Цього дня 407 років тому, 11 жовтня 1618 року, козаки під керівництвом гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного почали штурм Москви. В Українському інституті національної памʼяті розповіли про перебіг цих історичних подій.
В той час між Річчю Посполитою та Московським царством тривала боротьба за владу і престол.
«Майбутній польський король Владислав IV прагнув зайняти московський престол та повернути втрачені в попередніх війнах землі. І ось до походу королевича приєднується Військо Запорозьке на чолі з гетьманом Петром Сагайдачним. На той момент козацтво було впливовою силою й такий союзник для Владислава був дуже доречний. До того ж самим козакам було вигідно долучитися до майбутнього походу з власних політичних і економічних причин», – пояснили передумови цього походу в УІНП.
20-тисячне козацьке військо вирушило від Путивля на Москву у червні 1618 року. Під час походу гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний проявив себе як блискучий стратег і полководець, не раз вводив московитів в оману. Запорожці захопили міста Лівни та Єлець, здобули низку перемог на Рязанщині та в Мещерських краях. Восени козаки підійшли до села Тушино, де об’єднались з польсько-литовським військом.
11 жовтня союзні війська почали штурм Москви. Біля стін Кремля гетьман Сагайдачний у двобої з московським воєводою Васілієм Бутурліним ударом булави вибив його з коня. Паралельно козаки захопили Калугу та Серпухов на півдні від столиці царства.
Вражені подіями московити розпочали переговори. Вони закінчилися укладенням 11 грудня Деулінського перемир’я. Згідно з договором, раніше захоплені московським військом Чернігівську, Новгород-Сіверську та Смоленську землі повернули Речі Посполитій.
«Штурм Москви козаками Сагайдачного разом з польсько-литовським військом королевича Владислава став яскравою сторінкою українсько-польсько-литовської військової співпраці, яка так актуальна й нині, під час вже сучасної війни з Росією», – підсумували в Українському інституті нацпамʼяті.
Вже в наш час гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний став патроном українського війська, яке досі бореться з тим самим ворогом.