив Київ жодних диверсій у Балтійському морі не чинити. Українське керівництво, звісно, на прохання пристало, тим більше запевнило, що жодних таких планів і не було.
І от, коли про справу вже майже забули, 26 вересня 2022 року світова громадськість була шокована сенсаційною новиною про вибухи на «Північному потоці». І тут, як рояль у кущах, з’явилася яхта Andromeda, на її облавку були виявлені сліди вибухівки. Було з’ясовано, що судно пропливало поблизу місць підривів газогону.
А нещодавно додалася ще одна деталь – водолазний черевик, виявлений поблизу місця теракту. І як подає американське видання The Grayzone (а видання це доволі сумнівне і скандальне): «Водолази ВМС України також були помічені у схожих черевиках». Зрештою, і всі докази приблизно такого рівня.
Наше видання вже пояснювало, чому версія про яхту Andromeda не витримує жодної критики. Коротко нагадаємо ці аргументи. За твердженням фахівців, кільком людям на яхті ніяк не вдалося б перевезти до місця операції кілька тонн вибухівки, потрібної для руйнування газогонів, опустити її на потрібну глибину, встановити і підімкнути детонатори та при цьому залишитися непоміченими. Навіть якби вони були суперпрофесіоналами. Зрештою, не зрозуміло, як ці суперпрофі знехтували елементарним правилом безпеки і не прибрали на яхті всіх доказів, зокрема слідів від вибухівки. Окрім того, де б вони в Німеччині придбали таку кількість вибухової речовини, нагадаю, що йдеться про тонни.
Закласти такі вантажі на такі глибини здатні лише спеціалізовані судна, які укомплектовані батискафами чи мінісубмаринами з маніпуляторами. Весь цей процес мають обслуговувати десятки людей, а не два водолази з двома помічниками.
І нарешті аргумент cui prodest. Чи вигідно було б Україні підривати газогін? Аж ніяк. І тут важко не погодитися з експертом берлінського фонду «Наука та політика» Янісом Клюґе, який на своїй сторінці у твіттері ставить під сумнів доцільність підривати газогони, які й так вже не прокачували газ. «Коротке нагадування про те, що сталося минулого літа: 1) Востаннє Росія транспортувала газ через #NordStream 30 серпня. 2) Тоді Росія (не Німеччина) припинила поставки (не через санкції). 3) Диверсія на вже мертвих газогонах сталася через чотири тижні, 26 вересня», – пише Клюґе.
Найкумедніше в цій ситуації, що «українську версію» відкидає навіть офіційна Москва. Хоча, здавалося б, їй було б вигідно в усьому звинуватити Україну, з якою вона веде війну, та ще й заплямувати репутацію Валерія Залужного як одного з головних її ворогів. Проте не хто-небудь, а секретар Ради безпеки РФ Нікола Патрушев заявив: «Наступне питання: чи вигідні вибухи Україні чи Німеччині? Київ нічого не втратив і не придбав від знищення газогону. Більше того, режиму Зеленського, який, по суті, стоїть у Берліні з простягнутою рукою, сподіваючись на збільшення військової та іншої допомоги, здійснення такого акту ні до чого».
Натомість Патрушев висловив думку, що версія про проукраїнське угруповання, яке підірвало трубопроводи, було «вкинуто в ЗМІ», щоб приховати «справжніх замовників злочину». А хто ж, на його переконання, ці «замовники»? Та, звісно ж, ненависні росіянам англосакси. Патрушев вважає, що для організації таких диверсій потрібні «підрозділи спеціального призначення». «Вони точно є у США та Англії. А тема непричетності США та Англії до теракту, очевидно, просувається у розрахунку на відсутність у аудиторії вміння мислити логічно, зокрема методом заперечення», – вважає він.
Розлоге «розслідування» про причетність США до теракту ще в лютому цього року опублікував відомий свого часу американський журналіст Сеймур Герш. Колись його журналістські решерші були якісними і резонансними, наприклад, про масакру, влаштовану американськими військовиками у в’єтнамському селі Сонгмі. Проте нині 85-річний журналіст, м’яко кажучи, втратив кваліфікацію. Увесь його матеріал про вибухи на «Північному потоці» тримається лише на одному не надто авторитетному джерелі. Герш стверджував, що диверсію спільно вчинили Сполучені Штати і Норвегія, які в такий спосіб істотно розширювали свої спроможності експортувати газ до Європейської Унії. Та досить швидко експерти розбили всі аргументи Герша, не залишивши від його писанини каменя на кемені.
А от «російська версія» так досі й не була ніким серйозно спростована. Ба більше, вона набуває чимраз суттєвішої ваги з огляду на нові факти. Уже чітко встановлено, що за кілька днів до вибухів на місці інциденту, а саме поблизу данського острова Борнгольм, крутилися російські військові судна. Причому серед них був спеціальний корабель СС-750, який саме і призначений для підводних операцій. На його облавку встановлена мінісубмарина AS-26 Priz зі захватними важелями. Власне така субмарина і здатна була б встановити кілька центнерів вибухівки на підводному газогоні.
Тож чому після всіх цих викриттів західна преса досі розганяє версії про «український слід» – залишається загадкою.