Як інформував ZAXID.NET, 20 грудня 2021 року поліцейські в Україні оголосили про безстрокову акцію протесту через низьку оплату праці, невиплату річних премій рядовим правоохоронцям і відсутність обіцяних «ковідних» доплат. Спочатку керівництво МВС і НПУ відмовчувалось. Та коли ситуація набула розголосу, очільник міністерства Денис Монастирський заявив про підвищення зарплати усім правоохоронцям на 10% – спочатку ішлося про терміни «із січня», а тепер вже – «з лютого».
Водночас голова Національної поліції України Олександр Клименко заявив, що жодного «італійського страйку» поліцейських не було. Самі ж правоохоронці кажуть, що вони свою акцію «Максимальна толерантність» не припиняли.
«Акція триватиме щонайменше до кінця місяця, коли ми отримаємо СМС від банків про нарахування виплат. Далі подивимось. Зараз в акції протесту беруть участь майже усі міста, але багато хто не може про це говорити через тиск з боку керівництва. Ідеться не лише про патрульних, а й про працівників райвідділів – слідчих, дільничних, оперуповноважених», – розповів ZAXID.NET голова первинної профспілки поліцейських Тарас Пристай.
Про тиск зі сторони керівництва у різних містах розповідають і поліцейські у ТГ-групі «Максимальна толерантність». Наприклад, патрульні скаржаться на те, що їх скеровують у піші патрулі, а машини лишаються стояти на базі – буцімто не пройшли техогляд. Це, вважають патрульні, не дозволяє вчасно реагувати на серйозні виклики. В інших вимагають постійні письмові пояснення про те, чому зміна не склала жодного протоколу про адмінпорушення. Декому погрожують доганами.
«10% лишіть собі»
Правоохоронці кажуть, що їх не влаштовує обіцяне збільшення зарплат на 10%. У групах вони діляться деклараціями про доходи своїх керівників та новинами про премії для вищих чинів і нарікають, що на одних гроші в бюджеті є, а на інших чомусь нема.
Окрім того, наразі немає жодного документу, що пояснив би детально механізм зростання грошового забезпечення поліцейських згідно з обіцянками Дениса Монастирського, зокрема незрозуміло, чи ідеться про 10% від окладу, що є основою нарахувань, чи від суми з усіма доплатами. Хоч це і дивно, але насправді оклади в українській поліції стартують від 600 грн у капрала поліції, оклад лейтенанта – 1400 грн. Решта – це надбавки, доплати, премії. Та й разом з усіма доплатами середня зарплата поліцейського у великому місті становить 10-14 тис. грн, тож 10% від цієї суми, кажуть правоохоронці, «погоди не зроблять».
Поліцейські і надалі вимагають прив'язати оплату своєї праці до визначеної кількості прожиткових мінімумів, як це є, наприклад, у прокурорів. Відповідні законодавчі ініціативи вже зареєстровані у парламенті – після того, як акція протесту поліції набула розголосу, народні депутати не стали пасти задніх. Утім, правоохоронці ставляться до цього скептично, адже законопроект можна розглядати роками.
Також сотні, якщо не більше, правоохоронців готують позови до суду про стягнення «ковідних» доплат, що передбачені нормативними актами, але не виплачені нікому, окрім деяких керівників. Голова первинної профспілки патрульних поліцейських Тарас Пристай каже, що лише за цим видом доплат держава заборгувала по 30-40 тис. грн на одного правоохоронця. Позитивні судові рішення, на його думку, цілком імовірні.
Умови праці
Тарас Пристай каже, що поліцейські хочуть не лише суттєвого зростання оплати праці і повернення боргів, а й мають низку інших вимог, як от належні умови праці.
«Ідеться про перепрацювання, облік робочого часу, ненормоване навантаження і незрозумілу політику керівництва, що далі, хоч і неформально, виставляє плани, не приймає рапорти на відпустки. Якби вирішити ці питання, то поліцейському вже би стало значно легше, адже справа не лише в грошах», – говорить голова первинної профспілки.
У групі «Максимальна толерантність» поліцейські, які працюють у райвідділках, скаржаться, що самі закуповують усю канцелярію і ремонтують офісну техніку, самотужки заправляють машини, адже виділеного бензину може не вистачати навіть на одну зміну, ремонтують автівки та оплачують експертизи.
Тарас Пристай розповідає, що поліцейські не можуть навіть звільнитись «по-людськи»: рапорти на звільнення можуть не приймати, розглядати невизначений час, а також вимагати відпрацювати три місяці після написання рапорту, що суперечить законодавству. Попри це, поліцейські продовжують звільнятись.
«У мене в роті за минулі пару місяців звільнились четверо людей – а це 10%. По Україні некомплект становить 15-20%», – каже Тарас Пристай.
Поліцейські розповідають, що кількість екіпажів стрімко скорочується – наприклад, із 26 на початках зараз на зміні можуть виїжджати лише 6-7.
Аби донести наболіле владі, у вівторок, 11 січня, відбулась зустріч поліцейських і громадських організацій, що їх підтримують, із радницею-президента Альоною Вербицькою. На закритій зустрічі було близько 100 людей зі Львова, Києва, Запоріжжя, Рівного, Полтави, Донецька, Маріуполя, Одеси, близько 40 з яких виступили з пропозиціями. За словами Тараса Пристая, зараз вся ця інформація збирається в один документ, на який влада, сподіваються правоохоронці, мала би відреагувати.
«Ми чекаємо не лише декларацій та обіцянок, а конкретних дій в законодавчому полі. Поки не побачимо їх, то наша акція триватиме», – наголошує він.
Поліція з народом?
Також поліцейські обговорюють і те, як до них ставляться «цивільні». На жаль, зазначають вони, люди часто мають претензії до правоохоронців і вважають, що ті неналежно виконують свої обов'язки. Негативне ставлення до поліції, говорять вони, формувалось роками – і не в останню чергу завдяки порушникам законодавства серед керівного складу правоохоронців. А зараз окремі посадовці ще й намагаються проштовхнути думку про те, що акція поліцейських нібито інспірована російськими спецслужбами.
Тож дехто із правоохоронців, які беруть участь в акції протесту, не сподіваються на підтримку від громадян, яким служать і яких захищають. Та інші переконані, що інформацію про реальну ситуацію в поліції потрібно донести і до «цивільних», адже поліція – з народом.
*у матеріалі використані скріншоти із Telegram-групи поліцейських «Максимальна толерантність»