Львів готується запустити новий міський мобільний застосунок, який об’єднає ключові сервіси для мешканців – від відстеження транспорту до онлайн-запису до ЦНАП. Про те, як місто будує цифрову екосистему, навіщо створює нове управління цифрової інфраструктури та які зміни відчують львів’яни вже найближчим часом, ZAXID.NET розповіла заступниця директора департаменту економічного розвитку з питань цифрової трансформації (CDTO) Львівської міської ради Олена Гунько.
Львів впроваджує мобільний додаток разом з іншими містами. Що це буде за продукт: які сервіси він об’єднає і яку проблему мешканців має вирішити?
Ми не зовсім робимо його з іншими містами: різні міста використовують одну платформу, але мають можливість адаптувати її під свою специфіку та потреби.
На початку 2026 року за результатами відкритого конкурсу у Львові було обране найкраще технічне рішення для міського мобільного застосунку, який обʼєднає основні сервіси для мешканців. Переможцем конкурсу була обрана платформа Misto. Це мобільний застосунок для мешканців та low-code платформа для управління цими сервісами для міста. Це кросміська платформа, яка уже зараз паралельно впроваджується в різних містах України, зокрема, в Одесі, Вінниці, Хмельницькому та Бучі. Уже незабаром в цьому переліку зʼявиться Львів, а згодом й інші міста України.
Ми маємо можливість наповнити додаток тими сервісами, які потрібні нашим мешканцям. Його запуск буде відбуватись у декілька етапів. На першому уже незабаром будуть доступні сервіси з відслідковування руху громадського транспорту, сповіщення про тривоги, карта укриттів та пунктів незламності, міські новини та критичні сповіщення (наприклад, щодо ремонтних робіт чи перекриття вулиць), онлайн-запис до Центру надання адміністративних послуг, опитування щодо важливих міських питань. На наступних етапах плануються інтеграції із міськими сервісами паркування, оплати штрафів за паркування, оплати у громадському транспорті, голосування за місцеві петиції, інформування про необхідність сплати місцевих податків тощо.
Чим цей застосунок буде відрізнятися від інших міських сервісів або платформ? Які можливості він відкриє для львів’ян, і коли можна очікувати запуск?
Основна мета цього проєкту – запровадити єдиний, уніфікований міський сервіс для отримання різних муніципальних послуг, а також забезпечити сервіс для ефективної комунікації між мешканцями громади та міськими службами. Запуск заплановано на початку квітня цього року.
Які ще цифрові проєкти зараз у фокусі Львівської міської ради?
Наприкінці 2025 року ми оновили нашу Програму цифрового перетворення, продовжили її дію до 2028 року та переглянули завдання, враховуючи нові виклики воєнного стану. Зараз наша команда працює одночасно у кількох ключових напрямах. Передусім це розвиток цифрових сервісів для мешканців – розширення можливостей Порталу мешканця (вебсервіс для замовлення та отримання адміністративних та публічних послуг онлайн) та запуск нових сервісів у міському мобільному застосунку.
Окремий фокус – на надійності та безперервності роботи міських цифрових систем. У воєнних умовах ми активно працюємо над модернізацією ІТ-інфраструктури, резервуванням критичних сервісів, підвищенням кібербезпеки та захистом даних.
Ще один важливий напрям – розвиток управління містом на основі даних: інтеграція міських реєстрів, розвиток геоінформаційних систем, відкритих даних і аналітичних інструментів для підтримки управлінських рішень. Також ми продовжуємо цифровізацію різних сфер міського життя – наприклад, медицини, освіти, безпеки, - щоб технології допомагали робити міські послуги зручнішими, а управління громадою – більш ефективним і прозорим.
Як ви прийшли до посади CDTO (керівниці з цифрової трансформації) і чим, на вашу думку, робота CDTO у міській раді відрізняється від ролі CDTO у міністерствах або обласних адміністраціях?
