Недавно я говорив зі своїм другом-підприємцем, який пройшов зі мною усі революції і інвестував дуже багато у культурні проєкти України. Він мені сказав: «Все, я в цю країну більше не інвестую».
21 липня депутати більшості разом із депутатами старих фракцій ухвалили за основу корупційний законопроєкт №3739. Дехто його називає «Купуй українське — 2», але набагато влучніша назва «Купуй в олігархів».
«Слуги народу» хочуть на 10 років заборонити виробникам обладнання та машин брати участь у тендерах через систему закупівель ProZorro, якщо їхня продукція не має необхідного рівня локалізації. І кажуть, що це має посприяти модернізації та забезпечити сталий розвиток виробничо-експортного потенціалу промислового сектору. Натомість закон є вкрай корупційний, порушує наші зобов'язання перед ЄС, ставить підніжки експортерам, які зараз успішно працюють з Європою та збільшує витрати державних компаній і місцевого самоврядування на закупівлі.
У нас з’явилася дуже-дуже погана культура (хоча, я думаю, вона завжди була) — спочатку ми щось підписуємо, як от угоду про Асоціацію з ЄС, щось обіцяємо, а потім героїчно цього не виконуємо. Натомість уряд і надалі пропонує інвесторам інвестиційних нянь. Навіщо? Хіба для того, щоб витирати інвесторам сльози
Prozorro – рівні правила гри скасовано
Відповідно до закону, аби взяти участь у тендерах Prozorro, виробник має надати довідку від Міністерства економічного розвитку і торгівлі, що 25-45% його продукції виготовлено в Україні, а з 2024 показник локалізації має бути на рівні 40-60%. Тобто закон створює корупційні ризики та надає Міністерству можливість керувати тендерами у ручному режимі — вирішувати, який виробник «більш український».
Приблизно 10 тис. закупівель відбувається щороку тільки по тих 80 позиціях, які є у цьому законі. На них подається по 2-3 учасники. Тобто у тендерах братимуть участь десятки тисяч компаній, які треба перевірити на локалізацію виробництва. Уявляєте, який це об’єм аудиторської роботи і яку машину треба побудувати, аби забезпечити цей процес. Оскільки, ніхто з цією роботою добре справитися не зможе, то чиновники самі будуть вирішувати: українське у вас виробництво, чи ні. Як думаєте, скільки це коштуватиме підприємцю?
Закон блокує можливість виходу на тендери для іноземних постачальників
Відсоток іноземних компаній у державних тендерах і так низький, а стимулів переводити своє виробництво в Україну в них немає. Це означає, що державні компанії будуть змушені купувати продукцію машинобудування виключно в українських компаній, навіть за умови вищої ціни. Або взагалі будуть позбавлені можливості закупити техніку через відсутність українських аналогів.
Закон створює величезні корупційні ризики, порушує домовленості з ЄС та СОТ, ставить під удар експортерів, держпідприємства та місцеву владу
«Купуй українське-2» порушує міжнародні домовленості нашої держави. Представники Європейського Союзу вже висловили своє обурення. Цей закон суперечить Угоді про асоціацію України з ЄС та встановлює штучні бар‘єри для європейських виробників, зокрема він порушує принцип недискримінаційності в державних закупівлях. Це створює ризик для українських експортерів, яким можуть у відповідь обмежити доступ до європейського ринку.
Аргумент «так роблять великі потужні держави» у нас не працює
Якби у нас був американський ринок з такими потребами і з таким споживанням, я був би «за» цей законопроєкт. Вони можуть собі дозволити локалізацію до 45-65%. Але зараз у нас бідненький ринок: тут нічого купувати і нічого продавати. І ось коли наші підприємці вже почали потрошки виходити на зовнішні ринки і конкурувати з іншими, ми законом про так звану локалізацію прямо кажемо їм: «Шановні наші підприємці, які конкуруєте на міжнародних ринках, вибачте, але вас, напевне, звідти виженуть».
Чому провладна більшість не проштовхує закони, які б справді привабили інвесторів в Україну. Адже реальні перешкоди для інвестицій – це, перш за все, корумпована судова система, коли ти не можеш захистити своє право власності. Інвестори прийдуть до нас не через інвестиційних нянь, які їх будуть водити за руку, а тоді коли знатимуть, що ми передбачувані і не змінюємо правила гри на ходу, як це відбувається тепер.