Гетьмана Сагайдачного проголосили покровителем українського війська
У 400-у річницю від дня його смерті в Софії Київській посвятили копію меча гетьмана із затопленого фрегата
До теми
У середу, 20 квітня, виповнюється 400 років від дня смерті гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного. У цей день в Софійському соборі у Києві Православна церква України прославила гетьмана у лику святих і освятила копію його меча, що донедавна зберігався на фрегаті, названого його іменем.
Петра Конашевича-Сагайдачного проголосили покровителем українського війська. Також освятили ікону з ликом гетьмана, яку іконописець Олесь Клименко написав на кришці від ящика з набоїв, його знайшли у звільнених містечках Київщини. Церемонію провів Предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній.
Ікона з ликом канонізованого гетьмана Сагайдачного, написана на кришці ящика з-під набоїв
Оригінальний меч, що належав гетьману, зберігається у Кракові на Вавелі. Його в 1621 році подарував Сагайдачному королевич Речі Посполитої Владислав IV Ваза за перемогу над турками під Хотином. До 400-ліття від дня смерті гетьмана в Україну мали привезти оригінал меча, однак через воєнні дії цю ініціативу довелося відкласти.
Репліка меча зберігалася на фрегаті «Гетьман Сагайдачний». Після його затоплення меч вдалося перевезти до Софії Київської.
«Донедавна репліка меча гетьмана зберігалася на флагмані ВМС – фрегаті «Гетьман Сагайдачний». На жаль, 4 березня, Військово-морські сили Збройних сил України вимушено затопили корабель у порту Миколаєва, аби він не дістався ворогу. Проте меч вдалося врятувати і згодом його розмістили в Софійському соборі у Києві. Репліку меча допомогли віднайти віце-адмірал ВМС ЗСУ Сергій Гайдук та капітан І рангу, заступник командувача ВМС ЗСУ Андрій Урсол», – розповів міністр культури Олександр Ткаченко.
Копія меча гетьмана Сагайдачного врятована з потопленого у Чорному морі фрегата (фото ПЦУ)
Постать гетьмана Сагайдачного має важливе значення для історії України. Особливий символізм проявляється в час війни з Росією, адже у 1618 році Петро Сагайдачний на чолі війська запорозького здійснив успішний похід на Москву.
«Біля стін Кремля гетьман Сагайдачний зійшовся у героїчному двобої з московським воєводою Василем Бутурліним та ударом буздугана (різновид булави з шипами) збив його з коня. Виснажений облогою московський цар погодився на важкий мирний договір. Відповідно до Деулінського перемир’я до складу Речі Посполитої повернулися українські землі Чернігово-Сіверщини, за які Військо Запорозьке проливало кров від самого початку війни. До України гетьман Петро Сагайдачний повертався справжнім тріумфатором», – розповіли у Національному заповіднику «Софія Київська».
Нагадаємо, 25 травня 2011 року гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного канонізував архієрейський собор Української автокефальної православної церкви у чині «благовірний гетьман». УАПЦ у 2018 році увійшла до складу Православної церкви України, і ПЦУ визнала цю канонізацію. У 2020 році ПЦУ визначила 20 квітня днем пам'яті святого Петра (Конашевича-Сагайдачного) для загальноцерковного шанування.
Петро Конашевич народився у селі Кульчиці Самбірського району на Львівщині у шляхетній родині. Закінчив Острозьку академію, був меценатом братських шкіл, відновив православну митрополію. Другу частину прізвища отримав в якості козацького прізвиська вже на Січі як вправний лучник. Брав участь у багатьох походах, останні шість років життя був гетьманом Війська Запорозького. Помер 20 квітня 1622 року у Києві через ускладнення від поранень, отриманих в битві під Хотином.