Курс не «летить у космос»

У 2027 році долар може коштувати майже 50 грн, однак це не означає, що саме такого курсу варто очікувати щодня. У проєкті державного бюджету, який схвалили у першому читанні, середньорічний курс заклали на рівні 47,1 грн за долар, а на кінець року – 48,3 грн. Водночас український бізнес у своїх фінансових планах орієнтується на вищий показник – 49 грн за долар.

Національний банк України не оприлюднює власного прогнозу курсу і наголошує, що бюджетний показник є лише розрахунковим. У коментарі для ZAXID.NET регулятор пояснив, від чого залежатиме курс гривні, чи є підстави очікувати її суттєвого послаблення та як валютні коливання можуть вплинути на ціни й банківську систему.

Який курс долара заклали в держбюджет на 2027 рік?

У проєкті державного бюджету на 2027 рік уряд передбачив середньорічний курс 47,1 грн за долар. На кінець року розрахунковий показник становить 48,3 грн. Утім, як наголосили в НБУ, йдеться про макроекономічне припущення, яке уряд використовує для планування доходів і видатків бюджету.

«Бюджетний курс – це розрахунковий показник. Як свідчить історія, у більшості випадків він не збігався з фактичним курсом», – зазначили в НБУ.

Водночас українські компанії закладають у свої бюджети на 2027 рік середній курс 49 грн за долар. Такі результати показало опитування Європейської Бізнес Асоціації. Цей показник вищий за урядовий розрахунок, однак також не є гарантією того, що курс досягне саме такого рівня. Бізнес формує фінансові плани з урахуванням власних витрат, очікувань щодо імпорту, експорту та ризиків продовження війни.

Що буде з гривнею у 2027 році: пояснення НБУ

У Національному банку повідомили, що за режиму керованої курсової гнучкості динаміка валютного курсу залежить насамперед від співвідношення попиту та пропозиції валюти на ринку. Цей режим діє в Україні з жовтня 2023 року і передбачає, що гривня може як послаблюватися, так і зміцнюватися залежно від ринкової ситуації.

Водночас регулятор не має завдання утримувати курс у визначеному коридорі або на конкретному рівні. В НБУ пояснили, що гнучкість курсу працює в обидва боки, тобто гривня може як послаблюватися, так і укріплюватися залежно від змін на ринку.

Натомість важливу роль у підтриманні валютного ринку відіграє міжнародна фінансова допомога. «Міжнародна допомога не надходить на ринок напряму. Уряд продає отриману від партнерів валюту Нацбанку, а регулятор за допомогою валютних інтервенцій балансує попит і пропозицію», – зазначили у відомстві та додали, що це дає змогу обмежувати вплив бюджетних видатків, профінансованих міжнародною допомогою, на курс гривні.

Попри збереження чистого попиту на валюту, ситуацію на ринку в НБУ називають стійкою та контрольованою.

«Курс не «летить у космос»: за перші дев’ять місяців поточного року гривня послабилась до долара США приблизно на 6%, а різниця між офіційним та готівковим курсом є мінімальною», – наголосили в Нацбанку.

Що може вплинути на курс долара?

Серед ключових чинників, які можуть посилити тиск на гривню, – зміни обсягів міжнародної фінансової допомоги, ситуація з українським експортом та імпортом, а також наслідки російських атак на підприємства й логістичну інфраструктуру. Зокрема, обмеження експорту можуть скорочувати надходження валюти в країну. Додамо, що ситуація з українським експортом станом на кінець жовтня складна, зокрема через проблеми з морською логістикою. Найбільше це вдарило по аграрному сектору – через російські атаки повноцінний регулярний експорт із глибоководних портів фактично зупинився, а альтернативні маршрути не можуть забезпечити попередніх обсягів перевезень.

За даними Міністерства аграрної політики, у вересні Україна експортувала 2,4 млн тонн агропродукції – лише 46% від потенційного обсягу. У жовтні ситуація суттєво не змінилася: за перші 27 днів місяця вдалося вивезти 47% від необхідного обсягу. Альтернативні маршрути через Дунай, залізницю та автомобільні шляхи не мають достатньої пропускної спроможності, щоб повністю компенсувати втрату морської логістики. 22 жовтня уряд надав пріоритет перевезенням олії та пального залізницею, у портах і на кордоні. Водночас механізм лише почав працювати, тож його ефект можна буде оцінити лише згодом.

Якщо надходження від експорту та міжнародної допомоги зменшуватимуться, а попит на валюту залишатиметься високим, тиск на гривню може посилитися.

Додатковим ризиком є регулярність міжнародного фінансування. Саме допомога партнерів дає змогу покривати значну частину бюджетного дефіциту, що виник через повномасштабну війну, і підтримувати валютний ринок.

Водночас Нацбанк має інструменти для реагування на можливі ризики. Станом на 1 жовтня 2026 року міжнародні резерви України становили 47,1 млрд доларів. У відомстві вважають цей обсяг достатнім для підтримання стійкості валютного ринку.

Чи вплине послаблення гривні на ціни та банки?

Зміна курсу долара може позначатися на вартості імпортних товарів, пального, сировини та обладнання. Якщо гривня слабшає, витрати імпортерів у перерахунку на національну валюту зростають, а частина цього подорожчання згодом може відобразитися на цінах для споживачів.

Для стримування інфляції Нацбанк використовує, зокрема, облікову ставку. 29 жовтня 2026 року регулятор підвищив її до 16,5% річних. Таке рішення ухвалили через посилення цінового тиску та погіршення інфляційних очікувань. У вересні річна інфляція становила 10%, а базова – 8,8%. У НБУ пояснили, що на ціни впливали, зокрема, російські атаки на бізнес і логістичну інфраструктуру та подорожчання пального.

Підвищення облікової ставки має підтримати привабливість гривневих заощаджень і стійкість валютного ринку. За поточним прогнозом НБУ, ставка може залишатися на рівні 16,5% до другого кварталу 2027 року, однак рішення залежатимуть від подальшої економічної ситуації.

Водночас у Нацбанку не бачать суттєвих загроз для платоспроможності банків у разі подальшого послаблення гривні. Валютний ризик у банківській системі оцінюють як середній: рівень валютних активів і зобов’язань у балансах помірний, а відкриті валютні позиції незначні.

Банки також мають достатній запас капіталу та поточну прибутковість, які дають змогу поглинати можливі додаткові збитки. Водночас у НБУ визнають, що послаблення гривні може негативно впливати на якість валютних кредитів, якщо позичальникам буде складніше отримувати валютні надходження.

На валютний ринок впливатиме і загальний стан української економіки. За жовтневим прогнозом Міжнародного валютного фонду, у 2026 році реальний ВВП України зросте на 1%, тоді як у 2025 році зростання становило 1,8%. На 2027 рік МВФ прогнозує прискорення економічного зростання до 3,5%. Однак цей прогноз не означає автоматичного зміцнення гривні. Водночас на курс впливатимуть і потреби в імпорті, і обсяги експорту, і міжнародна допомога, і безпекова ситуація. Тому навіть швидше зростання економіки саме по собі не гарантує стабільного або сильнішого курсу національної валюти.

У Нацбанку наголосили, що головне завдання валютної політики – зберігати стійкість ринку та сприяти поверненню інфляції до цілі 5% на горизонті політики. Регулятор також запевнив, що готовий реагувати на ризики дестабілізації, використовуючи валютні інтервенції та міжнародні резерви.