«Є ідея мінімізувати наступ природно-заповідного фонду»

Сколівська міська рада подала клопотання про вилучення 190 га лісів із природно-охоронного фонду у Карпатах і пояснила свою ініціативу потребою розвитку громади. На ділянці планують збудувати дорогу і гірськолижний курорт. На заміну вилученій площі, де ростуть здебільшого буково-ялицеві ліси, пропонують додати до заказника таку ж площу лісів, однак молодих, які не рівноцінні тим віковим, що вирубають, стверджують природоохоронці. Обласна влада свого висновку не надала, однак скерувала клопотання міськради в міністерство екології. ZAXID.NET поговорив з усіма причетними до цієї справи.

Що кажуть екологи

Новину про ймовірне майбутнє будівництво нового курорту біля Сколе у понеділок, 8 квітня, повідомила Українська природоохоронна група UNCG.

«Біля Сколе може з’явитися новий гірськолижний комплекс: на горі Беньки, у сусідних заповідних територіях заказника “Зелемінь” та заповідному урочищі “Дубинське”. Для цього планують вирубати 190 га заповідних лісів, зокрема ліси віком 185 років. ДП “Ліси України” готові “компенсувати втрати” – включити до складу заказника інші 190 га. От тільки йдеться про переважно молоді ліси, до 60 років, 30 га з яких – це взагалі зруби останніх років. А єдину погоджену на включення старовікову 139-річну ділянку лісівники вже встигли зрубати рік тому», – зазначено у пості UNCG.

Природоохоронці стверджують, що ідея будівництва гірськолижного курорту на невеликих висотах (1200 м) в умовах зміни клімату виглядає дивно. Тим паче, що поруч вже є вирубана ділянка лісу, яку можна було б пристосувати під туризм: «Якщо вже дуже хочеться, то в інший бік від гори Беньки є голі схили, знищені в попередні роки суцільними рубками Сколівським лісгоспом. Навіщо ж знищувати цінну природу?».

Межі лісу, які пропонують вилучити із заказника та заповідного урочища (карта з наукового висновку)

Представник «Української природоохоронної групи», еколог Петро Тєстов оприлюднив скріни тендерів, які Сколівська міська рада оголосила ще у серпні 2023 року. На її замовлення провели наукові дослідження і обґрунтування щодо зміни меж та площі ландшафтного заказника місцевого значення «Зелемінь» та заповідного урочища «Дубинське».

«Виникає необхідність відійти від класичного підходу збереження природи лише шляхом заповідання. Необхідно створювати сприятливі умови для розвитку регіонів, малого місцевого бізнесу, таких видів підприємницької діяльності, які приведуть до розвитку відповідної екотуристичної інфраструктури та послуг, сприятимуть збалансованому розвитку регіону через сталий туризм. У сучасний період у Сколівських Бескидах є передумови для розвитку гірськолижного туризму», – написав у науковому обґрунтуванні підрядник ТОВ «Еко Стандарт Захід».

Еколог Петро Тєстов зазначає, що ці не дуже високі гори більше підходять для пішого чи велотуризму, ніж для гірськолижного курорту. Природоохоронці сподіваються, що міністерство не погодить ці зміни.

Що каже Сколівська міська рада

Голова Сколівської громади Микола Романишин пояснює, що природно-заповідний фонд, який буквально оточує Сколе і села ОТГ, створює певні проблеми громаді.

«Ми не маємо можливості розвивати місто. Близько 42% площі нашої громади – це природно-заповідний фонд. А село Кам’янка – це взагалі 70% ПЗФ. Національний парк розвивається, приваблює туриста, але місто розвиватися не може. Виходить так, що ми будемо захищати ліс, те, що в лісі росте, але не людей», – аргументує ZAXID.NET Микола Романишин.

Міський голова зазначає, що Сколівська громада найменш газифікована у Львівській області, а заготовляти дрова складно посеред національного парку.

