За рік після реформи поліції львівські суди поновили на старих посадах близько 50 звільнених міліціонерів. Це і люстровані інспектори ДАІ, і правоохоронці, які провалили атестацію, і міліціонери, яких звільняли за водіння у нетверезому стані, причетність до крадіжок чи вимагання хабарів.
На старі посади вже повернулися 30 міліціонерів, ще 18 виграли суди першої інстанції, але чекають на завершення розгляду апеляцій. У більшості випадків суди доволі милосердно ставляться до звільнених правоохоронців, задовольняючи їх вимоги про поновлення і відшкодування зарплати за прогул.
Однак виникають і комічні випадки. Начальника ДАІ з обслуговування Самбора і Самбірського району Романа Білинського звільнили у жовтні 2015 р. за порушення дисципліни (виявилося, що він три місяці не виходив на роботу). У червні 2016 р. він через суд поновився на посаді, повернувся, однак у липні його звільнили вдруге – тепер через скорочення штату. Роман Білинський знову подає в суд, але з другого разу таки програє.
Усього в реєстрі судових рішень ZAXID.NET знайшов 70 справ про поновлення львівських міліціонерів. Хоча насправді їх кількість може бути більшою, хоча б тому, що чимало міліціонерів віддають перевагу судам інших областей (наприклад, у львівських судах поновлення добиваються міліціонери із Закарпаття, Волинської та Тернопільської областей).
ZAXID.NET перечитав аргументи львівських судів на захист колишніх міліціонерів і пояснює, чому старі кадри повертаються у нову поліцію.
***
Львівський окружний адміністративний суд поновив на посадах щонайменше чотирьох поліцейських, які провалили переатестацію.
Це начальник управління внутрішньої безпеки Нацполіції Львівщини Любомир Родинюк; його заступник Руслан Михайленко; старший оперуповноважений управління внутрішньої безпеки Нацполіції Львівщини Едуард Кондаков; екс-начальник львівського ДАІ, який поновився на посаді cтаршого інспектора з особливих доручень у головному управлінні Нацполіції Києва, Богдан Мицак.
По усіх них ще тривають засідання у апеляційному суді, тож до завершення розгляду апеляцій ці поліцейські не мали б повернутися на свої посади. Однак двом із ним судді дозволили не чекати результату оскарження, а повертатися на роботу в Нацполіцію.
«У частині поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за один місяць в сумі 7250 грн постанова суду виконується негайно», – так Львівський окружний адмінсуд вчинив у випадку з Богданом Мицаком. А так із Любомиром Родинюком: «Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення позивача на службі на посаді начальника Управління внутрішньої безпеки у Львівській області та стягнення середнього заробітку за один місяць у сумі 12 954 грн».
Під час судових засідань поліцейські, які провалили атестацію, відповідали дуже типово. Вони переконували, що взагалі не мали б проходити атестацію, оскільки приймалися на службу в поліції без конкурсу. Деякі з них ще звинувачували атестаційні комісії в упередженості.
Однаковою у цих випадках була й позиція суду: атестацію треба проводити, якщо поліцейський претендує на вищу посаду, або якщо він незадовільно виконував свої обов'язки. У цих же випадках йшлося про переатестацію старих міліціонерів, тому, на думку суду, їхня атестація не була обов'язковою.
Окрім того у виданих після ліквідації міліції наказах про призначення цих міліціонерів на нові посади не було вказано, що поки вони не пройдуть атестації, то нові посади займатимуть тимчасово. Це теж виявилося важливим. Якщо наказ про призначення видали без примітки про тимчасовість, отже людина посідає ту саму посаду, що й раніше, а відтак проводити її атестацію нема підстав.
Більш винахідливим виявився керівник Золочівського відділу поліції Андрій Мархонь. Він сам захотів пройти атестацію, отримав низькі результати, а потім через суд їх скасував. Андрія Мархоня ще не звільняли – він вирішив діяти на випередження. І суд задовольнив його позов, зазначивши, що «висновки атестаційної комісії порушують права позивача, оскільки тягнуть за собою неминучі негативні наслідки для нього».
***
Схема поновлення на роботі люстрованих міліціонерів простіша.
Усіх їх звільнили на початку січня 2015 року за складання протоколів на учасників Автомайдану і поновили на початку цього року, виплативши приблизно по 40 тис. гривень. Таких міліціонерів виявилося шестеро – Віталій Яворський, Юрій Орищин, Олег Гуменюк, Ігор Петрів, Юрій Нетреб'як та Тарас Кащук.
У судах всі вони наполягали на двох моментах: 1) вони не знали, що складають протоколи на учасників акцій протесту; 2) водії, на яких вони складали протоколи, так і не були притягнуті до відповідальності. Останній аргумент і виявився ключовим для поновлення люстрованих міліціонерів.
Окрім того більшості з них ще весною 2014 р. на один місяць зменшили премію на 20-30%, через це суд вирішив, що за вчинки під час Євромайдану їх вже покарали достатньо, а тому вдруге за те саме притягати до відповідальності нема як.
***
Інспекторів ДАІ Андрія Стиська та Володимира Швеця звільнили у жовтні 2015 року через «дискредитацію звання працівника органів внутрішніх справ». Дискредитація виявилась у вимаганні 50 доларів хабара.
