П'ята за рахунком Lviv IT Arena зібрала більш ніж 3000 учасників. Цільова аудиторія — це власники та менеджмент ІТ-компаній, бізнес-аналітики, досвідчені інженери (3+ роки в сфері ІТ, в середньому це 7 років) та стартапери. Для останніх організатори цьогоріч підготували приз у $10 тис.
ZAXID.NET поговорив з СЕО львівського ІТ-кластеру Степаном Веселовським, який розповів, що готуючи п'яту IT Arena львівський ІТ-кластер прийняв оновлену стратегію розвитку, яка формулює мету за чотири роки стати найбільшою технологічною конференцією в Східній Європі. Команда організаторів вірить — все вдасться.
«Коли ми провели першу конференцію і на неї прийшли люди, то це вже означало для нас успіх. Наступного разу ми вже аналізували аудиторію, щоб розуміти хто до нас ходить. Якщо протягом чотирьох років ми постійно чули, що на IT Arena «всі свої», одні і ті ж знайомі люди, то тепер ми чуємо, що на конференції зовсім інші відвідувачі. Я насправді теж пам'ятаю, що йшов по конференції і всіх знав. Зараз я йду і думаю — хто ці люди? Я їх не знаю. Це, мабуть, говорить про те, що ми виросли і що аудиторія наша змінюється. Звичайно, ми перебуваємо у Львові, а Україна — цінний ринок, але ми хочемо залучати учасників з Європи. Ми цільово туди робимо маркетинг», — розповів Степан Веселовський.
Фото з церемонії відкриття Lviv IT Arena 2018
Конференція поділена на чотири потоки: технології, бізнес, продукт і стартапи. І хоча Lviv Arena залишається технологічною конференцією, стартапам тепер приділяють багато уваги. Для них організували змагання, які дозволяють розповісти про свою ідею, провалідувати її на інвесторах в журі і отримати грошовий приз чи хоча би зворотній зв'язок, що теж неймовірно цінно для стартапера.
В кінці другого дня конференції, 29 вересня, 10 стартапів, які вийшли в фінал, виступали перед суддями та відвідувачами Lviv IT Arena. Найкращим серед фіналістів став сервіс доставки ліків Liki 24. Головний приз та нагороди решті учасникам вручили у вечір суботи під час Futureland Festival у клубі Malevich.
Основний спікер цього року, Семен Дукач, говорив про інвестиції. Він заробив статки на блекджеку і зрозумів, що справа його життя — бути інвестором. Семен Дукач був керуючим партнером в акселераторі TechStars, а зараз займає ту ж посаду в One Way Ventures. Він зробив більше 100 ангельських інвестицій і має чималий досвід у цій справі.
Цікаво, що в 2012 році Семен започаткував Troublemaker Award — щорічну премію для хуліганів, які несуть в світ божевільність у хорошому значенні цього слова. Він вручає нагороду людям, які наважуються робити вчинки поза правилами чи мораллю, щоб принести в світ щось позитивне і натхненне. У 2014-му цю нагороду і $10 тис. від Дукача отримав київський руфер Mustang Wanted, який розмалював московську високоповерхівку в кольори українського прапора, а потім продав російському каналу ексклюзивні права на відеозапис своєї акції і зароблені $5000 віддав українському добровольчому батальйону «Донбас».
«Чому саме Семен Дукач? Це стратегічне рішення, з підтекстом. У Львові більш ніж 250 ІТ-компаній, більшість яких працює в аутсорсі. Компанії зростають, у засновників є розуміння ринку, вони думають про екзіт, рухаються до нього. Ці люди повиходять із бізнесу з великими сумами і не зможуть сидіти склавши руки. А це означає, що з часом в нас буде багато ангельських інвесторів. Вони робитимуть щось нове, бо вони — підприємці. Доповідь Семена найбільше для них. Це надихаюча історія людини, яка спочатку заробила гроші в казино, а потім почала їх інвестувати. Він фактично зробив екзіт з блекджеку. Семен — етнічно росіянин, але дисидент», — поділився Степан Веселовський.
Семен Дукач під час виступу на Lviv IT Arena 2018
Більше про підбір доповідачів розповіли співорганізатори Lviv IT Arena Максим Лисак та Маркіян Мацех, які займались потоками «Бізнес» та «Продукт» відповідно.