Мій шлях до ролі CDTO у міській раді був пов’язаний із роботою на перетині технологій, управління та міського розвитку. До того як стати CDTO, я очолювала управління інформаційних технологій у Львівській міській раді. А загалом я працюю у структурі муніципалітету та підпорядкованих установ з 2010 року.
Працюючи над цифровими проєктами у Львові, я дедалі більше бачила, що технології можуть не просто автоматизувати процеси, а змінювати спосіб взаємодії міста з мешканцями, робити послуги доступнішими та прозорішими. З часом це переросло у системну роботу з цифровою трансформацією міста – від впровадження окремих сервісів до формування цілісної цифрової екосистеми.
На відміну від міністерств чи обласних адміністрацій, де більше уваги приділяється формуванню політик або координації на рівні держави чи регіону, у місті результат цифрових рішень дуже швидко відчувають мешканці. Це означає більше практичної роботи з конкретними сервісами, міською інфраструктурою та даними в дуже різних сферах життя міста – від транспорту і комунальних послуг до медицини, освіти, безпеки чи навіть невеликого, на перший погляд, проєкту зі створення інтерактивної інформаційної панелі на Полі почесних поховань у Львові.
Крім того, міський CDTO працює значно ближче до локальної екосистеми – ІТ-компаній, університетів, стартапів, громадських організацій. У випадку Львова це особливо важливо, адже місто має сильну та інноваційну ІТ-спільноту. Тому цифрова трансформація тут – це не лише про внутрішні зміни в міській раді, а й про партнерство з екосистемою міста для створення нових рішень та сервісів для громади.
Нещодавно міська рада підтримала рішення про створення нового управління цифрової інфраструктури та сервісів. Чому виникла потреба створити окреме управління? Що це означає для містян?
Колись управління інформаційних технологій було створене у результаті реформування попереднього управління міжвідомчої координації департаменту розвитку. Згодом було ще декілька змін – управління ІТ отримало статус окремої юридичної особи та було перепідпорядковано департаменту економічного розвитку. Зокрема, так ми працювали у 2021–2024 роках. Після цього у звʼязку із загальним скороченням чисельності виконавчих органів Львівської міської ради управління ліквідували, але паралельно з тим створили посаду CDTO, яку прирівняли до посади заступника директора департаменту економічного розвитку.
Паралельно з цими процесами дуже важливу роль відігравало Львівське комунальне підприємство «Міський центр інформаційних технологій», яке, окрім технічного забезпечення та супроводу ІТ-інфраструктури Львівської міської ради, реформувалось, збільшувалось чисельно та нарощувало свій потенціал управління проєктами електронного урядування та цифрової трансформації як внутрішніх процесів Львівської міської ради, так і digital-проєктів для мешканців нашої громади. Проте ми з командою зрозуміли, що цього недостатньо як з точки зору загальної чисельності команди (проєктів стає все більше і розширення команди стає критично важливим), так і з точки зору забезпечення більшої інституціоналізації цих проєктів та процесів, які ми впроваджуємо.
Також важливим фактором на користь створення окремого управління стали зміни до законодавства у сфері інформаційної безпеки та кібербезпеки державних сервісів, які визначають, що в державних органах та органах місцевого самоврядування повинні бути створені підрозділи з кіберзахисту. Всі ці фактори дали нам зрозуміти, що настав час для змін структури управління цим процесами як у Львівській міській раді внутрішньо, так і для громади загалом.
Що отримають мешканці? У першу чергу – більше проєктів з цифрової трансформації, впровадження нових сервісів, зокрема, для спрощення комунікації та взаємодії з міськими службами та підвищення якості життя в громаді. Ми маємо амбітні плани на дуже великі і тривалі проєкти, які точно будуть відчутні для мешканців громади.
У чому принципова різниця між класичним IT-підрозділом і управлінням цифрової трансформації?
Метою цієї реформи було саме створення нового підрозділу, а не відновлення попереднього управління. На мою думку, відновити щось завершене неможливо, адже навколо змінилось майже все – люди, пріоритети, проєкти. Ми отримали шанс створити щось краще, ніж було раніше. Єдине, що, напевне, залишиться – це те, що нове управління буде, як і раніше, робити акцент на проєктний менеджмент у сфері впровадження ІТ-сервісів, як внутрішніх для роботи підрозділів Львівської міської ради, так і зовнішніх для мешканців нашої громади. Ми продовжимо тісно працювати з Міським центром ІТ.
