Пишу для роз’яснення позиції громади Нового Роздолу щодо неприпустимості будівництва сміттєпереробного заводу на теренах Розділля.
По-перше, депутати та громада міста Нового Роздолу обурені тим фактом, що про такі ініціативи вони дізнаються з прес-конференції голови Львіської ОДА Олега Синютки і ніхто попередньо не питався думки громади з цього приводу.
По-друге, на території Розділля розміщено орієнтовно 90% всіх небезпечних відходів Львівщини, за даними інституту ВАТ «Гірхімпром».
По-третє, територія Новороздільського ДГХП «Сірка» визнана найбільш забрудненою у Львівській області і минулого року «Сірка» вкотре увійшла до рейтингу найбільших забруднювачів навколишнього середовища, незважаючи на те, що вона вже давно не працює.
Тепер конкретно – про які небезпечні речовини йдеться. На «полігоні хвостосховищ» розміщено понад 100 млн. тон хвостів флотації та плавок, «полігон відвал фосфогіпсів» -- 4,5 млн. тон фосфогіпсів поряд з озером «Кисле», у якому 1,5 млн. тон кислих вод; полігон «склад сірки», в якому знаходиться та гниє тисячі тон непереробленої сірки, аналогічно – «територія сірчаного виробництва і цеху фунгіцидів» - тисячі тон сірчаної руди, меленої сірки, реагентів…
Періодично шкідливий запах сірководню чути і в місті, а мешканці приватного сектору (т.зв. с. Малехів) постійно вдихають «амбре» тухлих яєць з «Сірки», яке ми після сесії «вдихали» разом зі знімальною групою 112 каналу.
Окреме питання – розміщення на теренах комбінату 17 тис. тон відходів нафтохімічного виробництва, т. зв. гудронів, які, за сприяння Державного підприємства МВС України (!) «Спецсервіс», були завезені і досі лежать просто неба, отруюючи атмосферу та воду, в т.ч. транскордонної річки Дністер. Це незаконне (в обхід Базельської конвенції) завезення небезпечних відходів та їх потрапляння у Дністер – є сьогодні предметом міжнародного журналістського розслідування за програмою N-Vestigate, фінансованою урядом Німеччини за участю журналістів із Угорщини, Молдови та України та міжнародних правозахисних організацій, зокрема, Transparency International.
Що буде якщо до цього всього додати ще й неконтрольований завіз органіки – твердих побутових відходів цілої Львівщини – жоден еколог не береться передбачити.
Заспокоєння про небезпечну переробку сміття, за європейськими нормами і т. д. ми вже чули неодноразово – ще у 2008 році коли сміттепереробний завод хотіла збудувати фірма «Ізвур» (ніби-то «Україна-Австрія»), яка обіцяла десятки мільйонів євро інвестицій для побудови сміттєпереробного заводу, а сама відповідала перед громадою 20 тис. грн статутного капіталу…
У 2012 році очільник Львова Андрій Садовий також назвав територію Розділля, як таку, де буде збудований сміттєпереробний завод. Тоді депутати Новороздільської міської ради та ще 7-ми прилеглих сіл сказали категоричне «НІ!» таким небезпечним експериментам на найбільш забрудненій території Львівщини, а може й цілої України.
Цього ж року громадськість міста почала проведення процедури місцевого референдуму щодо визнання території Розділля – зоною надзвичайної екологічної ситуації. Було зібрано понад 10% підписів мешканців з паспортними даними, зареєстрована ініціативна група, але Верховна Рада відмінила закон «Про всеукраїнський та місцеві референдуми», що унеможливило доведення цієї справи до кінця.
Екологічні експерименти над територією Розділля не завершувались – то новороздільцям обіцяли переробку золотовмісної руди з Закарпаття, то нафтопереробний комплекс, то перенесення з Бібрки заводу «Полісинтез», проти якого повстали бібрчани... Цей перелік можна продовжувати…
І жоден високопосадовець не завітав, щоб реально посприяти у вирішенні складної екологічної ситуації. Бодай шляхом тої самої Молдови, яка у невизнаному Придністров’ї (!) змогла збудувати саркофаг над завезеними нашим «Спецсервісом» гудронами.
Лише, коли грянув грім у Грибовичах – про Новий Розділ знову згадали – почали заганяти сміттєвози зі Львова, без жодного офіційного погодження. Завітав до нас і голова фракції «Самопоміч» у Верховній Раді Олег Березюк, який взагалі нічого не чув про складну екологічну ситуації на наших теренах. А говорив про «дружнє плече Львову», яке збідовані новороздільці обов’язково мусять підставити.
Тепер про те, як ми бачимо розміщення власних відходів. Питання дуже просте – якщо йдеться про 40 тисяч населення Нового Роздолу та навколишніх сіл –це нормальний сміттєвий полігон (сучасний), документація на який була розроблена ще в 2002 році, зможе до 100 років приймати сміття з цієї території. Питання зайнятості населення та розвитку прилеглих територій також передбачено концепцією Новороздільського індустріального парку, який має діяти виключно на «зелених» екоощадних технологіях.
Сусідство з сміттєпереробним заводом цілої Львівщини не тільки ставить під загрозу життя та здоров’я мешканців Нового Роздолу і прилеглих сіл але й ставить хрест на інвестиційній привабливості регіону.
Деталі про екологію Нового Роздолу (+фото/відео) в матеріалах в рамках проекту «Дрон-погляд на зони екологічного лиха Львівщини» (частини I і II)