Для бізнес-потоку людина мала мати досвід заснування свого власного глобального бізнесу з багатьма працівниками і чималими доходами, а для продукту важливим була наявність у доповідача досвіду заснування стартапу. Цьогоріч на сцену виходили доповідачі, чиї компанії варті сотень мільйонів, які виводили компанії на ІРО (перший публічний продаж акцій приватної компанії), які продавали свої компанії і засновували стартапи.
Максим з Маркіяном старались запрошувати доповідачів з-за кордону, частково домішуючи українськими спеціалістами. Доповідати на тему продуктового менеджменту запрошували людей із мінімум п'ятьма (а ще краще 10) роками досвіду в успішних, впізнаваних та авторитетних компаніях, на кшталт eBay і Yelp, Uber і Tesla, Microsoft і LinkedIn.
«Практика показує, що конференція — це не просто послухати доповідь, це також про знайомства між людьми і комунікацію. На конференціях часто формуються ділові домовленості, або стаються знайомства, які потім до них приведуть. Ми хотіли привезти людей, які якимось чином пов'язані з Україною. Бо якщо в людини вже є якісь сентименти до України, то вона приїде і не просто доповість та поїде додому. Доповідач з кимось познайомиться, поговорить і, можливо, з'явиться бажання поглиблювати співпрацю чи вести бізнес з локальною спільнотою підприємців. А ще, окрім якісного контенту і нетворкінгу, конференція — це шоу. Це привід запрошувати доповідачів, які не лише хороші спікери і успішні підприємці, а й можуть спричинити резонанс у медіа і привернути увагу більшої кількості людей до конференції. На бізнес-потоці виступала контроверсійна доповідачка Стефані Еліс, яка, зрештою, говорила про світовий тренд, цікавий багатьом людям. А ті, кому було нецікаво, мали можливість вибрати з-поміж чотирьох інших паралельних потоків доповідей», — розповів Максим Лисак.
Згадана Максимом гостя Lviv IT Arena Стефані Еліс — «генеральний директор з насолоди» у стартапі MisteryVibe, а її доповідь була на тему сексу та технологій. Оскільки світові тренди свідчать про те, що визначення сексу міняється, доповідачка говорила про технології як засіб отримати насолоду і мати стосунки на відстані.
Еліс підкреслила, що науково доведено: секс стимулює мозок, покращує сон і підвищує впевненість у всіх сферах життя людини. Доповідачка переконує — немає правильного і неправильного способу мати секс, але люди часто бояться, що технології заважатимуть розвиватись реальним стосункам. На думку спікерки, технології — це не перепона, а місток. Про MisteryVibe писали передові світові видання, на кшталт Forbes, TechCrunch та Engadget.
Не таємниця, що Львів — не найсприятливіша цільова аудиторія для секстеху. Як пожартував Степан Веселовський під час інтерв’ю ZAXID.NET, це ж Галичина, на Галичині сексом не займаються, тут люди просто з космосу падають. СЕО львівського кластера вважає, що якщо ми хочемо бути розвинутою країною, то ми маємо навчитись толерувати тут ті цінності, які є в західному світі і усвідомлювати космополітність світу, в якому живемо. Зрештою, навіть порноіндустрія часто рухає технології вперед, наприклад, породивши відеострімінг чи ставши рушієм онлайн оплат.
Стефані Еліс під час виступу на Lviv IT Arena 2018
У коментарі ZAXID.NET Стефані Еліс розповіла, що несприйняття секстеху і страх до теми сексу взагалі доволі поширене у багатьох країнах світу і що часто вона стикається із нервовим сміхом і жартами, як першою реакцією на розмову про статеві стосунки.
«Люди часто не знають про позитивний вплив сексу на стан їхнього здоров’я і якщо хоча б одна людина після моєї презентації задумалась та переглянула своє відношення до сексу і, можливо, готова відкинути стереотипи та свої страхи, то я приїздила не дарма», — сказала Стефані, додавши, що Львів справляє враження дуже красивого міста і їй тут подобається.
Формат IT Arena передбачає два дні конференції на стадіоні «Арена Львів» і ще один день зустрічей в різних закладах у центрі міста. Відвідувачі IT Arena могли обрати в розкладі бажану тему, доповідача чи локацію, зареєструватись та прийти послухати виступ у таких місцях, як готель Leopolis, театр пива «Правда», арт-центр "Дзиґа", готель Vintage, Львівська мануфактура кави тощо. І поки айтішники займають заклади міста, у місцевих може виникнути питання щодо того, яка користь із цього дійства для міста. Насправді, місто проводить аналіз конференцій з точки зору ділового туризму, і Lviv IT Arena перша у списку за кількістю залишених відвідувачами грошей – вони витрачають у Львові сотні доларів, провівши тут лише декілька днів.