Які ключові завдання стоятимуть перед новим управлінням? Які зміни у міських сервісах або процесах мешканці зможуть відчути першими?
У структурі управління передбачається 2 підрозділи: відділ цифрової інфраструктури та кібербезпеки та відділ цифрових сервісів та інновацій. Серед ключових завдань нового управління варто виділити реінжиніринг процесів (зокрема, внутрішніх процесів за допомогою використання інформаційних систем, а також процесів надання адміністративних та публічних послуг для населення), заходи із кібербезпеки, навчання з кібергігієни, впровадження та розвиток міського мобільного застосунку, розвиток електронних сервісів, впровадження технологій штучного інтелекту, розвиток напрямку аналітики даних для потреб міста. Якщо з усього переліченого обирати те, що стане найбільш відчутним для мешканців, то це, безумовно, впровадження міського мобільного додатку.
Як створення такого управління допоможе зробити цифрову трансформацію міста більш системною та сталою?
Створення окремого управління дозволяє перейти від поодиноких ІТ-проєктів до системної політики розвитку міста в сфері цифрової трансформації. Воно забезпечує єдину стратегію, координацію цифрових ініціатив між підрозділами та спільні стандарти для даних і технологій. Завдяки цьому цифрові рішення стають сумісними, ефективніше використовуються ресурси, а сама трансформація стає більш сталою і менш залежною від окремих людей чи короткострокових проєктів.
Ви навчалися в CDTO Campus. На яких саме програмах і які знання чи інструменти з навчання стали найбільш практичними у вашій роботі?
Я навчалась на різних програмах CDTO Campus – як довгострокових, так і коротких. Зокрема, це «Цифрова трансформація в публічному врядуванні», лідерська програма Shaping the Digital Future («Створюємо цифрове майбутнє»), короткі курси щодо GDPR, використання інструментів Microsoft, а також навчальна програма «Estonian ICT Cluster: Формування цифрового суспільства». Кожна із цих програм дала мені багато корисного – це і нові знання про інструменти і підходи в роботі, розуміння щодо навичок, які потрібно розвивати в собі, а також плани на проєкти, які хочеться запровадити.
Ви також викладаєте у CDTO Campus. Про що розповідаєте слухачам і який практичний досвід Львова передаєте іншим CDTO і цифровим лідерам громад?
Мала можливість розповісти слухачам третьої когорти навчальної програми «Цифрова трансформація в публічному врядуванні» про те, як управляти так званим «зоопарком» програмних рішень на прикладі роботи органу місцевого самоврядування. Це був дуже цікавий досвід як підготовки до лекції, так і її проведення і дискусії зі студентами програми.
Ви згадували, що у міській раді планується відкриття нових вакансій у межах управління цифрової інфраструктури та сервісів. Яких спеціалістів ви шукаєте?
Йдеться про формування сильної команди управління цифрової інфраструктури та сервісів. Ми поступово підсилюємо напрямки, які є критично важливими для цифрової трансформації міста: розвиток цифрових сервісів для мешканців, управління даними, кібербезпека, інтеграція інформаційних систем, а також розвиток міської цифрової інфраструктури. Тому шукаємо різних спеціалістів, зокрема, фахівців з кібербезпеки, менеджерів цифрових продуктів, амбітних людей, які можуть працювати на перетині технологій, управління і міських сервісів.
Для нас важливі не лише технічні навички, а й розуміння того, як працює місцеве самоврядування, вміння працювати з різними підрозділами міської ради та орієнтація на створення зручних сервісів для мешканців. Окремою перевагою, безумовно, є навчання у програмах CDTO Campus, адже вони формують системне бачення цифрової трансформації у державному секторі та допомагає краще розуміти, як будувати ефективні цифрові рішення в публічному управлінні.