«Якщо це є не природно-заповідний фонд, а звичайний лісгосп, то він все-таки рубок має трошки більше. Там є можливість виписати дрова і забезпечити теплом свої домівки. Я би хотів, щоб наші мешканці жили у парку, але щоб вони мали право і можливість забезпечити себе теплом зимою. У парку класно гуляти, класно відпочивати, як у горах, але тяжко жити, розумієте?! У нас виникла ідея мінімізувати трохи той наступ природно-заповідного фонду. Він створює нам неймовірні проблеми», – пояснює голова громади.

Ліс у межах визначених під вилучення ділянок (фото з наукового висновку)

Микола Романишин наголошує, що дбає не лише про забезпечення дров, але і про розвиток території, інфраструктури, створення умов для праці в громаді.

«У нас виникла ідея розвивати Кам’янку. Це такий собі закуток на гірській території. І один з напрямків, над якими ми працюємо, – з’єднати Львівську та Івано-Франківську області. Хочемо збудувати дорогу від траси Київ-Чоп в сторону сіл Сукіль, Козаківка вже Болехівської громади, і ми зараз активно цим займаємося – на стадії створення проекту кошторисної документації. Так от, на місці цієї дороги, яка теж у зоні ПЗФ, можна розвивати туризм, різні проекти у сфері рекреації», – озвучив плани голова Сколівської ОТГ.

Микола Романишин стверджує, що інвестора та конкретного проекту поки немає: «Але є певні передумови, чому ми цього хочемо. Цей проект має перспективу, коли ми його будемо рухати в сторону Зелемині. Потрібно, щоб були відповідні інвестори, які можуть, знають, як, у що вкладати гроші. А це є користь для громади. Ми можемо в такий спосіб дати можливість розвиватися навколишнім селам».

Що каже обласний департамент екології

Департамент екології та природних ресурсів Львівської обласної адміністрації перескерував у Міндовкілля запит Сколівської міськради на вилучення 190 га із заповідної території без своїх зауважень і висновків. У ньому зазначено, що ініціатива зміни меж природоохоронних територій належить Сколівській міській раді. Документ підписала 23 березня 2024 року т.в.о. директора департаменту екології та природних ресурсів Оксана Війтик.

Як зазначається у документі, Сколівська міська рада подала клопотання про вилучення земельних ділянок площею 190,4166 га в межах Дубинського, Зелем’янського та Гребенівського лісництв філій «Сколівського лісового господарства». Натомість до складу заказника «Зелемінь» пропонують долучити ділянку аналогічною площею 190,4166 y Зелем’янському лісництві.

Документ ЛОВА до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів

Керівниця департаменту екології ЛОВА Оксана Війтик підтвердила ZAXID.NET, що вилучення 190 га лісу із заказника та заповідного урочища пов’язане із планами на будівництво гірськолижного курорту. Але клопотання міськради Сколе скерували в міністерство без свого погодження чи висновків.

«Ми не погоджували цього вилучення, оскільки ділянка доволі велика і треба з’ясувати, чи бажання міської ради розвивати гірськолижний туризм є підставою для вилучення. Ми з таким раніше не стикалися, тому скерували ці матеріали в міністерство, щоб запитати їхньої думки», – пояснила Оксана Війтик.

Керівниця обласного департаменту екології зазначає, що на погодження потрібно підготувати багато документів. А щоб зрозуміти, чи варто починати цю процедуру, вирішили спершу спитати в Мінекології.

«Я виїду на місце перевірити висновки наукового обґрунтування, з’ясувати, які ділянки вилучаються, які долучаються. Можна вилучати ділянки, які не мають природно-охоронної цінності, а ті що долучаються, мають бути більш цінні. Закон прописує чіткі підстави для вилучення: ділянка має втратити свою природно-охоронну цінність, але у цьому випадку цінність не втрачена, а є соціальна потреба розвитку громади. На мою точку зору, це не є достатнє обґрунтування», – зазначає керівниця департаменту екології та природних ресурсів ЛОВА.

Остаточне рішення міністерство прийме тоді, коли обласний департамент екології подасть клопотання від себе. Чи підготує він такий документ – залежить від результатів обстеження на місці.