Лише Гамбія вжила достатньо заходів для виконання умов Паризької кліматичної угоди, щоб запобігти глобальному потеплінню. Про це свідчать дані звіту громадської організації Climate Action Tracker.
Експерти аналізували кліматичні цілі 36 країн світу та загалом Європейського Союзу щодо кількості викидів вуглекислого газу до 2030 років. Приблизно 70 країн не представили свої цілі, тому у звіт їх не включили.
Автори аналізу зазначили, що занепокоєння викликають Австралія, Бразилія, Індонезія, Мексика, Нова Зеландія, Росія, Сінгапур, Швейцарії та В'єтнам – вони презентували цілі навіть менші, ніж у 2015 році.
Загалом цілі більшості країн залишаються вкрай недостатніми для протидії змінам клімату. У звіті вказують, що лише одна розвинена країна – Велика Британія – визначила національні цілі, які, ймовірно, допоможуть утримати зростання середньої температури до середини XXI століття на рівні 1,5 градуса за Цельсієм.
Водночас жодна з проаналізованих країн не запропонувала міжнародного фінансування для протидії глобальному потеплінню.
Експерти кажуть, що дії лише однієї країни – Гамбії – передбачають збереження зростання середньої температури на рівні 1,5 градуса за Цельсієм.
Україна разом зі 14 країнами робить «вкрай недостатньо», щоб протидіяти змінами клімату. Водночас щодо України експерти помітили дещо позитивну тенденцію: попередні кліматичні цілі означали, що наша країна робить «надзвичайно недостатньо».
За оцінками Міжурядової групи з питань зміни клімату при ООН, до середини XXI століття середня температура у світі зросте на 1,5 градуса за Цельсієм. Це теоретично допустима норма, перевищення якої призведе до катастрофічних наслідків для природи і неприйнятних змін у різних сферах людського життя.
Якщо ж темпи зростання викидів, спричинені найбагатшими людьми світу, залишатимуться такими, як зараз, до 2050 року температура зросте ще на 1,5 градуса за Цельсієм – навіть якщо решта світу знизить рівень шкідливих викидів до нуля.
Чому нам варто хвилюватись через підвищення концентрації СО2
Концентрація вуглекислого газу в атмосфері Землі постійно коливається. Оскільки двоокис вуглецю є парниковим газом, то він впливає на теплообмін і бере участь у формуванні клімату планети.
Останнє століття вчені фіксують різкий вплив антропогенних чинників на зростання концентраці CO2 в атмосфері. Йдеться, зокрема, про спалювання енергоносіїв для отримання тепла і електроенергії, викиди з транспорту та заводів тощо.
У свою чергу, рослини перетворюють одержуваний вуглекислий газ у кисень, формуючи таким чином вуглецевий цикл.
Проте через зростання впливу людини, цей цикл руйнується, вуглекислий газ затримується в атомсфері, що призводить до поступового нагрівання планети. Це, в свою чергу, впливає на флору, висушуючи водойми та грунти.
Протягом цього століття, зміна клімату, ймовірно, негативно позначиться на сотнях мільйонів людей внаслідок затоплення прибережних районів, скорочення запасів води, зростання голоду та збільшення впливу на здоров'я.
Більшість економічних досліджень прогнозують, що глобальне потепління призведе до скорочення світового валового внутрішнього продукту (ВВП), що може призвести до зростання кількості військових конфліктів.