Комітет з питань регламенту та депутатської етики відмовився розглядати матеріали, які нібито свідчать про «кнопкодавство» під час голосування депутатів за призначення Сергія Шкарлета міністром освіти й науки. Про це у четвер, 24 грудня, повідомила народна депутатка від «Голосу», екс-заступниця міністра освіти Інна Совсун.
Партія «Голос» уточнила, що комітету з етики надали матеріали, які нібито свідчать про «кнопкодавство», однак він відмовився їх розглядати, заявивши, що нічого не зможе з ними зробити
«Попри це, комітет погодився звернутися до Управління державної охорони по записи із камер у парламентській залі. Зібрані факти голова парламенту передасть в Офіс генпрокурора та Держбюро розслідувань. Якщо вину депутатів доведуть, за це їм загрожує кримінальна відповідальність», – йдеться у повідомленні партії.
Згодом Совсун повідомила, що скерувала заяву про вчинення кримінального правопорушення до Офісу генпрокуратури.
Зазначимо, що до комітету з питань регламенту, депутатської етики та організації роботи входять 11 депутатів від таких партій – «Слуга народу» (6), «ОПЗЖ» (3), «Батьківщина» (1) та «ЄС» (1). Повний перелік народних депутатів можна переглянути тут.
Питання відповідальності за неперсональне голосування знову стало актуальним після того, як Верховна Рада проголосувала за призначення Сергія Шкарлета міністром освіти. За таке рішення проголосувало 226 депутатів, тобто мінімальна необхідна кількість для прийняття рішення. При цьому за призначення Шкарлета проголосували картки народних депутатів від «Опозиційної платформи – За життя» Віктора Медведчука і Григорія Суркіса, яких у той день не було у Верховній Раді. На цей нюанс звернули увагу депутати з «Голосу», які написали голові Верховної Ради відповідні заяви.
Відтак у п’ятницю, 18 грудня, Дмитро Разумков зібрав керівників парламентських фракцій на нараду, після якої озвучив план дій з подолання кнопкодавства, попри те, що в Україні за неперсональне голосування передбачена кримінальна відповідальність.