Львівська мисткиня Ярослава Ткачук бере 100-гривневу купюру, або навіть «двохсотку» і творить із неї декор. Вона пішла далі у своїх експериментах і тепер із грошей робить мистецтво. Бо до цього Слава була авторкою чудернацьких портретів та пейзажів із волокон льону, окисленого металу, сухих квітів. Навіть експериментувала з термотрансферним друком. Тепер у її арсеналі – ще й справжня національна валюта. У Слави в запасі для цієї справи є цілий мішок грошей.
«Маю жовтенькі «сотні», а фіолетові дрібні папірчики – це «двохсотки». Іноді ще попадаються фрагменти яскраво червоних – то «десятки», – пояснила мисткиня Ярослава Ткачук.
Ці гроші насправді утилізовані. На матеріал для нових творінь натрапила, прогулюючись попри управління Нацбанку. Вітер видув шматочок подрібненої купюри з-під машини, яка їх січе.
«Там просто стоять такі великі мішки з грішми вже порізаними. Я підійшла до дядька і запитала, чи можна собі набрати. Він спитав, чи маю у що їх набрати. І поцікавився, яких хочу: «соток» чи «двохсоток». І з таких величезних мішків він мені набрав мішечок», – розповіла Слава.
Мисткиня використовує цю «готівку» як пап'є-маше. А це дозволить створити роботи рельєфними. Тож вже надумала чергову виставку, яку присвятить темі «безликих грошей».
«Можна приглядатися до них і ти точно впізнаєш якусь частинку купюри. Ми ж їх бачимо кожен день: туди-сюди ними міняємося. От, до прикладу, є шматок номера купюри, а тут – очі Шевченка», – додала Ярослава Ткачук.
Свої роботи Слава експонувала в Австрії, Іспанії, Німеччині, Греції, Америці. І, мабуть, у неї назбирається вже з два десятки персональних виставок. Торік, до прикладу, її «Гербарій» був у Лодзі, а далі помандрував у Відень.