Марна праця генпрокурора

Чому всі подання про скасування недоторканності депутатів зазнають фіаско

20:00, 7 липня 2017

Генеральний прокурор раптом розпочав бурхливу діяльність. Відразу п’ять народних депутатів начебто опинилися під загрозою втрати депутатської недоторканності та притягнення до кримінальної відповідальності. Йдуть завзяті баталії у регламентному комітеті, Юрій Луценко бурхливо реагує на зауваження парламентарів, навіть звинувачує їх у захисті корупції. Скандал набирає обертів, увага громадськості прикута до яскравого шоу.

На жаль, більшість українців розуміє – все, як це майже завжди трапляється у таких випадках, закінчиться в кращому разі втечею одного-двох законодавців за кордон, або і взагалі нічим. І справа не тільки й не стільки у недостатньому професіоналізмі прокурорів та небажанні недоторканних «здавати своїх». Біда в тому, що насправді чинна влада не зацікавлена у наведені ладу в державі. Під владою тут розуміється і нинішній склад Верховної Ради разом з її очільником, і уряд, і правоохоронні органи, і Гарант Конституції. І це при тому, що навіть чинна Конституція і закони дозволяють у правовий спосіб притягнути до відповідальності будь-якого посадовця, в тому числі народних обранців, не зважаючи на їхню нібито конституційну недоторканність.

Але спочатку про те, чому намагання зняти недоторканність через голосування у сесійній залі приречені на невдачу. І сам генпрокурор прозоро натякає на цю обставину, але робить вигляд, нібито не бачить її суті. А натякає він у притаманний йому та більшості наших політиків спосіб, намагаючись створити сенсацію. Він наголосив, що подання на притягнення до кримінальної відповідальності депутата Ігоря Мосійчука може бути знову подано до парламенту восени. При цьому він нагадав, що суд визнав незаконним розгляд першого подання по Мосійчуку, оскільки воно проходило з порушеннями регламенту.

Як зазначено в опублікованому на ZAXID.NET матеріалі «Незаконні закони», Верховна Рада дуже часто приймає рішення з порушенням регламенту (а разом і Конституції), тож такі рішення можуть бути скасовані або українськими або міжнародними судовими інстанціями. Саме так сталося зі зняттям імунітету з Ігоря Мосійчука, саме так може статись і з іншими поданнями. Дивно, що Олександр Онищенко (який, до речі, досі вважається народним депутатом, не зважаючи на втечу і тривалу відсутність в країні) ще не оскаржив рішення щодо свого імунітету.

Дуже прикро, але треба визнати, що ВРУ і зараз продовжує приймати рішення з порушенням регламенту. Якщо дати собі труд ретельно переглянути роботу хоча б одного пленарного засідання, то в цьому не важко переконатися. Ось одне з останніх «результативних» засідань (навмисно взяте для прикладу ранкове засідання у четвер, коли, на відміну від вечірніх та п’ятничних засідань, у залі буває порівняно велика кількість депутатів).

22.06.17 о 10:18 результат поіменного голосування за проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за паркування, зупинку, стоянку транспортних засобів на місцях, призначених для осіб з інвалідністю (№5629) – у другому читанні та в цілому:

За: 244, проти: 0, утрималися: 0, не голосували: 118, всього: 362.

Це при тому, що у залі підчас відкриття засідання зареєструвалося 356 законодавців. Тобто проголосувало 6 відсутніх депутатів. Цікаво, що письмово (тобто з демонстрацією посвідчення та власним підписом, як це вимагає закон про регламент ВРУ) зареєструвалися 369 членів парламенту, з яких 13 до зали так і не дійшли. Таким чином, достеменно невідомо, скільки ж насправді народних депутатів брало участь у пленарному засіданні, що викликає обґрунтовані сумніви у достовірності протоколу засідання та відповідності оприлюднених результатів голосування реальним фактам.

Далі 22.06.2017 об 11:21 – поіменне голосування про проект Закону про Конституційний Суд України (№6427-д) за основу:

За: 231, проти: 18, утрималися: 58, не голосували: 69, всього: 376.

Цього разу голосувало вже 20 відсутніх депутатів.

Далі – поіменне голосування про включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання надмірному тиску на суб'єктів господарювання заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення (№6489) 22.06.2017 об 11:22.

За: 250, проти:1, утрималися: 17, не голосували: 109, всього: 377.

Тут долучився ще один відсутній народний обранець.

Далі – 22.06.2017, 11:26. Поіменне голосування про розгляд проекту Постанови про внесення змін до Постанови Верховної Ради України «Про забезпечення діяльності народних депутатів України» (№6525).

