27 серпня виповнюється 170 років від дня народження Івана Франка. Його знакові поезії відомі українцям зі шкільної парти. За його творами ставлять вистави та знімають фільми. Перелік його професій та заслуг не поміститься в одному реченні. Поруч із Тарасом Шевченком та Лесею Українкою Франко входить в трійку найзнаковіших «ікон» української літератури. Проте досі є чимало білих плям у біографії Франкової родини. Адже радянська влада ліпила з самого письменника образ «соціаліста-революціонера», водночас переслідувала і вбивала його синів та внуків.
До цього поважного ювілею Інститут франкознавства підготував 10 лекцій про сім’ю Івана Франка та мобільну виставку «Династія творців: Іван Франко та його родина в українській історії і культурі». 27 серпня її відкрили у Львівському національному університеті імені Івана Франка. Лекції доступні на ютуб-каналі Дому Франка.
Авторка лекторію і виставки, директорка Інституту франкознавства Наталія Тихолоз наголосила, що під час лекцій ми можемо побачити Франка не лише як письменника, але й як творця спільноти.
«Історія цієї родини – це історія не лише письменника, а історія того, як талант стає традицією, творча праця стає способом життя. Служіння українській культурі є моральним обов’язком і передається з покоління в покоління», – зазначила Наталія Тихолоз.
Якщо хочете читати головні новини дня оперативно Додайте ZAXID.NET у вибрані в Google
Кожна лекція присвячена іншому члену сім’ї Івана Франка. У них можна почути, зокрема, які критерії вибору письменник собі визначив для майбутньої дружини та чим для нього був шлюб, як змінювалися його уявлення гендерних ролей у сім’ї, звідки походить дружина письменника Ольга Хоружинська, як вони познайомились та чому їхній шлюб вважають соборницьким, чому Ольга та Іван давали своїм дітям багато свободи, за що їх критикували сучасники, які страви любила готувати Ольга на родинні свята та як доживала віку після того, як овдовіла.
Найстарший син подружжя Андрій найменш відомий в історії, адже він хворів і помер у молодому віці. Проте він був для батька чи не найближчим помічником.
Кожна дитина є особливою, і «Оптіма» це розуміє. Дистанційна школа забезпечує індивідуальний підхід до кожного учня, враховуючи особистий темп і бажаний спосіб навчання. Завдяки досвідченим педагогам та інноваційним технологіям діти отримують якісні знання, які залишаються з ними на все життя. «Оптіма» – надійний партнер у підготовці до успішного майбутнього!
Сини Тарас та Петро розвивали спорт і фізичну культуру на Галичині, воювали в Легіоні січових стрільців та Українській галицькій армії. Через військову службу сини не змогли приїхати на похорон батька, проте згодом плекали пам’ять про нього, почергово очолюючи музей Івана Франка у Львові.
Петро був хіміком-винахідником і літуном, одним із перших українських авіаторів. Проте його доля склалася трагічно: радянські спецслужби заарештували його на сам день народження. Про те, що Петра розстріляли «без суду і слідства», стало відомо лише тепер, коли розсекретили документи. А його дружина і діти до кінця життя не знали, що сталося з чоловіком і батьком, навіть немає могили, щоб вшанувати його пам’ять. Дружина Петра Ольга Білевич у свій час була відомою авторкою кулінарних книг і популяризаторкою корисного харчування. Водночас її чоловік популяризував спорт і активний спосіб життя. Нині вони обоє могли б стати блогерами-інфлюенсерами.
Другий син Тарас Франко був викладачем класичної філології, перекладачем з латини та науковцем Інституту літератури Академії наук. Він теж був «на олівці» у радянських спецслужб, на нього постійно писали доноси люди з близького оточення. Щоб забрати Тараса з рідного галицького оточення, його добровільно-примусово переселили до Києва, де він прожив до кінця життя. Попри це Тарас Франко ніколи не прогинався під режим. Коли він працював директором гуртожитку, не побоявся дати вказівку познімати портрети вождів зі стін коридору і повішати ікони, відкрито святкував Різдво і Великдень в умовах войовничого атеїзму та ходив у вишиванці.
Єдина донька і наймолодша дитина Івана Франка Анна є чи не найбільшою берегинею сімейної пам’яті. Вона зафіксувала багато споминів про родину, не боялася відверто розповідати про відносини у сім’ї і хвороби батьків, зокрема й психічні розлади. Їй довелося емігрувати, проте за кордоном вона активно популяризувала творчість свого батька-письменника і вишивку, створила курси вишивання у Торонто.
Лекції дозволяють поглянути на Івана Франка не лише як на письменника і громадського діяча, а й як на батька, який свідомо творив власний родинний світ. Кожен з членів його сім’ї залишив слід у літературі.
«Саме в цьому середовищі зростали його діти, які продовжили справу батька й утвердили родину Франків як одну з найяскравіших творчих династій України. Лекція знайомить із феноменом літературної династії та показує, як родинні цінності, виховання, освіта й особистий приклад стають підґрунтям культурної спадкоємності», – наголошує Наталія Тихолоз.
Як святкували Франки Різдво і Великдень, яке значення у їхньому житті мала вишиванка та як плекали інші українські та сімейні традиції, дивіться у відеолекторії.