Фудкорт на Lviv IT Arena 2018
«Я спеціально заходив на booking.com в четвер і на той момент залишились лише варіанти з ціною від 20 до 27 тисяч гривень за дві ночі. Приїжджає купа учасників, вони платять туристичний податок, витрачають гроші в ресторанах і готелях. Найбільш поширений турист у Львові приїздить на своїй машині, з канапками, термосами і своїм гідом. Купує він від сили дві кави і залишає по собі хіба що сміття», — розповів Степан Веселовський.
Lviv IT Arena три роки поспіль визнається найкращою техконференцією в Україні за версією читачів авторитетного видання dou.ua, а львівський ІТ-кластер подає приклад іншим. Зокрема, київському, який створено порівняно недавно — 2,5 роки тому.
Київський кластер зараз активно займається чотирма напрямками: експортом, роботою з освітою, роботою з підприємництвом і допомогою в отриманні грантів, регулярними заходами. ZAXID.NET в рамках Lviv IT Arena вдалось поговорити з директоркою київського ІТ-кластера Наталією Веремеєвою щодо роботи над експортною стратегією України і її впливом на середньостатистичного айтішника в країні.
Наталія Веремеєва в ефірі радіо Skovoroda
Річ у тім, що Наталія є національним координатором експортної стратегії по ІТ-сектору, розробку якої ініціювало Міністерство Економіки України. Робота над документом йде у двох форматах: національних консультацій і робочої групи. Вже відбулись дві консультації: перша на початку літа, а друга, за участю більш широкої національної команди, у вересні.
Представники університетів, влади, асоціацій, кластерів, а також лідери екосистем того чи іншого сектору брали участь в обговоренні ключових проблем ІТ сфери і пошуку шляхів їхнього вирішення. Згідно з процесом, перша консультація — це збір проблематики, друга — пошук рішень. Документ пише International Trade Center, швейцарська компанія, яка є донькою ООН і World Trade organization. Це група консультантів у Женеві, які допомагають різним країнам випрацювати таку стратегію. Документ має бути готовим до середини листопада, потім його верифікують і відправлять на затвердження Кабміну. Стратегія розрахована на п'ять років, але Наталія певна, що деякі зміни можна буде зробити дуже швидко. Наприклад, змінити бюрократичну процедуру прийняття на роботу іноземців.
«У фокусі ми тримаємо 3 групи проблем. Це, по-перше, позиціонування України за кордоном. Як в бізнесовому сенсі, так і взагалі, як країни. Цим процесом теж треба керувати. Якщо ним не керувати, то на очі потраплятимуть лише гарячі заголовки про війну і корупцію. Потрібно знайти, систематизувати інформацію і позиціонувати її назовні таким чином, щоб процесом можна було керувати. Це зрілий підхід. Друга важлива річ, це щоб компанії хотіли тут робити бізнес, або відкривати офіс, або залишатися. Бо стартапи, наприклад, часто переїжджають в ту ж саму Кремнієву долину чи ще кудись. І це нормальний процес. Не можна забороняти це робити, але можна створити умови, щоб хотілось робити бізнес тут, в Україні. Третя група проблем — розвиток навичок. Не секрет, що ІТ дуже активно розвивається. Технології проникають у всі індустрії і ми починаємо по-іншому користуватися речима, розробляти програми і ними користуватися. В принципі, розвиток навичок — це для всього світу актуальне питання. Університети мають встигати за розвитком технологій. Потрібно налагодити співпрацю з освітніми закладами, щоб в нашій екосистемі можна було отримати необхідні навички», — розповіла Наталія Веремеєва.
Успішним результатом експортної стратегії стане план конкретних дій і результат, коли середньостатистичний працівник ІТ-галузі отримуватиме вищу зарплатню (хоч вона вже немала), і, що не менш важливо, цікавіші проекти. Результатом добре втіленої правильної стратегії мали б бути приваблення клієнтів із цікавішими розробникам задачами, сприятлива для створення продуктових компаній екосистема і більше можливостей для самореалізації та здобуття бажаних навичок, які стосуються технологій.
Зрештою, ледь не кожен доповідач цьогорічної Lviv IT Arena казав, що найважливіший продукт, який треба будувати в ІТ-бізнесі — не програмне забезпечення, а команда.