«Під час безпідставного перебування на службі поза межами обслуговування, у процесі здійснення нагляду за дорожнім рухом в Старому Самборі інспектори ДАІ здійснювали зупинку транспортних засобів, унаслідок чого в них виник конфлікт з місцевими громадянами, які звернулись у прокуратуру Старосамбірського району із заявою про вимагання та отримання працівниками ДАІ хабара у розмірі 50 доларів», – йдеться у постанові суду.
Під час службового розслідування встановили, що під час свого кількамісячного відрядження інспектори 13 разів виходили на службу. При цьому працювали на дорогах поза зоною своїх повноважень.
У випадку з Андрієм Стиськом суд вирішив, що звільнення – надто тяжке покарання і у цьому випадку можна було обійтися іншим видом дисциплінарного стягнення: «Суд прийшов до висновку, що накази про звільнення з органів внутрішніх справ прийняті непропорційно, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані ці накази».
Постанову оскаржили у апеляційному суді, однак той лише скасував рішення про виплату міліціонеру заробітної плати за час прогулу, залишивши в силі поновлення на посаді.
Натомість Володимира Швеця вдалося поновитися лише через Львівський апеляційний адмінсуд, який також вирішив, що до міліціонера спершу можна було застосувати інший вид дисциплінарного стягнення.
***
Серед поновлених міліціонерів є й такі, яких звільняли за водіння у нетверезому стані.
Один з таких – інспектор поліції Сихівського відділу Степан Думанський, якого звільнили у лютому 2016 р. Однак у липні Львівський окружний адмінсуд прийняв його докази про те, що це звільнення було незаконним.
Головна причина – порушення скоєне у позаробочий час під час керування власним, а не службовим автомобілем, а тому інспектор ніяк не міг порушити службову дисципліну. А саме через порушення службової дисципліни його й звільняли. Тим більше, що водінням у нетверезому стані він «не заподіяв жодної шкоди охоронюваним правам чи свободам особи».
Подібним є випадок із працівником Жовківського райвідділу поліції Олегом Маланяком, якого нетверезим за кермом зафіксували громадські активісти. Після цього у липні 2015 р. його звільнили з міліції, однак через рік після цього суд задовольнив його позов про поновлення.
Суд зважив на те, що Маланюку вдалося через апеляційний суд скасувати штраф за водіння у нетверезому стані. Це дало змогу відкинути висновки службового розслідування щодо Маланюка. Окрім цього суд виявив, що Маланюк є членом профспілки, яка не погоджувала його звільнення. Тому таке звільнення виявилося незаконним.
Втім, рішення про поновлення Маланюка ще не остаточне – його справа досі розглядається у апеляційному суді.
***
Працівників Жовківського райвідділу поліції Тараса Панюру та Василя Брунця звільнили за крадіжку пального. У грудні 2015 р. громадські активісти виявили, що під час заправки службового автомобіля ті злили в пластикову пляшку 4 літри бензину. Після проведення службового розслідування поліцейських звільнили.
Однак у серпні 2016 р. їм обом вдалося поновитися на посадах, отримавши плату за вимушений прогул.
Під час судового засідання самі звільнені поліцейські заявляли, що пальне купували за свої кошти (але для службових потреб), коли вони приїхали у відділок, бензин був у службовому автомобілі, отже – крадіжки не було.
Суд прийняв ці аргументи, вирішивши, що Тарас Панюра та Василь Брунець насправді не порушили службову дисципліну. А отже результати службового розслідування є помилковими.
«Жодного доказу, що позивач таємно викрав пальне та привласнив його у матеріалах перевірки немає, а висновок, що пальне було викрадене є припущенням. Крім того суд зазначає, що обов'язковою обставиною при визначенні виду дисциплінарного покарання є заподіяння шкоди. Однак у цьому випадку факт заподіяння будь-якої шкоди взагалі не встановлено», – сказано у постанові суду.
Цікаво, що в цьому випадку суд також вирішив поновити звільнених поліцейських негайно, не чекаючи оскарження в апеляційній інстанції.
***
Більшість справ про поновлення стосуються міліціонерів, звільнених у листопаді 2015 р. внаслідок скорочення. Тоді у Львівській області втратили роботу понад 7500 міліціонерів. Деякі з них зараз поновлюються, оскільки не знали про можливість продовжувати службу у Нацполіції або на момент звільнення були у відпустках.
Під час звільнення цих міліціонерів також виникали доволі дивні ситуації. Одна з найцікавіших сталася з дільничним інспектором Андрієм Прокопчаком. Його також звільнили 6 листопада 2015 р., однак у цей же день він почав охороняти львівську виборчу дільницю і працював на ній три тижні.
«Упродовж цього часу ним здійснювалися виїзди на місце події в складі слідчо-оперативної групи, здійснювалися огляди місця події за його участі, відбиралися заяви та пояснення. Він також зазначає, що отримував зброю, яку по суті даної справи отримувати просто фізично не міг, будучи на цей момент вже звільнений», – йдеться у постанові суду.
Андрія Прокопчака на старій посаді таки поновили. Так само, як і більшість звільнених у листопаді 2015 р., які звертаються із такими ж позовами. Загалом успішно оскаржити своє звільнення вдається трьом із п'яти міліціонерів і багато з таких судових процесів ще не завершилися.