Я маю мрію, що за Оперним театром буде гарний і стильний сучасний громадський простір. Такий, що пасуватиме нашому місту і який стане візитівкою Львова. Зрештою, в минулому він там і був.
90-ті роки подарували нам багато чого – наприклад, численні МАФи і стихійні базари на стадіонах чи міських площах. Тоді так звані барахолки були мегапопулярними з об’єктивних причин: у магазинах було голо і пусто. Тож такі ринки ставали швидким і надприбутковим бізнесом.
Але треба подивитися навколо і визнати об’єктивну реальність: часи таких барахолок минули – на стадіонах тепер знову грають у футбол, а на міських площах відпочивають і гуляють мешканці та туристи. Тому очевидно, що оцей «шанхай» позаду Львівської Опери у самому центрі абсолютно не пасує європейському місту. Тим паче, ансамбль історичного центру Львова належить до світової спадщини ЮНЕСКО.
Із цим, гадаю, мало хто не погодиться.
Не буду сьогодні про юридичний бік справи. Про цей схематоз, теж родом з 90-х, писано і говорено багато. Проте останнє рішення Верховного Суду додає оптимізму: він виніс рішення на користь Львівської міськради, адже скасував усі попередні рішення судів та скерував справу на новий розгляд. Про це можете почитати тут.
Трохи історії. Раніше за 90-ті роки. На початку ХХ століття площа за Оперним театром була головним громадським простором у центрі міста. Уздовж площі була історична забудова. На сьогодні вона, на жаль, практично не збереглася.
І власне позиція міста – коли повернемо землю в користування міста, відтворити тут історичний громадський простір з додатковим озелененням, комфортним і затишним плануванням простору, відповідними вуличним меблями. Можливо, з водним чи мистецьким об’єктом, або навіть з дитячим майданчиком – це все до обговорення. Рішення прийматимемо спільно.
Зрештою, і на «Добробуті» вже почалися незворотні процеси: частина ринку вже згорнула діяльність, деякі ятки демонтувалися навіть без якогось особливого допінгу від міської ради. Тому й решті підприємців варто усвідомити: процес пішов і його буде доведено до кінця.
Це всього-на-всього мрія? Заперечу скептикам прикладом із життя.
Вулиця Стара упритул до ринку «Добробут» – вона роками стояла перегороджена шлагбаумом і брамами. Які були протести і хвилювання! А що сьогодні? Уже нічого не блокує прохід і вулиця є відкритою для всіх мешканців. Історичну та урбаністичну справедливість відновлено.
Вірю, що так буде і з площею позаду Оперного. Адже мрії мають властивість здійснюватися. Якщо є мужність їм слідувати і працювати над їхнім втіленням.
На фото – попередня візуалізація, яку розробило управління архітектури та урбаністики ЛМР, і архівна світлина простору позаду Оперного театру