Минулої п’ятниці, 8 вересня, у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбулося засідання комісії з питань етики та професійної діяльності Вченої ради. У закритому режимі на ньому розглядали «аморальну поведінку» професора кафедри української фольклористики Ярослава Гарасима. Аморальною поведінкою виявився коментар на сторінці Гарасима у Facebook про «акад(н)емічну спільноту», яка обрала ректором «Волдеморта».
ZAXID.NET розбирався, у чому звинувачують Ярослава Гарасима, чому засідання комісії пройшло без сторонніх очей та що відбувається в академічній спільноті за рік до виборів нового ректора.
Той самий коментар у Facebook
50-річний Ярослав Гарасим – доктор філологічних наук, професор, декан філологічного факультету у 2004-2014 роках, проректор Львівського університету з науково-педагогічної роботи (2014-2019 рр.), голова Міжнародного конкурсу імені Івана Франка, викладач-волонтер української мови для внутрішньо-переміщених осіб.
22 серпня профспілковий комітет університету подав на ім’я голови етичної комісії професора Олексія Сухого заяву щодо поведінки Ярослава Гарасима. Заяву підписав голова первинної профспілкової організації працівників університету доцент Юліан Бек.
У цій заяві, яка є в розпорядженні ZAXID.NET, ідеться про те, що 15 серпня 2023 року на Facebook-сторінці мережі діагностичних лабораторій «Ескулаб» з’явився допис, що начебто ображає спільноту ЛНУ та ректора університету професора Володимира Мельника.
Тут варто нагадати, що син ректора Львівського університету Денис Мельник є міноритарним власником акцій цієї мережі і у дописі на сторінці «Ескулаб» йому висувалася підозра у рейдерстві. Пізніше цей допис був видалений, натомість з’явився інший, в якому зазначено, що внутрішній конфлікт вичерпано, на роботі мережі він ніяк не позначився.
До чого тут професор кафедри української фольклористики Ярослав Гарасим? Профком університету, як випливає із його заяви, вважає, що професор спекулював на «лабораторній» темі і образив спільноту університету. Як доказ, викладачі наводять навіть не допис із Facebook-сторінки Ярослава Гарасима, а один із його коментарів там.
Йдеться про допис із текстом: «Від філософа до ескулапа: коли спливає другий термін ректорства, то може захотітись чогось нового, наприклад, рейдерства». Цей допис досі є на сторінці Ярослава Гарасима.
Коментар під цим постом такого змісту: «Все це з благословення акад(н)емічної спільноти, яка двічі віддавала свої голоси за Волдеморта».
Ярослав Гарасим у своєму коментарі не уточнює, кого він має на увазі під прізвиськом Волдеморта, одного з негативних героїв романів про Гаррі Поттера, але з контексту можна здогадатись, що мова йде саме про чинного ректора університету Володимира Мельника, якого двічі, у 2014 та 2019 роках, обирали ректором.
Попри те, що жодних прізвищ у своєму пості або коментарях Ярослав Гарасим не згадував, представники університету, які пильнують за поведінкою своїх колег в соцмережах, заявили, що вважають такі висловлювання неприпустимими і такими, що дискредитують спільноту університету та його керівництво, тож просять етичну комісію розглянути її.
Окрім заяви від профкому, комісія отримала колективне звернення деканів та інших працівників університету, які висловлюють «своє обурення щодо неодноразових публічних дописів у Facebook професора Ярослава Гарасима на адресу університету та його керівництва». У документі згадується той же коментар про «акад(н)емічну спільноту», а також висловлювання про «дно університету» та «недодеканів» і «недодиректорів».
Спочатку підписанти називають поведінку Ярослава Гарасима неприйнятною, а потім і несумісною із морально-етичними принципами науково-педагогічних працівників. Наприкінці заяви стоїть 21 прізвище очільників структурних підрозділів ЛНУ, а навпроти них – 20 підписів.
Також до документів, поданих в комісію, додано витяг з протоколу засідання громадської ради ЛНУ від 6 вересня, де присутні висловили підтримку обуреним членам профкому та деканам і директорам.
За зачиненими дверима
Засідання комісії з питань етики та професійної діяльності Вченої ради ЛНУ відбулося 8 вересня. Членами комісії є професор Олексій Сухий (голова), професори Василь Лизанчук, Олег Бугрій, Наталія Антонюк, Пилип Пилипенко, Наталія Мачинська, доценти Юліан Бек, Андрій Стасишин і Людмила Белінська.
Професор Ярослав Гарасим був на засіданні разом з адвокаткою. У коментарі ZAXID.NET він розповів, що, на його думку, це засідання відбулося з низкою порушень.
По-перше, говорить професор, він клопотав про проведення відкритого засідання комісії, адже були охочі підтримати його. Утім, члени комісії це клопотання відхилили.
По-друге, каже Ярослав Гарасим, його попередньо не ознайомили із заявами, а отже, не дали підготуватися до обгрунтованої відповіді.
