Головні культурні події квітня у Львові

Відтепер у Львові визначатимуть найвдаліші культурні події міста за місяць. Ініціатором проведення такого аудиту виступив Центр культурного менеджменту, залучившись підтримкою місцевих журналістів та фахівців у питаннях мистецтва, театру, кіно, музики.

Перший аудит відбувся 15 травня, референти винесли на обговорення події, які, на їхні думку, були особливими у квітні та визначили «шістку» особливих подій в житті міста та її громади.

За словами керівника програм Центру культурного менеджменту Ірини Магдиш, однією із засад аудиту є відсутність рейтингу, оскільки ініціатори проведення такого щомісячного обговорення хочуть уникнути ситуації «боротьби за місце у рейтингу» і цілком не претендують на абсолютність своїх оцінок. Метою аудиту є швидше системне, фахове, зацікавлене  обговорення того, що відбувається у культурному житті Львова для того, щоб створити прецедент найбільш узагальненого і різнобічного погляду на події, як з боку виробників, так і з боку споживачів культурного продукту. Важливими також є взаємозв’язки між гравцями на ринку культурних подій і взаємна оцінка культурних продуктів.

Рейтинг формується після щомісячних обговорень мистецьких подій за участі експертів. Кожен учасник аудиту пропонуватиме свій перелік подій, які, на його думку, можуть увійти у десятку найвдаліших культурних проектів місяця. Критерії, за якими Центр пропонує оцінювати події, такі: мистецька вартість, освітня вартість, соціальна вартість, економічна вартість, інноваційність, відповідність культурним запитам, доступність, благодійність, відкритість тощо.

За результатами аудиту референти визначили такі шість помітних культурних подій, які відбувалися у квітні 2010 р. у Львові (за алфавітом):

1. «Від Тайної Вечері до Воскресіння» (виставка, Національний музей у Львові ім. А.Шептицького) - комплексне ефективне вирішення концепції, експозиції і рекламного супроводу. Як запевнив референт, що запропонував виставку означити як подію місяця, Маркіян Філевич, організація експозиції – на високому рівні.

2. Грант від уряду Норвегії на проведення навчальних робіт та відновлення будівель у Музеї народної архітектури і побуту (Шевченківський гай) – успішна організаційно-фінансова спроба вирішення  проблеми збереження культурного спадку. На думку референтів, це тільки аванс, але вартий відзначення. 

3. «Де Марш ентузіастів» (виставка творів А.Атоян, галерея «Примус») – виважений, логічний експозиційний проект з наступним резонансним обговоренням у клубі «Ч/Б 5х5». Як аргументувала референтка Наталка Космолінська: виставка – помітний крок уперед у розвитку художниці; логічність побудови експозиції – 4 зали стали 4-ма візіями опрацювання досвіду радянського минулого, свого роду передбачення, «провидіння» митця з огляду на сучасні події в Україні. Мінус – майже повна відсутність рекламного і інформаційного супроводу.

4. «Місто і кава» (фотоконкурс, кав’ярня «Штука») - спроба у кав’ярні, що розташована в абсолютно невиграшному місці (вул. Котлярська, район Краківського ринку) створити певне культурне живе середовище. Як аргументувала референтка Лідія Мельник: цей фотоконкурс вніс важливий елемент творення культури міста не тільки у центральній частині, для виставки обрали високого рівня фотографії, окрім того, це спроба створення клубу-каварні, незважаючи на «опір» місця розташування.

5. «Руйнація» -  VII Фестиваль справжньої музики (Палац спорту «Україна») –  вирішення культурних запитів конкретної соціальної групи мешканців.

«Фестиваль відбувся уже всьоме, і його масштаби тільки зростають - у Палаці спорту "Україна" фестиваль  зібрав понад три тисячі людей з цілої України. Основною аудиторією є підлітки, тобто та частина народу, яка до джазу ще не доросла, до блатного шансону, дай Боже, аби не доросла ніколи... В силу свого віку і духу заперечення цей фест для них – місце, де можна викричатися, вистрибатися, де - "всі свої", тут їх розуміють і тут вони можуть себе проявити без комплексів, без страху бути засудженими.  Це соціально важлива складова події. З культурної точки зору "Руйнація" дає можливість проявити себе, поспівати з великої сцени гуртам, які не мають шансів вижити у великому шоу-бізнесі. Усе це на міжнародному рівні, бо запрошуються гурти з Білорусії, Росії, Німеччини, Польщі. З комерційної точки зору «Руйнація» справно платить гонорари, ставить доступну ціну на квитки, рекламу (ролики і афіші) продукує власноруч і активно шукає спонсорів», - так аргументувала подію референт Божена Городницька.

6. «Французька весна у Львові» (VII  Фестиваль сучасного французького мистецтва) –  хороший приклад співпраці і спільне вирішення кризових організаційних питань між львівським культурними інституціями і організаторами Фестивалю (виставка плакатів Альфонса Мухи (Львівський музей етнографії та художнього промислу); концерт класичної музики за участі Аділії Алієвої та симфонічного оркестру філармонії у Львівській філармонії, покази фільмів тощо) .

«Французька весна – комплексний фестиваль, організатори якого дуже вдало цього разу використали культурні ресурси міста. Програма фестивалю задовольнила культурні потреби людей різних вікових категорій. Мінусом можна назвати завищену, як на фестиваль ціну квитків на перегляд французьких фільмів (30 грн), що не давало змоги переглянути усі і мати цілісне враження про нове французьке кіно», - так прокоментували подію референти Аліна Небельмес та Лідія Мельник.

Також референти - Лідія Мельник, Наталка Космолінська, Божена Городницька, Аліна Небельмес, Тарас Федорчак, Маркіян Філевич,  Андрій Падур – визначили антиКультурні події квітня, або «Гірчичник». Ними стали:

1. Весняний салон (Палац мистецтв). Аргументація: повна відсутність критеріїв відбору експонатів, аматорство, відсутність куратора виставки і як результат – формалізм події.

2. Кастинг СТБ на «Х-factor». Аргументи: понад три тисячі осіб, які прийшли на кастинг, організатори  вдало використали як «гарматне м’ясо». Можливо, це буде останній масовий кастинг  у Львові.

3. Обливаний понеділок у Львові. Аргументація: повна відсутність звичаєвої міської культури, неконтрольований розгул уже навіть не дітей, а дорослих чоловіків, які створювали неприйнятні  умови для мешканців і гостей міста.

4. «Цинамон». Літературна презентація Ю. Андруховича та гурту «Карбідо». Аргументи: нерелевантність, тобто не відповідність події культурним запитам часу і людей.

Наступний аудит культурних подій за травень відбудеться 10 червня.