14 травня – День памʼяті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни. На сайті Яд Вашем, що відзначає таких людей і призначає найвищу нагороду Ізраїлю – звання Праведників народів світу, зафіксовано 2707 праведників з України. Серед них і Ярослав та Северина Мировичі, які у 1942 врятували Маню (Марію) Ребхан. Цього року їхній онуці вручили цю відзнаку. А історію порятунку маленької єврейки сімʼєю греко-католицького священника розповіли на сайті ЛМР.
Ярослав Мирович був греко-католицьким священником у лемківському селі Ріпник на півдні Польщі. Ще до війни він добре знався з євреєм з сусіднього містечка Фриштак Давидом Ребханом.
З 16 по 18 серпня 1942 року, коли в їхній місцевості масово винищували останніх євреїв, Давид наказав своїй 10-річній доньці Мані дістатися до родини Мировичів. У цьому їй допоміг поляк на прізвище Армата. Дружина отця Ярослава Северина хотіла прилаштувати дівчинку у дитячому будинку неподалік монастиря, але черниці боялися йти на ризик і відмовили їй. Так маленька Маня залишилася у Мировичів.
«Вони зробили для неї сховок у шафі спальні. Про існування дівчинки знали лише діти – крім них більше ніхто навіть не здогадувався. Ярославу вдалося дістати для Мані (Марії) свідоцтво про хрещення на імʼя Марії Гроховської, котра разом зі своїми батьками виїхала з села ще до війни», – розповідають у ЛМР.
У цей час батько дівчинки Давид Ребхан переховувався у лісах на околиці, іноді навідував дочку в отця Ярослава. Але після того, як німці прочісували місцевість, Давид зник.
В подружжя Мировичів було троє доньок приблизно одного віку, як Маня, і півторарічний син. «Ввечері, коли темніло, Ярослав Мирович залишав одну з доньок у будинку, а двох інших разом з Марією вів на прогулянку. Вдень Северина Мирович відправляла котрусь із дочок до сусідів. У будинку залишалися три дівчинки. Тож Марія могла вийти зі спальні й погратись з дітьми», – переказувала спогади мами онука Мировичів.
Марія вижила та залишилась жити з новою родиною й після звільнення країни від нацистів. Її старший кузен Іцхак Зільберман теж вцілів, але він виїхав до Польщі. У листах до Ярослава він не раз дякував за його вчинок.
Внаслідок польсько-радянського договору про обмін населенням Мировичів переселили в село Кулаківці на Тернопільщині. Марія вважала сімʼю священника своєю родиною і переїхала з ними. Вона вчилась у школі Заліщиків, закінчила географічний факультет Львівського університету. Згодом вийшла заміж за росіянина і переїхала з ним до Краснодару. Своє єврейське походження вона приховала від чоловіка. Марія підтримувала звʼязок із Ярославом та Севериною до їхньої смерті і навіть була на похороні отця. З Манею родина Мировичів втратила звʼязок у 2007 році, тоді жінка вже важко хворіла.
30 січня 2025 року, до Міжнародного дня памʼяті жертв Голокосту, посольство держави Ізраїль в Україні відзначило родину Мировичів, яких визнали Праведниками народів світу за те, що вони врятували життя єврейки під час Голокосту. Відзнаку отримала їхня онука Любов Карпінська.