«Лише на початку роботи комісії з голосу зачитали ці три заяви, аж потім дали їх подивитись. Жодна із трьох не має вхідного номера, не зареєстрована в канцелярії університету, а сама комісія реєстрації не веде – я уточнив це в голови комісії», – говорить Ярослав Гарасим.
Третім порушенням він називає виникнення конфлікту інтересів – адже підписант заяви профкому до комісії Юліан Бек водночас є і членом етичної комісії ЛНУ, а ще один заявник, професор Олексій Сухий, взагалі головував на засіданні.
Під час засідання Ярослав Гарасим попросив членів комісії довести, що сторінка у Facebook, де були опубліковані неоднозначні коментарі справді належить йому. Однак зробити цього вони не змогли.
«Коли перейшли до слухання по суті, я попросив уточнити, чи є неспростовні докази мого авторства. Жодних доказів не було. Більше того, ніхто не зміг назвати конкретного допису, де було порушено морально-етичні принципи. Навіть скрінів не було – тільки цитата, зазначена в заяві. Отож, просто повірили заявникам на слово. А якщо немає неспростовних доказів, тоді про що ми говоримо? Можливо, якби зі мною поговорили раніше – на зібраннях, де затверджували такі тексти заяв, то до засідання не дійшло би. А тепер я маю право не свідчити проти себе», – розповів Ярослав Гарасим ZAXID.NET про засідання.
В обговоренні взяли участь професори Василь Лизанчук і Пилип Пилипенко, а також доцент Андрій Стасишин. Перший сказав, що йому соромно за поведінку Ярослава Гарасима, а також назвав його адвокатку невихованою через уточнюючі запитання про які ж саме численні дописи йдеться.
Своє рішення комісія має повідомити Ярославові Гарасиму упродовж двох тижнів за посередництва канцелярії університету. Воно матиме рекомендаційний характер. Пізніше, прогнозує Ярослав Гарасим, може відбутися засідання Вченої ради університету на цю тему.
«Я переконаний, що професора університету чи іншого науково-педагогічного працівника в жодному разі не мають права переслідувати за дописи на особистій Facebook-сторінці, якщо вони не видають державну таємницю, не містять координат об’єктів військової інфраструктури в часі війни, не ображають когось конкретно. В моїх дописах жодного разу не названо жодного з керівників університету. Хіба чинний ректор змінив своє прізвище на Волдеморт. Тоді, вочевидь, він може подавати до суду», – говорить Ярослав Гарасим.
Що кажуть в етичній комісії ЛНУ
Попри те, що новина про закрите засідання етичної комісії розлетілася соцмережами і деякими сайтами, в ЛНУ коментувати її не стали. Але на офіційний запит ZAXID.NET відповів голова комісії з питань етики і професійної поведінки Вченої ради університету професор Олексій Сухий.
По-перше, говорить він, у Положенні про комісію ідеться про обопільну згоду сторін на проведення відкритого засідання. А члени комісії не надали на це згоди, тому що з професором Гарасимом прийшли близько 30 людей, що в комісії вважають тиском. «У такому режимі ми не змогли б працювати», – пояснює Сухий.
Олексій Сухий підтвердив, що заздалегідь документи Ярославу Гарасиму не надавали, він ознайомився з ними на початку засідання.
«Він мав можливість надати усні чи письмові пояснення і ми могли б поставити крапку у цій неприємній ситуації», – каже Олексій Сухий.
Натомість професор Гарасим, говорить голова етичної комісії, спочатку говорив, що не розуміє, у чому його звинувачують. Потім – що в дописах ніде не згадано саме Львівський університет. А зрештою сказав, що його авторство не доведене.
«За словами професора Гарасима, немає доказів, що на його Facebook-сторінці від його імені писав саме він, мовляв, його сторінку могли зламати зловмисники, а телефон могли вкрасти», – розповідає про засідання Олексій Сухий.
Щодо імовірного конфлікту інтересів, то, за словами голови етичної комісії Вченої ради ЛНУ, підписник заяви від профкому (саме її розглядала комісія, а інші документи – лише долучені до справи) Юліан Бек не братиме участі у голосуванні, коли ітиметься про рішення комісії.
«Причиною скликання комісії були дві заяви, одна з яких – питання Ярослава Гарасима. Наголошу, що комісія – не суд, ми не виносимо вирок. Надійшла заява і ми зобов’язані її розглянути, не більше і не менше», – говорить Олексій Сухий.
8 вересня, за його словами, комісія оцінювала питання відповідності поведінки науково-педагогічного працівника п. 3.3 Правил внутрішнього трудового розпорядку:
«Науково-педагогічний працівник Університету зобов’язаний дотримуватися норм педагогічної етики, академічної доброчесності, моралі, поважати гідність осіб, які навчаються в Університеті, прищеплювати їм любов до України, виховувати їх у дусі українського патріотизму і поваги до Конституції України та державних символів України».
