Нідерланди і Німеччина були найбільш скептично налаштованими стосовно надання Україні статусу кандидата в члени ЄС. Про це в інтервʼю виданню LB.ua розповів міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
Посадовець зазначив, що найбільші скептики водночас ніколи не пропонували Україні напіврішень замість надання статусу кандидатки.
«Тому я точно не скажу вам, хто пропонував оці альтернативні напіврішення, бо це були більш-менш прихильні до нас країни. Вони просто казали по дружньому: «Дивіться, ну не буде (статусу кандидата, – ред.), бо он є скептики, ви їхню думку не зміните». Тому я можу абсолютно спокійно сказати, хто належав до табору скептиків, але їх якраз не доводилося в цьому плані переламувати, тому що вони були проти», – зазначив він.
За словами Кулеби, Нідерланди та Німеччина вважали, що Україні треба щось дати, але це мало не супроводжуватись юридично зафіксованою обіцянкою членства в ЄС.
В той самий час, президент Франції Еммануель Макрон і премʼєр-міністр Італії Маріо Драгі, за словами Кулеби, зіграли важливу роль у тому, щоб знайти правильний підхід у спілкуванні з канцлером Німеччини.
«Я нагадаю, що місяць тому, вийшовши із засідання Європейської ради, Драгі дав коментар, що він був єдиним лідером великої європейської держави, яка прямо підтримала статус кандидата для України. Тоді це в новинах булькнуло і зникло, але це правда. Тобто було засідання Європейської ради, всі сиділи мовчали, Драгі взяв на себе відповідальність і сказав: «Я підтримую, я за». Він хотів показати, що підтримка кандидатства – це не лише історія наших традиційних найкращих друзів – поляків, балтійців та інших країн, – а що є велика країна, яку традиційно вважали такою більш прихильною до Росії, і яка ухвалила для себе стратегічне рішення. Роль цих людей насправді не можна применшити», – наголосив голова українського зовнішньополітичного відомства.
Як інформував ZAXID.NET, 23 червня Україна отримала статус кандидата в члени Євросоюзу. Це рішення було ухвалено всіма 27 державами-членами Європейського Союзу.