Львів'янин Гордій Старух виготовляє ліри за зразками стародавніх інструментів
За 4 роки майстер створив майже півсотні інструментів
У майстерні Гордія Старуха – творчий хаос. Колись тут створював скульптури його дідусь, сьогодні ж онук працює і скульптором, і музичним майстром. А ще – записує треки для своєї групи Lirwak. У 2009 році хлопець спробував самостійно створити ліру, а захопився цим інструментом ще змалку.
«Ми вже дослідили це питання з моєю мамою. Ну, тобто я маю спогади з дитинства. Не знаю, скільки мені було років – 3, може, 4. Вона мене завела на концерт, там грав лірник. Я не пам'ятаю, про що він співав, що там було, я просто запам'ятав оцей звук – такий дуже характерний», – згадує Гордій.
Коли виріс, згадав про ліри. Каже: завдячує товаришеві.
«Він дістав колись стару радянську ліру виробництва фабрики експериментальних інструментів. Ми її називали «Спандер», бо вона на пружинах мала клавіші, які, коли півгодини на ній пограєш, то вже рука стає, як в армреслера», – каже майстер.
Активно почав виготовляти ліри з 2014 року. Усього навчився самотужки. На сьогодні створив уже 48 інструментів. Тепер Гордій не тільки майстер, а й винахідник. Кожну ліру робить іншою. Ще й додав «фірмовий підпис» – ручка до його лір не S-подібна, як у європейських, а спіральна.
«Ну, у чому складність ліри? На ній дуже легко навчитись грати, але дуже складно навчитись її налаштовувати. Тобто це не є так, як у гітарі, що ти можеш собі тюнер на телефоні включити, натягнути струни, а тоді дивитись у YouTube, як грати. Там треба відчувати, знати нюанси, яких там дуже багато. Я над тим працюю, щоби їх змінімізувати», – розповів Гордій.
У лірі є 24 клавіші. Щоби грати на такій, необхідно одночасно крутити ручку й тиснути на маленькі пластинки. Звук трохи схожий на скрипковий, але техніка гри дуже відрізняється.
Після виготовлення першої ліри у Гордія з'явилися клієнти – від музикантів до колекціонерів. Останню ліру чоловік відправив до Англії. Замовлення, каже, бувають різні.
«Наприклад, у мене була четверта по рахунку ліра. Ми її робили спільно з моїм братом. То в неї та частина, яку я називаю головою, то вона там вирізьблена реально, а «зуби» має золоті», – сміється Гордій.
Виготовлення ліри – ювелірна робота. Усі деталі тісно пов'язані між собою. Тож тут має бути цілковита гармонія – одна помилка може зіпсувати інструмент. Гордій каже: така праця неабияк дисциплінує.
Колись на лірах грали кобзарі. Тепер, каже Гордій, традиція знайшла своє продовження – ліра поступово стає затребуваним музичним інструментом в Україні.