Львівський театр «І люди, і ляльки» повернувся з Мінська з гран-прі. На IV Різдвяний фестиваль батлейкових та лялькових театрів «Нябёсы» вони возили виставу «Скинія златая».
«Маємо фантастичний диплом ‒ гран-прі фестивалю. І прекрасну нагороду фестивалю «Нябёсы» ‒ скляний ангелик, який буде нас оберігати. В час конкурсу про нагороду не думалось, чесно. Думалось лише, що наші були найцікавіші. Це правда, це правда!», ‒ розповів директор театру «І люди, і ляльки» Олексій Кравчук.
«Скинію златую» актори поставили у Львові ще два роки тому. Це про Різдво Христа ‒ вертеп, що оживає в шопці. З вкрапленнями тем Параджанова та Марії Приймаченко. Весь сюжет будується через давні пісні-колядки, які акторка Людмила Зборовська привозила з експедицій Україною. Від Підляшшя до Луганщини. Після конкурсної програми актори везли «Скинію» і до місцевого інтернату ‒ дітям.
«Їм всім було цікаво порухати ці ляльки, за жилку потягнути, із задоволенням вони били в барабан, пробували дзвіночки. Я не знаю, які у них долі, як життя їхнє складається, та за виразом дітей таке враження, що вони такий речей, можливо, торкалися вперше», ‒ поділилася спогадами автор ідеї та художник вистави Еля Босович.
На фестиваль запросив Святоєлизаветинський жіночий монастир. Тож наші актори, готуючись до подорожі, навіть вивчили білоруську колядку.
«У нас вітаються «Христос рождається!» ‒ «Славімо його!» А там, в Білорусі: «Христос радіуса!» ‒ «Бог воплотіуса!» Ми це привітання вивчили. А коли виступили зі «Скинією», відколядували і вигукнули: «Христос радіуса!». І півзалу нам радісно відповіло: «Бог воплотіуса!» Це так приємно було, справді!», ‒ розповіла акторка театру Людмила Зборовська.
В Білорусі фестивалило два десятки колективів із семи країн — Великобританії, Литви, Німеччини, Естонії та Росії. Та саме вистава львівського театру відзначена гран-прі.