За: 240, проти: 4, утрималися: 29, не голосували:105, всього: 378.

І цього разу долучився ще один відсутній, тобто зараховано вже 22 голоси депутатів, які порушили регламент ВР.

22.06.2017 о 11:34 – поіменне голосування про розгляд проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (№6600).

За: 250, проти: 14, утрималися: 25, не голосували: 82, всього: 371.

Сім законодавців встигли зникнути попри те, що закон про регламент не передбачає такого права народного депутата.

22.06.2017 об 11:38 – поіменне голосування про проект Постанови про внесення змін до Постанови Верховної Ради України «Про забезпечення діяльності народних депутатів України» (№6525) в цілому.

За: 251, проти: 5, утрималися: 13, не голосували: 96, всього: 365.

Ще шість слуг народу припинили виконання обов’язків.

22.06.2017, 11:55 – поіменне голосування про проект Закону про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (щодо удосконалення деяких положень) (№4646-д) за основу.

За: 245, проти: 0, утрималися: 9, не голосували: 113 всього: 367.

З’явилися два депутати без будь-яких позначок у даних про реєстрацію. Скільки з присутніх підчас цього голосування насправді присутні та скільки з них зареєстровані належним чином – важко зрозуміти, бо жодних змін у реєстрації не відбувається.

22.06.2017, 12:15 – поіменне голосування про проект Закону про аудиторську діяльність (№2534) за основу.

За: 100, проти: 4, утрималися: 80, не голосували: 174, всього: 358.

Дев’ять законодавців пішли відпочивати.

22.06.2017, 12:19 – поіменне голосування про направлення на повторне перше читання проектів законів №6016, №2534.

За: 229, Проти: 4, утрималися: 9, не голосували:114, всього: 356.

Ще двоє «зійшли з дистанції».

22.06.2017, 13:09 – поіменне голосування про проект Закону про внесення зміни до статті 243 Митного кодексу України щодо територіальних органів Національної поліції (№4560) – за основу та в цілому.

За: 206, проти: 0, утрималися: 19, не голосували: 116, всього: 341.

У залі вже на 28 депутатів менше, ніж письмово зареєстрованих на засіданні.

22.06.2017, 13:31 – поіменне голосування про проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні (№3238-д) – за основу.

За: 249, проти: 2, утрималися: 24, не голосували: 82, всього: 357.

Порушення регламенту продовжуються.

22.06.2017, 13:42 – поіменне голосування про проект Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні (№3239-д) – за основу.

За: 248, проти: 0, утрималися: 23, не голосували: 88, всього: 359.

Прийшли два нові нардепи або повернулись ті, хто відпочивав.

22.06.2017, 14:15 – поіменне голосування про проект Закону про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (№6600) – за основу.

За: 264, проти: 8, утрималися: 20, не голосували: 58, всього: 350.

Ще дев’ять депутатів не витримали напруженої роботи.

На цьому ранкове засідання завершилось.

Висновок – усі рішення на цьому засіданні були прийняті з порушеннями закону про регламент Верховної Ради, тобто у неконституційний спосіб.

Між іншим, у багатьох випадках порушення регламенту мають ознаки кримінальних злочинів, про що докладно написано в матеріалі «Незаконні закони – 2 (кримінальний аспект)» на ZAXID.NET.

Таким чином, жодне подання генпрокурора на притягнення депутатів до кримінальної відповідальності не має перспективи дійти до логічного кінця, тобто завершитися судовим вироком.

Замість цього Юрію Луценкові треба було б піти випробуваною одного разу доріжкою: домогтися визнання законодавця, якого призначено бути притягнутим до відповідальності, таким, що порушив закон та депутатську присягу, або у неконституційний спосіб самоусунувся від виконання конституційних повноважень. Нагадаю, саме таким чином, у зв’язку із самоусуненням, був відсторонений від влади Віктор Янукович. І ще нагадаю: кожен із чинних депутатів не може вважатись таким, що жодного разу не самоусунувся від виконання обов’язків та не порушив закон і власну присягу. Всі докази є на офіційному сайті парламенту.

Отже, прокуратурі не потрібно просити Верховну Раду давати дозвіл на притягнення до кримінальної відповідальності того чи іншого парламентаря. Достатньо звернутися до суду з вимогою скасувати депутатський мандат.

А всі ці нинішні і майбутні подання – марна праця або гра на публіку, спроба політичного піару, шоу, яке вже перетворилося на фарс.