Незаконні закони – 2 (кримінальний аспект)
IQ

Незаконні закони – 2 (кримінальний аспект)

Чи є злочином використання нардепами чужих карток?

Олександр Онищенко, 7 червня2141

До теми

Досить часто Верховна Рада України ухвалює закони з порушенням свого регламенту, тобто з порушенням закону та, відповідно, Конституції. Звісно, такі закони, по суті, є незаконними, але голова парламенту та гарант конституції підписують їх, офіційні видання публікують, внаслідок чого нові правові норми набувають чинності у неправовий спосіб. Таким чином, законодавче поле держави рясніє мінами уповільненої дії, які можуть вибухнути будь-коли, оскільки прийняті у неконституційний спосіб закони можуть бути скасовані вітчизняними або міжнародними судами (між іншим, вже є прецедент скасування постанови ВР з причини неособистого голосування під час її прийняття).

Найбільш поширеними порушеннями закону про регламент ВРУ є неособисте голосування та неособиста реєстрація народних депутатів у системі для голосувань «Рада». Про це йшлося в матеріалі Незаконні закони. Ще у тому матеріалі зазначається, що такі вчинки підпадають під дію відразу, як мінімум, п’яти статей кримінального кодексу України. Саме кримінальний аспект і розглянемо трохи детальніше.

Спочатку невеличке уточнення: мова йде про те, що:

По-перше, деякі народні депутати інколи в сесійній залі під час пленарного засідання Верховної Ради голосують (натискають кнопку) не тільки за себе, а ще й за одного або кількох своїх колег. Це, нагадаю, суперечить нормам Конституції та закону про регламент ВРУ і спотворює (фальсифікує) результати голосування і, відповідно, протокол пленарного засідання вищого законодавчого органу країни.

По-друге, не рідко народні депутати під час електронної реєстрації реєструють участь у пленарному засіданні відсутніх колег, що також суперечить і регламенту ВР, і Конституції України.

Очевидно, що в обох випадках депутат, який реєструється або голосує від імені іншого законодавця, робить це, протиправно присвоївши собі повноваження іншої службової особи – члена вищого законодавчого органу держави. Чому протиправно? Тому що Конституція не дає права народним депутатам передавати свої повноваження іншим особам, навіть колегам. Доречі, якби хтось із депутатів передав свої права, він мав би це задокументувати, але громадськості досі невідомі такі випадки. Тобто не існує офіційних підтверджень фактів добровільної передачі повноважень одним депутатом іншому.

Отже, реєструючи в системі «Рада» іншого депутата або голосуючи за свого колегу, народний депутат України коїть кримінальний злочин та має бути покараний, відповідно до статті 353 Кримінального Кодексу України, яка передбачає: «Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи, поєднане із вчиненням будь-яких суспільно небезпечних діянь, карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років».

Чи хтось не вважає фальсифікацію голосувань та спотворення протоколу засідань вищого законодавчого органу суспільно небезпечними діяннями?

Такі діяння також підпадають під дію статті 356 Кримінального Кодексу, відповідно до якої: «Самоправство, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника, – карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до трьох місяців».

Як випливає з положень Конституції та законів України про статус народного депутата та про регламент Верховної Ради України, парламентар зобов’язаний самотужки здійснювати свої повноваження. У сесійній залі такі повноваження, як реєстрація та голосування, депутат здійснює за допомогою електронної картки, яка є своєрідним документом, що підтверджує повноваження народного обранця. Очевидно, що заволодіння депутатською карткою є злочином, про який у статті 357 Кримінального Кодексу написано таке: «1. Викрадення, привласнення, вимагання офіційних документів, штампів чи печаток або заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання особи своїм службовим становищем, а так само їх умисне знищення, пошкодження чи приховування, а також здійснення таких самих дій відносно приватних документів, що знаходяться на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності, вчинене з корисливих мотивів або в інших особистих інтересах, – караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, якщо вони спричинили порушення роботи підприємства, установи чи організації або вчинені щодо особливо важливих документів, штампів, печаток, – караються штрафом до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

3. Незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом або іншим важливим особистим документом – карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до трьох місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років».

Зрозуміло, що незаконне використання депутатської картки здійснюється шляхом несанкціонованого втручання в роботу електронної системи для голосувань «Рада», що підпадає під дію статті 361 Кримінального Кодексу, яка передбачає, що:

«1. Несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку, що призвело до витоку, втрати, підробки, блокування інформації, спотворення процесу обробки інформації або до порушення встановленого порядку її маршрутизації, – карається штрафом від шестисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони заподіяли значну шкоду, – караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років».

Тут треба звернути увагу на другу частину статті, де сказано про вчинення таких злочинів повторно або за попередньою змовою групою осіб. Відразу припадає на пам'ять, що декого із «слуг народу» ЗМІ оголошували «кнопкодавами» неодноразово. Крім того, у матеріалі Незаконні закони наведено чимало фактів, які свідчать, що неособисті реєстрації та голосування (і, відповідно, незаконне втручання у роботу системи «Рада») здійснюються саме за попередньою змовою групами народних депутатів, при чому не просто неодноразово, а систематично.

Не можна обійти увагою і статтю 366 – про службове підроблення:

«1. Складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів – караються штрафом до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, – караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від двохсот п’ятдесяти до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

Ця стаття асоціюється з протоколами пленарних засідань Верховної Ради і фрагментом сюжету «Карткова коаліція» журналістського проекту «Схеми»:

«24 лютого табло у парламенті показало присутність 322 депутатів, але зала при цьому напівпорожня. Знімальна група програми порахувала, що насправді під час реєстрації присутніх депутатів заледве набереться 140. А це мало б означати неможливість розпочинати роботу парламенту, поки не зберуться на роботу решта їхніх колег».

При цьому у протоколі засідання ВР за той день зафіксовано присутність саме 322 «слуг народу», що не відповідає дійсності, тобто протокол і, відповідно, результати голосувань на тому засіданні сфальшовані, а тому використання 366-ї статті КК у цьому випадку було б правильним.

Автор цього матеріалу не вважає себе знавцем кримінального права, але те, що тут наведено, настільки очевидно, що зрозуміло кожному, хто розуміє українську мову. Незрозуміло лише одне: чому наша влада, включаючи парламент, гаранта конституції, судову систему та правоохоронні органи, а також четверту владу, не зважають на ці кричущі речі?

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

До теми

Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук