Спільне застереження для читачів книги «Російсько-українська війна та її витоки: від Майдану до війни в Україні» (The Russia-Ukraine War and its Origins: From the Maidan to the Ukraine War), виданої видавництвом Palgrave Macmillan/Springer Nature у 2026 році.
Цю загальнодоступну книгу написав Іван Качановський, який, згідно з інформацією на вебсайті Оттавського університету, є «професором на неповну ставку». Дискусії щодо таких публікацій, як The Russia-Ukraine War and its Origins, зазвичай відбуваються в рамках рецензій на книги, що публікуються у фахових журналах. Однак виняткові обставини появи й поширення монографії Качановського спонукали нас – понад сотню науковців, які займаються східноєвропейськими студіями, – відреагувати на цю публікацію. Наша заява стосується не стільки конкретного змісту книги Качановського, скільки її головного послання та дуже широкого сприйняття, що є нетиповим для книги нехудожньої літератури, виданої академічним видавництвом.
Як повідомляє Качановський своїм підписникам у сервісі X, кампанія на платформі GoFundMe, спрямована на збір коштів на видавничий внесок, необхідний для оприлюднення його книги в інтернеті, отримала підтримку від американського мультимільйонера Ілона Маска. На профілі Качановського також згадується ім’я іншого американського мільярдера та знайомого Маска, Девіда Сакса, як особи, яка переказала 5 тисяч доларів, щоб публікація стала доступною в режимі відкритого доступу. У 2025 році Маск протягом кількох місяців обіймав посаду голови Департаменту урядової ефективності в адміністрації Дональда Трампа. З грудня 2024 року Сакс є спеціальним радником Білого дому з питань штучного інтелекту та криптовалют.
Незалежно від того, чи це пов’язано з підтримкою Маска, чи ні, кількість згадок про книгу Качановського – офіційно видану у 2026 році, але яка була доступна ще з 2025-го – у соціальній мережі Маска X була надзвичайно високою. Наприклад, станом на 2 січня 2026 року бібліометричний інструмент Altmetric зафіксував «2341 допис у X [щодо книги The Russia-Ukraine War and its Origins – прим. ред.] від 1443 користувачів X, з верхньою межею 5 165 388 підписників». Три місяці по тому, 1 квітня, Altmetric зареєстрував «3174 дописи в X від 1799 користувачів X, при верхній межі 6 626 013 підписників». У випадку мережі BlueSky – щоправда, значно меншої, – яка не належить Маску, Altmetric зафіксував до 1 квітня 2026 року лише п’ятьох користувачів, які посилалися на книгу. Остання цифра є типовою для поширення спеціалізованих нехудожніх видань, які виходять в академічних видавництвах.
Оперативні, достовірні і найважливіші новини тут Додайте ZAXID.NET у вибрані в Google ДодатиНезалежно від того, чи це є результатом підтримки з боку Маска, Сакса чи інших осіб, електронна версія публікації Качановського в режимі відкритого доступу завантажується тисячами примірників із вебсайту видавця. 31 грудня 2025 року видавництво Palgrave Macmillan/Springer повідомило, що книга на той момент, тобто до офіційної дати публікації в січні 2026 року, мала 159 тисяч переглядів. Три місяці по тому, 31 березня, на вебсайті видавництва з’явилася інформація, що книга The Russia-Ukraine War and its Origins мала 248 тисяч переглядів. Це свідчить про надзвичайно великий інтерес громадськості до цієї – науково-популярної, виданої академічним видавництвом – книги.
У відповідь на цю несподівану кількість твітів, ретвітів та переглядів книги Качановського, як науковці, що займаються питаннями Східної Європи, ми спільно висловлюємося, щоб застерегти про цю публікацію. Книга Качановського є в основному помилковим аналізом порушеної теми – причин російських атак на Україну у 2014 та 2022 роках. Удавана популярність цієї публікації на X та велика кількість відвідувань вебсайту видавця, здається, мають набагато більше спільного з підтримкою з боку Маска, Сакса та/або інших промоутерів, ніж із якістю аргументів, викладених у ній.
За даними сайту The Bulwark, Сакс «поширює коментарі щодо України, написані маргінальними прихильниками конспірологічних теорій, зокрема одним із засновників конспірологічної теорії про скандал “піцагейт” (згідно з нею, впливові прихильники Гілларі Клінтон пов'язані з таємною організацією педофілів, які зустрічалися в популярній піцерії Comet Ping Pong у Вашингтоні – ред.). Інші політичні діячі, які зробили пожертви в рамках збору коштів Качановського та розкрили свою особу на його сторінці в сервісі GoFundMe, – це Ґленн Ґрінвальд, який, за даними сервісу VoxUkraine, «пропагує наративи, схожі на ті, що поширює Росія»; Ноа Карл, пов’язаний із мережами ультраправих, які ідеологічно збігаються з російськими стратегічними наративами в Європі, та Аарон Мате, який бере активну участь у створенні прокремлівських наративів щодо України, Сирії чи катастрофи рейсу MH17.
Заможні прихильники наукових проєктів зазвичай не ангажуються так, як Маск і Сакс, які підтримали публікацію Качановського безпосередньо й особисто. Натомість приватні донори зазвичай здійснюють свою філантропічну діяльність через фонди, які підтримуються консультативними радами й оцінювальними комісіями, що складаються з експертів у відповідній галузі. Неакадемічні прихильники регіональних досліджень часто мають біографічні зв’язки з регіоном, дослідження якого вони просувають.
Оскільки і Маск, і Сакс народилися в ПАР, вони могли б знайти багато проєктів у галузі африканістики, які заслуговували б на їхню підтримку набагато більше, ніж книга Качановського. Ми вважаємо, що інтерес Маска, Сакса та деяких інших співфінансувальників книги The Russia-Ukraine War and its Origins не випливає ані з виняткової емпатії до канадських професорів, які працюють на неповну ставку, ані з будь-яких глибших почуттів до Східної Європи. Натомість, здається, підтримка Маска і Сакса щодо Качановського мотивована їхніми політичними вподобаннями.
Інтерес Маска і Сакса до особи Качановського, здається, випливає з необґрунтованої тези, викладеної в його книзі, нібито головними чинниками, що рухають російську політику експансії та знищення України з 2014 року, були сама Україна та дії її закордонних партнерів. За словами Качановського, «російський імперіалізм був важливим, але другорядним чинником російського вторгнення в Україну» (с. 315). У зв’язку із цим публікація The Russia-Ukraine War and its Origins зосереджується переважно на внутрішніх і зовнішніх справах України, а також на подіях у західній – меншою мірою у східній – частині країни. Іноді автор заглиблюється в риторику і дії Москви. Однак у його інтерпретації вони подаються як реакції на нібито помилки Києва, Вашингтона, Лондона чи Брюсселя.
Наприклад, на думку Качановського, анексія Криму Росією в лютому та березні 2014 року становила «переважно непропорційну ескалацію конфлікту, що була реакцією на підтримуване Заходом насильницьке повалення проросійського уряду в Україні під час Євромайдану» (с. 201). Однак ті, хто стежив за цими доленосними подіями, пам’ятають, що проросійський політик Віктор Янукович був усунутий із посади президента України не під час протестів, а після них. Більше того, заміщення Януковича тимчасовим президентом, а також оголошення нових виборів, було ухвалено тим самим українським парламентом, який до січня 2014 року був значною мірою проросійським.
Зрештою, дискусія про внутрішні події в Україні є в певному сенсі недоречною. Росія мала, має і в найближчому майбутньому матиме власні плани щодо Криму та всієї України, незалежно від того, що відбувається в Києві чи за його межами. Росія почала планувати швидку окупацію Криму наприкінці лютого 2014 року, коли Янукович ще перебував при владі. Повалення Януковича, яке відбулося незабаром після початку перших військових і політичних дій Москви в Криму, ще не було вирішеним, коли Росія вже готувалася до силової територіальної експансії на Чорному морі.
Як дослідники, що займаються Східною Європою, ми хочемо попередити читачів книги «професора-погодинника», що вона є спробою покласти на Київ і його західних союзників відповідальність за анексію та геноцид, що їх вчиняє Росія в Україні. У книзі «Російсько-українська війна та її витоки» Качановський перелічує сотні нібито помилок, розколів та прорахунків у новітній історії України та в західній політиці щодо Східної Європи, щоб виправдати напад Москви 2014 року і повномасштабне вторгнення Росії вісім років потому.
Однак напад Росії на Україну не є реакцією на реальні чи уявні промахи в Києві, Вашингтоні, Лондоні та Брюсселі. Він є лише найновішим проявом багатовікового російського експансіонізму, паннаціоналізму, імперіалізму та колоніалізму. Війна Кремля і десятки тисяч воєнних злочинів, скоєних в Україні з 2014 року, повторюють попередні схеми дій Москви щодо українського народу, а також інших народів у північно-східній частині Євразії.
Звісно, російський імперіалізм у минулому виправдовував і продовжує виправдовувати свої вторгнення, окупації, анексії та винищення подіями за межами Росії. Однак російське керівництво не потребує зовнішніх імпульсів для своїх експансіоністських і геноцидних дій щодо України. Хоча Москва і справді реагувала на процеси, які відбувалися в Україні, це не мало жодного зв’язку ані з реальними, ані з уявними недоліками української політики, як це подає Качановський. Навпаки, Кремль був спровокований, серед іншого, прогресом української демократизації, який підривав дедалі більш автократичне правління Путіна з 1999 року.
Сам Качановський є українцем і розуміє внутрішню ситуацію в Україні краще, ніж більшість дослідників, які покладають на уряд Росії відповідальність за безжальну, агресивну війну та масові злочини в Україні. Однак більшість прихильників його підходу, що полягає у звинуваченні жертв, присутніх на таких сервісах, як X, мають мізерні знання з історії та політики Східної Європи. Пропутінські політики і публіцисти по всьому світу натомість охоче використовуватимуть українські деталі, цитати і джерела, які Качановський наводить у своїй книзі – багато з них могло б вислизнути від їхньої уваги.
Качановський вводить своїх читачів в оману, представляючи російську агресію як наслідок нібито порушень політичного плюралізму з боку України. Українська політична система не тільки з 1991 року була більш відкритою, ніж системи більшості колишніх радянських республік, які 1922 року увійшли до складу СРСР. Хто хоче зрозуміти джерела російсько-української війни, повинен приділяти менше уваги внутрішній політиці України й міжнародним відносинам – головним темам книги Качановського. Війна Росії була спровокована і підживлюється російськими політичними традиціями, ідеями й інтересами.
Розповідь Качановського про причини й ескалацію російсько-української війни часто збігається з кремлівською пропагандою: злочини в Києві, інтриги Вашингтона, втручання Лондона, провали Брюсселя. Як це неодноразово траплялося в історії Росії, так і цього разу, згідно із цим наративом, злі іноземці знову спровокували Кремль на силове розширення території Росії, масове тероризування сусідів та вбивство, катування чи депортацію тисяч цивільних осіб. Не дивно, що публіцист Russia Today Тарік Сіріл Амар та кореспондентка «РИА Новости» Ленка Вайт публічно привітали Качановського з його публікацією.
Великий і постійно зростаючий тираж книги Качановського, позбавленої наукової вартості, що, очевидно, є результатом промоції, яку проводять Маск, Сакс та їхні прихильники, не повинен викликати такого суспільного резонансу, щоб тези Путіна про ведення оборонної (або виправданої в інший спосіб) війни в Україні здавалися правдоподібними. Було б прикро, якби публікація Качановського й подібні книги, відкинуті переважною більшістю науковців, що займаються Східною Європою, але підтримані безкритичними плутократами, знайшли широке коло читачів серед людей, не обізнаних з минулим і сьогоденням російського імперіалізму. Ще сумніше було б, якби політичне використання таких публікацій популістами призвело до обмеження західної допомоги Україні в її боротьбі за виживання, а отже, полегшило б Росії спробу знищення українського народу.
Переклад з польської
Текст опубліковано в межах проєкту співпраці між ZAXID.NET і польським часописом Nowa Europa Wschodnia.
Оригінальна назва статті: Elon Musk wspiera książkę o wojnie w Ukrainie