«Вони образились на епіграму»
Професор Ярослав Гарасим визнає, що раз таки написав про університет – після ухвалення рішення про присвоєння звання Почесного доктора ЛНУ Василю Кременю.
«Я написав, що "11 жовтня – День університету, а 28 червня – Дно університету". Я філолог і гра слів є органічною для моїх дописів. Ми називаємо цей жанр «фейсбучини». Це такий собі стиль епіграми. Епіграма – як шарж. Це все одно, що ображатися, коли художник намалював тебе з довшим носом чи з більшим вухом. Це його художній стиль. Мій стиль – епіграми. Там є іронія, сарказм, там поставлено під сумнів якийсь стереотип, загальноприйняту в суспільстві річ, щоб спільнота не перетворювалась в болото, щоб вона була живою, активною, мислячою, бажано – критично», – говорить Ярослав Гарасим про свою Facebook-сторінку.
Він додає, що якби у Ватикані чи Кремлі були подібні етичні комісії, то його би туди викликали щотижня, адже на його сторінці знайдеться добрий десяток «фейсбучин» про них. Також Ярослав Гарасим нагадує, що і в Тараса Шевченка та Івана Франка можемо знайти багато висловів саркастично-епіграмного характеру. Останній якось сказав, що «Львівський університет ніколи не був світильником у царстві духа». Тож чи треба «судитися» і з ним?
Вибори ректора
У червні 2024 року мають відбутися вибори нового ректора Львівського національного університету імені Івана Франка. Саме із цим Ярослав Гарасим пояснює репутаційну кампанію проти себе. Адже, окрім звинувачення його в «аморальній поведінці», деякі Telegram-канали ширять багато інших компрометуючих дописів.
«Моя родина тепер дуже багато про мене дізнається. Це бруд, який не має жодного стосунку до правди. Я готовий відповісти на будь-які питання, тільки щоб хотіли почути. Ймовірно, це просто намагання репутаційно мене знищити, тому що в червні наступного року відбуватимуться вибори ректора», – говорить Ярослав Гарасим.
Ярослав Гарасим двічі брав участь у виборах ректора Львівського університету – у 2014 і в 2019 році. Саме після минулих, говорить, його і його колег-однодумців почали переслідувати – не включати в різноманітні комісії і ради, без пояснень і причин не продовжувати терміни на посадах, лаборантів, які вподобують його дописи в соцмережах, – викликають у деканат. Зараз, додає Ярослав Гарасим, його курс на філологічному факультеті хочуть вилучити з навчальної програми.
Додамо, що чинний ректор університету 70-річний Володимир Мельник перебуває на посаді вже другий термін і, відповідно до законодавства, не може претендувати на третій. Та це, говорить Ярослав Гарасим, не завадить йому висунути на вибори «свою» людину.
«У 2014 нас таких мудрих було семеро на виборах, бо електоральне поле тоді було чисте, а попередній ректор – Іван Олександрович Вакарчук – участі у них не брав. У 2019 році кандидатів вже було лише двоє. У нашій країні іти проти чинного керівника – це таке собі академічне самогубство. Але я вважаю, що якщо університет, на якому є 142 кафедри і більше ніж 1600 науково-педагогічних працівників, вибирає з одного претендента, то цей університет приречений на інституційну, наукову, академічну деградацію», – говорить Ярослав Гарасим.
Він додає, що в університеті є 21 підрозділ – 19 деканів і 2 директори. Із них 12 деканів – не обрані, а призначені ректором і мають статус виконувачів обов’язків. На філологічному факультеті, де працює Ярослав Гарасим, вибори декана ректор обіцяв ще у 2021 році, але вони досі не відбулися. Офіційна причина відсутності виборів деканів – не затверджений статут ЛНУ. Хоча, говорить Ярослав Гарасим, вибори професорів, доцентів і завідувачів кафедр відбуваються регулярно.
«Закінчується термін повноважень – ректор призначає в. о. Що це означає? Сьогодні ти в. о., а завтра не сподобався, приходиш в кабінет, – а там вже інший в. о. Це ручні декани, бо обраний декан може відчути власну самостійність», – каже професор Гарасим.
Щодо своєї участі у виборах ректора у 2024 році Ярослав Гарасим каже, що наразі хоче вибороти своє право висловлювати окрему думку і «не хоче заглядати навіть у недалеке майбутнє».
«У мене єдине бажання – вільно працювати в університеті, якому я присвятив все своє професійне життя, відколи вступив у 1989 році. Я все ж таки вірю, що університет гідно вийде з цієї ситуації. Тут є багато світлих людей, професіоналів, які просто не можуть опиратися системі. Але вони не винні. Це не є недолік людини, якщо вона не здатна чинити опір, коли на неї тиснуть . Я не ображаюсь за жоден підпис на тих заявах. Винен той, хто створив такі умови, які вимагають від керівників нижчого рівня доводити свою лояльність адміністрації», – каже Ярослав Гарасим.
А щодо Facebook-сторінки, професор додає, що нікого туди не кличе – «можна просто не заходити і не нервуватися».