Крім Володимира В’ятровича, в'їзд до Польщі заборонять Святославу Шереметі

Персоною нон ґрата його оголосять за заборону ексгумувати польських солдатів на Волині

15:32, 10 листопада 2017

Окрім директора Інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича, заборонити в’їзд на територію Польщі можуть і керівникові комунального підприємства Львівської облради «Доля» Святославові Шереметі. Про це з посиланням на заяву міністра закордонних справ Польщі Вітольда Ващиковського повідомило польське видання Gazeta Prawna.

«Польща працює над процедурами, які не дозволять в'їзд у країну «людям, які займають крайню антипольську позицію». Зокрема йдеться про осіб, які беруть участь у блокуванні ексгумації та реконструкції місць розташування польських могил», – сказав Вітольд Ващиковський.

За інформацією Gazeta Prawna, йдеться про Святослава Шеремету – секретаря Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті учасників АТО, жертв війни та політичних репресій та директора КП «Доля», яке займається пошуком військових поховань. За версією газети, Шеремета стане «персоною нон ґрата» через те, що влітку 2017 року він заборонив проводити ексгумацію масового поховання польських солдатів на території села Костюхнівка Волинської області, де 100 років тому відбулась битва між російськими військами та військами Австро-Угорської імперії, у складі яких були польські підрозділи.

Офіційно Польща не оголосила про заборону в'їзду Святославові Шереметі, як і Володимиру В'ятровичу. Gazeta Prawna пише, що Польща нікого не повідомлятиме про те, що він потрапив до «чорного списку Ващиковського» – кожен з цього списку дізнається про заборону вже на кордоні.

Святослав Шеремета сказав ZAXID.NET, що дізнався про це зі ЗМІ, але до можливої заборони готовий.

«Раніше я часто бував у Польщі, зараз буваю рідше. Коли я в жовтні перетинав польський кордон дорогою до Відня, то серед усіх пасажирів автобуса польські прикордонники прискіпливо оглядали лише мене та впродовж 10 хвилин ставили різноманітні запитання. Якщо ж мені заборонять в’їзд, то це їх право», – сказав Святослав Шеремета.

Щодо ситуації із забороною досліджень у Костюхнівці Святослав Шеремета зазначив, що просто хоче, аби поляки поважали українське законодавство та українську історію.

«Українська сторона на території Польщі не проводила жодних несанкціонованих пошукових робіт. А саме такими були дії поляків у Костюхнівці, коли вони без погодження з Державною міжвідомчою комісією на запрошення приватного підприємства почали розкопки. Відповідно до статті 7 ( пункти 3, 4, 5) угоди між урядами України і Польщі про збереження місць пам'яті і поховання жертв війни та політичних репресій від 21 березня 1994 року польська сторона заздалегідь повинна була нас поінформувати про дати, місце проведення пошукової експедиції, надіслати список її учасників, щоб ми мали можливість делегувати наших фахівців для здійснення нагляду над проведенням робіт. Вони вирішили проігнорувати положення угоди та нашу комісію, – додав Святослав Шеремета. – Польська сторона жодного разу офіційно не засудила акти вандалізму над українськими пам’ятниками у Польщі, яких за останні три роки нараховано аж 15. Натомість українська влада на всіх рівнях одразу офіційно засудила вандалізм над польськими меморіалами».

Нагадаємо, 9 листопада польська газета Dziennik, посилаючись на свої джерела в МЗС Польщі, повідомила про те, що директора Інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича оголошено «персоною нон ґрата». Однак офіційного повідомлення про це не було. Натомість очільник польського зовнішньополітичного відомства відмовився називати конкретні прізвища і повідомив, що всі, хто потрапить у цей перелік, дізнаються про це лише на кордоні.

Нагадаємо також, що перед тим, 4 листопада, Керівник польської дипломатії, перебуваючи у Львові, 4 листопада, міністр закордонних справ Польщі Вітольда Ващиковський під час свого візиту у Львові демонстративно відмовився відвідати музей «Тюрма на Лонцького».

Натомість Петро Порошенко 8 листопада ініціював проведення надзвичайного засідання консультаційного комітету президентів України і Польщі з метою запобігання подальшої ескалації напруги між двома країнами.