Боротьба за стипендії. Студентські організації закликають президента Петра Порошенка не підписувати закон з реєстраційним номером 5130. Мовляв, він суперечить їхнім інтересам. Зокрема, йдеться про зміни до закону України «Про вищу освіту». Вже з наступного семестру студенти мають отримувати стипендії згідно з рейтингами. Однак на долю бюджетників впливатимуть не так оцінки, як кількість грошей, які Кабмін виділить на той чи інший виш.
13 грудня прем'єр-міністр Володимир Гройсман приїхав до Чернівців з гарними новинами для студентів: уряд збільшив стипендіальний фонд майже на 600 млн грн.
«Розмір стипендії на наступний рік передбачається в межах від 1600 до 2000 грн, а визначати конкретно і контролювати справедливий її розподіл будуть студентські ради... Така стипендія не є високою, проте поки що її розмір буде таким», – зазначив Гройсман.
Львівських студентів-бюджетників збільшення стипендії тішить. Але хвилюються, чи всім її вистачить. Донедавна все було чітко: маєш середній бал вище «четвірки» – отримуєш щомісячний бонус на банківську картку. Однак вже з наступної сесії стипендії мають отримувати лише найкращі.
Студентка Ліля Качмарик, яка вчиться на філології, певна, що це перетворить сесію на жорстку боротьбу за оцінки. Адже, до прикладу, в її групі різниця між найкращим і найгіршим студентом може бути в 1 бал.
«Ще ніхто не знає, як це буде, але мені здається, що то буде так: от в тебе 95 балів, а в мене 92. Мені теж треба, щоб я не злізла на два студенти менше, ніж ти, щоб в мене теж була стипендія. Це вже буде не університет, а цирк якийсь», – важає Ліля.
А от студентський профком Львівського університету імені Івана Франка насторожують розмиті правила. Раніше стипендіального фонду мало вистачати щонайменше на дві третини студентів. Міносвіти пропонувало: що стипендії мали б отримувати близько 50% бюджетників, з них 43% – це академічні стипендії. А решта 7% – соціальні. Проте в новому законодавстві про це ані слова.
«Ні в законопроекті 5130, ні в проекті нової постанови не закладено ніде чіткого відсотка студентів, які будуть отримувати стипендію. Тобто 43% – це колись було сказано на нараді їхнє бачення. Все. Ніякий нормативно-правовий документ не передбачає ні нижньої межі, ні верхньої», – розповів голова студентського профкому ЛНУ ім. Івана Франка Андрій Білинсьий.
Тож не відомо, як гроші розподілятимуть між вишами. І ймовірно, що сума залежатиме від платоспроможності Києва та змінюватиметься від семестру до семестру.
«Передбачається, що міністерство виділяє певну суму гривень, перевіряє суму коштів університету для виплати стипендій і вже університет рахує на скільки відсотків студентів їм вистачить цих грошей і, відповідно, на тому рівні встановлює відсоток студентів, які отримують стипендію», – зазначив Білинський.
Позитив поки що бачать лише один: право на соціальну стипендію закріпили за дітьми шахтарів, учасників АТО та переселенців. Однак ці категорії потрібно буде втиснути у запропоновані 7%.
«Сім відсотків для соціально незахищеного прошарку суспільства, саме студентства – це дуже низький показник, і студент потребує набагато більшого, і студентів, які потребують коштів з боку держави, також набагато більше, ніж 7%», – запевнив студентський мер Львова Руслан Сагановський.
Не відкидають студентські організації, що рейтингові стипендії лише посилять корупцію у вишах. Тож вимагають доопрацювати законодавство. Наразі намагаються врегулювати все мирним шляхом: надсилають звернення та пишуть петиції.