Cьогодні розпочну з анекдоту.
Зібрав якось лев всіх звірів і сказав: розумні – праворуч, красиві – ліворуч. Всі поділились, тільки мавпа бігає туди-сюди і приказує: не можу ж я розірватись.
Отак із Львівською ОТГ у деяких політиків. Ми за Великий Львів, але будемо судитися, щоб не бути в одній громаді зі Львовом? Ми за фінансування з бюджету Львова, але хочемо цими грошима розпоряджатися самі.
То ви як – до гарних чи до розумних? Ви за чи проти Львівської ОТГ? Час було вже визначитись, панове.
Вибори виборами, емоції емоціями, але після 25 жовтня ми таки будемо жити однією громадою.
Насправді Львівська агломерація вже природно сформувалася сама. Чого варта цифра у 150 тисяч людей, які зранку приїжджають у Львів, а ввечері з нього їдуть. Тому рішення про створення Львівської ОТГ було логічним, доцільним і виправданим. Але крім того, воно стало ще й історичним. Збільшуватись, зростати містам вдається раз на століття або й рідше. Але це завжди свідчить про те, що місто розвивається.
Львівську ОТГ створено рішенням уряду у травні цього року. Якщо населення новоствореної громади не дуже збільшилося – приблизно на 60 тисяч (було 721 тисяча осіб – стало 783 тисячі осіб), то площа фактично подвоїлась (була 182 км2 – стала 315 км2).
Окрім Львова, у Львівську ОТГ уряд об’єднав 19 населених пунктів. Це не рекорд. Наприклад, Полтаві вдалося приєднати аж 55 населених пунктів. Є й такі обласні центри, які залишились у своїх колишніх межах. Не вдалося приєднати жодного села чи міста Ужгороду, Миколаєву, Запоріжжю, Одесі, Чернігову й навіть Києву.
Але був період, коли і Львів міг не те, що залишитися і своїх же межах, а й втратити частину територій, що десятками років був його. Деякі політики навіть заговорили про від’єднання Винників, Брюховичів і Рудно від Львова. Очевидно, місцеві чиновники не хотіли втрачати владу. І про інтереси людей тут не йшлося.
Зрештою, така політика шкідництва Львову не нова. Коли в облдержадміністрації під керівництвом Олега Синютки затверджували Перспективний план ОТГ на Львівщині – про Великий Львів навіть мови не було. Цей документ не передбачав розширення міста взагалі. Тепер же цей кандидат за Великий Львів.
Далі ще цікавіше – консультують Синютку у справах так званого «Великого Львова» очільники містечок, які, нагадаю, зараз відстоюють у судах їхнє прагнення не бути зі Львовом.
Ну то я знову повторюся – панове, ви до гарних чи до розумних?
Львів за свою історію був у складі різних держав: Польща, Австро-Угорщина, Радянський Союз. Нарешті ми в нашій незалежній державі Україні. За всю історію місто тільки розширювало свої межі. Слава Богу, і в незалежній країні переміг здоровий глузд і Львів не лише не втратив частину своїх територій, а одержав шанс на потужний і гармонійний розвиток.