Китай припинив інвестиції в РФ у рамках глобальної інфраструктурної ініціативи «Один пояс, один шлях». Про це пише видання Financial Times.
Зазначається, що інвестиції Китаю в цей проект у Росії вперше від початку його існування впали до нуля. Пекін не укладав угод з російськими організаціями в рамках цієї ініціативи у першій половині 2022 року, свідчать дані Центру зелених фінансів та розвитку Університету Фудань у Шанхаї.
При цьому уповільнюючи свої інвестиції у Росію, Китай поглиблював свою взаємодію з Близьким Сходом. Видання підкреслює: цей крок сигналізує небажання Пекіна потрапити під санкції на тлі війни в Україні. Водночас, падіння може бути тільки тимчасовим, оскільки між Росією та Китаєм точно існує «сильна взаємодія», вважають експерти. Незважаючи на війну Росії проти України, Китай збільшив закупівлю російських енергоносіїв.
Росія була одним із головних бенефіціарів китайської ініціативи «Один пояс, один шлях». У 2021 році Росія та Китай підписали угоди за цією ініціативою на суму близько 2 млрд доларів.
Що таке ініціатива «Один пояс, один шлях»
«Один пояс, один шлях» – ініціатива КНР, глобальна стратегія розвитку інфраструктури, прийнята урядом Китаю у 2013 році для інвестування майже у 70 країн та міжнародних організацій. Її вважають центральною у зовнішній політиці Генерального секретаря Комуністичної партії Китаю та лідера КНР Сі Цзіньпіна, котрий спочатку анонсував стратегію як «Економічний пояс Шовкового шляху».
Концепція економічного поясу, яка охоплює не лише Азію й Європу, а й Близький Схід, Африку та навіть Латинську Америку, на сьогодні є головним напрямом реалізації зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної політики КНР. У розвиток країн уздовж поясу Китай планує до 2020 року інвестувати майже 900 млрд доларів. Йдеться про понад 1700 різноманітних проектів у сфері логістики, валютно-фінансовій, поєднання виробничих потужностей Китаю із зовнішнім попитом відповідних країн, оновлення моделі індустріального співробітництва. Проект має цільову дату завершення у 2049 році, яка збігатиметься із сторічною річницею проголошення Китайської Народної Республіки.
Деякі спостерігачі та скептики, переважно з країн, що не є учасниками, включаючи Сполучені Штати, тлумачать це як план створення синоцентричної міжнародної торгівельної мережі. Існує стурбованість тим, що проект є формою неоімперіалізму. Деякі західні уряди звинувачували ініціативу «Пояс і шлях» у неоколоніальності через те, що вони стверджують, що Китай практикує дипломатію боргової пастки для фінансування інфраструктурних проектів ініціативи.