Стартує кіноперегляд «Під Високим Замком».
«Під Високим Замком» вшосте запрошує на перегляд сучасного польського кіно. Цьогоріч обіцяють показати до трьох десятків стрічок. Серед цікавинок: фільм «Остання сім’я», що отримав «золотих левів» на торішньому фестивалі у Ґдині, володар «срібних левів» – стрічка «Я вбився» та «Червоний павук», що отримав спецнагороду від журі. Обіцяють нічні кіномарафони і квести. Вартість квитка – 30 грн. Будуть документальні, історичні та фільми про кохання. І навіть – про спорт. Фільми демонструватимуть у кінотеатрах мережі «Кінопалац». Повна програма тут.
«Розпочинаємо з фільму Яна Кідава-Блонського «Зірки». З прототипом героя, з яким матимемо змогу зустрітися. З Яном Банасєм, колишнім членом збірної Польщі з футболу. Відкриття — у п'ятницю о 18:30», – розповів Генеральний консул Республіки Польща у Львові Рафал Вольскі.
«Контрасти» звучатимуть усі вихідні.
Справді контрасним концертом у п’ятницю розпочнеться фестиваль «Контрасти». Стартує романтичним британським автором Воан-Вільямсом і авангардним американцем Джоном Адамсом. А ще звучатиме модерна музика угорця Бели Бартока. Адже фест єднає покоління та музику початків XX і XXI ст. Окрім класики, обіцяють і електронну музику, і такий незвичний жанр, як міні-моно-оперу. Усе це – під час «Ночі контрастів», яка відбудеться у суботу на музичному марафоні від вечора до ранку.
«Усі ми знаємо Сильвестрова, як композитора останніх 30 років його творчості. Проте його рання музика – дуже експериментальна, дуже авангардна і дуже актуальна на сьогоднішній день», – пояснив директор фестивалю «Контрасти» Богдан Сегін.
Проект «Вигнанці» розкриє історії депортацій.
Унікальний проект «Вигнанці» запрошує до Етнографічного музею. Артефакти розкриють долі конкретних депортованих родин. Виставка про три великі переселення. Так званий обмін населенням між Польщею та УРСР у 40-их роках, тодішня депортація кримських татар із півострова та вимушене переселення люду з окупованих Росією Криму та сходу України вже за час теперішньої війни. Найстаршому свідку, що поділився своєю історією, 97 років. Його свого часу переселили з уже неіснуючого села Радоцина, поблизу Словаччини.
«Родина пана Андрія Турка їхала на поїзді. І могли взяти з собою тільки те, що могли взяти в руки. Але, попри це, вони забрали з собою і образ, і Псалтир, який представлений на виставці», – розповіла Ірина Горбань, керівник проекту та куратор виставки.