Лобісти скандальної містобудівної реформи зареєстрували у парламенті одразу два законопроєкти №11184 та №11185, які мають на меті полегшити життя забудовників у їхній безконтрольній забудові українських міст. Про це йдеться у матеріалі, підготовленому фахівцями громадської ініціативи «Голка», який опублікований на сайті «Главком» у понеділок, 29 липня.
Як повідомляється, наразі одним із запобіжників неконтрольованої забудови в Україні є цільове призначення землі. Це не дозволяє забудовникам безконтрольно забудовувати території, які їм заманеться. Єдиним органом, який може ухвалювати рішення про зміну цільового призначення земельних ділянок є місцева рада.
Натомість колектив народних депутатів на чолі з депутатом від «Слуги народу» Степаном Чернявським зареєстрували дві ініціативи, які лобіюють інтереси забудовників, фактично позбавляючи громаду можливості якось на них впливати.
Перша ініціатива передбачає можливість змінювати цільове призначення ділянки, якщо містобудівна документація не внесена до земельного кадастру. Наразі, всі землі мають бути включені до різних функціональних зон, що визначають до якої категорії належить ділянка та її цільове призначення. Є землі житлової та громадської забудови, озеленені, ландшафтні та рекреаційні, історико-культурного призначення, для виробничої та складської забудови, землі транспортних та інженерних комунікацій. Такі функціональні зони повинні бути частиною планів розвитку територій громад із відповідним внесенням до Державного земельного кадастру. Слід зауважити, що поняття «земельна ділянка» і «функціональна зона» не тотожні, оскільки на одній земельній ділянці може бути визначено і внесено декілька видів функціональних зон, зокрема дорога, громадська забудова, зелена зона тощо.
«…станом на зараз у Державному земельному кадастрі опрацьовано лише 41 заяву щодо внесення таких функціональних зон. Одна заявка на внесення функціональної зони може включати у себе декілька видів таких зон. Так от якщо говорити про кількість видів функціональних зон, то їх обліковується в кадастрі 141. Загальною площею 3710 га, а це значно менше 1% всієї території України», – зауважив в. о. голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Дмитро Макаренко.
Натомість автори законодавчої ініціативи №11184 «Про сприятливі умови для розвитку бізнесу» пропонують, щоб у випадках, коли такі функціональні зони не внесені до кадастру, дозволяти змінювати цільове призначення земельних ділянок без урахування таких зон. А це майже всі земельні ділянки на території країни.
У випадку ухвалення законопроєкту, зміна цільового призначення стане можливою і для земель у межах населених пунктів, на яких забудовники зможуть будувати житлові і нежитлові споруди. Вони зможуть домовлятися напряму з головним архітектором про зміну цільового призначення на те, яке їм потрібне.
В Асоціації міст України вважають, що така норма звужуватиме права муніципалітетів і містить корупційні ризики. Крім того, через запропоновані зміни в цьому проєкті може розпочатися хаотична забудова.
«Власникам ділянок пропонується на їх розсуд визначати цільове призначення, без позиції громади, що спричинить масову хаотичну забудову. Закладаються також і корупційні ризики – без містобудівної документації та рішення місцевої ради право прийняття рішення щодо будівництва надається одноособово архітектору. Відповідно, не передбачається громадське обговорення чи екологічна експертиза», – заявив виконавчий директор асоціації міст України Олександр Слобожан.
Наразі забудовнику для початку будівництва потрібно отримати у місцевої ради містобудівні умови та обмеження, де має бути прописано, скільки поверхів має мати будівля, яка має бути щільність забудови, яким має бути озеленення території тощо. Не отримати містобудівні умови та обмеження забудовник може у трьох випадках:
- подання неповного переліку документів;
- виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об’єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;
- невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Народні депутати ж пропонують залишити лише одну підставу для відмови – подання неповного пакета документів. По суті, якщо забудовник здасть всі документи згідно зі списком, відмовити йому у видачі містобудівних умов та обмежень просто не матимуть права.
Також депутати пропонують прибрати можливість внесення будь-яких змін до містобудівних умов та обмежень, залишивши лише варіант із їх скасуванням згідно з рішенням суду. А враховуючи можливі зміни до закону, зробити це буде майже неможливо.
Майже той самий колектив авторів зареєстрував ще одну ініціативу, яка передбачає амністію за самовільне захоплення лісів, прибережних та прикордонних смуг, заповідників, ландшафтних парків, пам'яток природи, ботанічних садів тощо. Зокрема, зараз громади та держава можуть повертати незаконно виділені у приватну власність ліси, землі природно-заповідного фонду та прибережні через суди протягом будь-якого часу, а згаданий колектив нардепів пропонує обмежитися строком у п’ять років.
Комітет, який має розглянути такі законодавчі ініціативи, очолює голова партії «Слуга народу» Олена Шуляк, яка лобіює скандальну містобудівну «реформу» (законопроєкт 5655). Інтереси забудовників лобіюються також через комітет правової політики, який очолює Денис Маслов («Слуга народу»).
Активісти громадської ініціативи зазначають, що після того, як містобудівну «реформу» 5655 не підписав президент Володимир Зеленський, у парламенті з’являються один за одним законопроєкти, які пропонують, на перший погляд, незначні зміни до законодавства в інтересах забудовників. Але сумарно це має вигляд організованої спроби змінити правила в інтересах великого будівельного бізнесу.
У законопроєкті «про створення сприятливих умов для бізнесу» враховані бонуси не лише для забудовників, але й для агробізнесу. Щоправда, при цьому забули про екологію. Оскільки майже 100% території України не покриті функціональними зонами за інформацією Державного земельного кадастру, то спеціальний класифікатор не спрацює як запобіжник безконтрольного і неекологічного використання земель. Аналітик громадської організації «Українська природоохоронна група» Петро Тєстов переконаний, що якщо проєкт підтримають, то Україну чекатиме подальше знищення степів чи корчування самосійних лісів.
Поява низки проєктів у Верховній Раді з правилами, які грають на руку великому будівельному бізнесу вказує на імовірну наявність картелю, який взаємодіє із законотворцями.