Наприкінці року на порядку денному Верховної Ради з'явився законопроект щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про протидію дискримінації, який був поданий ще у 2015 році групою депутатів від фракції БПП. У 2016 році Верховна Рада прийняла його у першому читанні, а наступне голосування перенесли на невизначений термін.
Мабуть і голосування у другому читанні пройшло б непоміченим, якби на сполох не забили представники релігійних організацій, які заявляють, що цей законопроект дискримінуватиме вже їх. Спробуємо розібратися, хто кого дискримінує у цій ситуації і чому законопроект №0931 викликав таке невдоволення церковних діячів.
В чому суть законопроекту
Законопроект №0931 уточнює норми чинного закону про запобігання і протидії дискримінації. Ним пропонується доповнити КУпАП нормами про запобігання та протидію дискримінації, оскільки раніше там не була встановлена відповідальність за дискримінацію, що і вирішили виправити в 2015-му нардепи від БПП.
Законопроектом пропонується штрафувати громадян за прояви дискримінації на суму від 200 до 300 неоподатковуваних податком мінімумів доходів (3400-5100 грн), а посадових осіб і суб'єктів підприємницької діяльності - від 300 до 500 неоподатковуваних податком мінімумів (5100-8500 гривень). Повторне порушення може призвести до штрафів до 700 неоподатковуваних податком мінімумів (11 900 грн) .
Крім того, пропонується значне розширення повноважень омбудсмена, надавши уповноваженому можливість видавати обов'язкові до виконання приписи, якщо було порушено законодавство про дискримінації.
Чому релігійна спільнота виступає проти цього законопроекту
Опоненти прийняття закону, перш за все представники релігійних організацій, говорять про те, що «законопроект знищить свободу слова, адже якщо депутати за нього проголосують, вже ніхто не зможе критикувати ЛГБТ і висловлювати незгоду з пропагандою одностатевих відносин».
Глава УГКЦ Святослав відзначив, що сам механізм цього законопроекту під гаслом недискримінації є небезпечним для свободи слова. На його думку, у демократичному суспільстві «кожен має право на свободу думки, а також на свободу її висловлення». Хоча того, що свобода слова не обмежується, доки не порушує права інших громадян, глава УГКЦ не уточнив.
Законопроект також прокоментувала Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій, яка пропонує доповнити законопроект такою поправкою: «Не є дискримінацією дія чи бездіяльність особи та/або групи осіб при реалізації своїх прав на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, на свободу світогляду і віросповідання».
На думку релігійної спільноти, важливість цієї поправки зумовлена необхідністю:
– захистити від дискримінації окремих громадян чи групи громадян (наприклад медиків), які з огляду на свою релігійну ідентичність, висловлять свою відмову щодо надання послуги із проведення вбивства ще ненародженої дитини шляхом аборту, що є процедурою, яка суперечить релігійному сумлінню.
– захистити від дискримінації окремих громадян чи групи громадян, які з огляду на власну релігійну ідентичність, а також користаючи з прав і свобод відображених зокрема в ст. 34, 35 Конституції України, публічно висловлюватимуть свої погляди щодо гріховності чи аморальності тієї чи іншої поведінкової моделі.
Далі Рада Церков наводить приклади ситуацій, які, на їхню думку, не повинні вважатися дискримінацією: гінеколог, акушер чи хірург, які на підставі своїх релігійних переконань та свободи совісті відмовляються робити аборти, евтаназію чи операції зі зміни статі; посадовець відмовляється оформлювати одностатеві шлюби; релігійні діячі на підставі Священного Писання публічно проповідують про гріх гомосексуалізму тощо.
Крім того, громадські та релігійні організації критикують появу в проекті таких на їх думку розпливчастих понять, як «віктимізація», «дискримінація за асоціацією», «множинна дискримінація». На думку релігійних діячів, ці терміни двозначні і неконкретні, а тому відкривають можливості для покарання за будь-які критичні зауваження.
Що про це думають у парламентському комітеті
Парламентарі, у свою чергу, вважають, що норми закону з протидії дискримінації не повинні мати винятків, навіть у випадках, коли їх реалізація порушує право на свободу совісті та свободу вираження поглядів.
Зокрема, голова підкомітету з питань гендерної рівності і недискримінації Неллі Яковлєва заявила, що запропоновані релігійною спільнотою поправки «повністю розбалансовують законопроект», а тому мають бути відхилені. На її думку, такі правки суперечать європейському законодавству, оскільки Європейська Конвенція з прав людини забороняє всі види дискримінації без будь-яких виключень.
Проти поправок, запропонованих церковними діячами, «спрямованих на захист свободи совісті та свободи вираження поглядів», також виступила Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денисова.
Хто правий, хто винний і чи все так погано з правами ЛГБТ в Україні
Тут перш за все потрібно розуміти, що свобода слова і вираження поглядів не є абсолютним правом, на відміну від свободи думки, і підлягає певним обмеженням. Для прикладу, свобода вираження поглядів може обмежуватися забороною всіх форм дискримінації. Про що свідчить, наприклад, стаття 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку Україна ратифікувала ще у 1997 році.
Перш за все, критики законопроекту посилаються на статтю 34 Конституції України, яка гарантує право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Хоча в цій же статті чітко зазначається, що здійснення цих прав може бути обмежене законом, зокрема, для захисту прав інших людей.
А стаття 35 взагалі стверджує, що ніхто не може бути звільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань.
Тобто формально законопроект не дискримінує віруючих, а радше встановлює відповідальність для них за дискримінацію інших груп населення.
Доки Церква апелює до свободи слова, незалежний експерт ООН з питань захисту від насильства і дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності Віктор Мадрігал-Борлоз, вважає що українські християнські церкви активно перешкоджають прийняттю законодавства, спрямованого на захист прав ЛГБТ-людей.
Експерт вже давно закликав українську владу вжити заходів, передбачених планом дій щодо реалізації національної стратегії в сфері прав людини щодо сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності.
***
Наразі під тиском активістів та Ради Церков, законопроект відправили на доопрацювання. Чи буде парламентський комітет створювати робочу групу за участі представників релігійних об’єднань, ЗМІ та інших організацій наразі невідомо. Але президент Володимир Зеленський пообіцяв розібратися з законопроектом, «щоб він не став підґрунтям для обмеження конституційних прав громадян на свободу совісті та свободу слова».