Не всі українці пам’ятають, що музику до духовного гімну «Боже великий, єдиний» написав Микола Лисенко. Він є також автором мелодії популярної пісні «Ніч яка місячна».
Його називають зачинателем української національної композиторської школи та української класичної музики, в яку вкладав насамперед український контекст. Лисенко написав понад 10 опер, причому всі на українську тематику, поклав на музику поезію Шевченка – створив понад 80 творів різних жанрів на його вірші.
Його особисте життя було також активним і насиченим. Розповідаємо найцікавіші факти про найвідомішого українського композитора і «батька української музики».
Походив із дворянсько-козацького роду
Народився майбутній композитор 22 березня 1842 року у селі Гриньки Кременчуцького повіту на Полтавщині у дворянській родині. Село належало його двоюрідному дідові Миколі Булюбашу, який прищепив хлопчику любов до української мови. Батько Віталій Лисенко походив із козацької старшини і, попри те, що був полковником російської імператорської армії, вдома розмовляв українською.
Оперативні, достовірні і найважливіші новини тут Додайте ZAXID.NET у вибрані в GoogleМама Ольга походила з козацько-поміщицького роду, закінчила інститут шляхетних дівчат у Петербурзі й вдома любила говорити французькою. Крім цієї, навчала свого найстаршого сина Миколу й інших іноземних мов, а також музики й танців.
Хлопчик навчався у приватному чоловічому пансіоні в Києві та Харківській гімназії.
Кожна дитина є особливою, і «Оптіма» це розуміє. Дистанційна школа забезпечує індивідуальний підхід до кожного учня, враховуючи особистий темп і бажаний спосіб навчання. Завдяки досвідченим педагогам та інноваційним технологіям діти отримують якісні знання, які залишаються з ними на все життя. «Оптіма» – надійний партнер у підготовці до успішного майбутнього!
Кандидат природничих наук
Попри те, що захоплювався і займався музикою з дитинства, вступив на природничий факультет Харківського університету. Звідти перевівся до університету у Києві, куди переїхала вся сім’я. Микола Лисенко закінчив з відзнакою фізико-математичний факультет, а згодом здобув ступінь кандидата природничих наук, захистивши дисертацію про розмноження нитчастих водоростей.
Друга вища – музична
Втім, музика його не відпускала. Грати на роялі ще в дитинстві його навчила мама. У 9 років Микола написав перший музичний твір – польку. Під час навчання в університеті він диригував студентським хором, збирав фольклор, організовував концерти.
Після природничого факультету Лисенко вступив до Лейпцизької консерваторії. Чотирирічний курс навчання пройшов за два роки. Там же, у Лейпцигу, вийшла перша збірка пісень Лисенка, яку своїм коштом видав Петро Косач, батько Лесі Українки.
Після Німеччини Лисенко вдосконалював свою майстерність у Петербурзі. Там він влаштував концерти кобзаря Остапа Вересая.
Тягнув віз із домовиною Шевченка
Ще у студентські роки Микола Лисенко долучився до «Київської громади», брав участь у підготовці словника Бориса Грінченка, зведенні пам’ятника Котляревському у Полтаві та Шевченку у Києві, організовував недільні школи та бібліотеки.
Під час перепоховання Тараса Шевченка київські студенти Михайло Драгоманов, Петро Косач, Тадей Рильський, Михайло Старицький та Микола Лисенко впряглися у траурний віз і доправили домовину до церкви Різдва на Подолі.
Брат Михайла Старицького
Драматург і театрал Михайло Старицький був троюрідним братом Миколи Лисенка. Коли він осиротів дитиною, родина Лисенків взяла його на виховання. Хлопці разом навчалися в університеті, писали твори і долучалися до громадського життя. Сестра Миколи Софія вийшла заміж за Михайла Старицького.
Одружився з 14-річною родичкою, але дітей мав з іншою жінкою
Микола Лисенко теж одружився із родичкою – 14-річною троюрідною племінницею Ольгою О’Коннор, яка мала ірландське коріння. Подружжя прожило 12 років, але не мало дітей. Шлюб формально тривав і далі, але фактично Микола Лисенко почав жити з іншою жінкою – своєю ученицею Ольгою Липською. З нею він мав сімох дітей. Липська померла після народження останньої дитини, тож Лисенку довелося всиновити і вдочерити своїх же дітей. Законна дружина дала на це згоду.
Ользі О’Коннор Лисенко присвятив 11 творів, зокрема пісню на слова Генріха Гейне «Коли розлучаються двоє». Пара не оформляла офіційно розлучення й тому, що розлучені не мали права давати уроки. А викладацькою діяльністю займалися і Микола, й Ольга.
Ольга О’Коннор навчала Лесю Українку гри на фортепіано. А Микола Лисенко вчив Максима Рильського мистецтва імпровізації, поет навіть деякий час жив у родині Лисенків.
Створив перший національний заклад вищої музичної освіти
Під час святкування 35-річного ювілею творчості композитора зібрали гроші, на які у 1904 році Микола Лисенко відкрив у Києві власну музично-драматичну школу. Це фактично був перший український навчальний заклад, де можна було здобути музичну освіту за програмою консерваторії. Там навчалось багато майбутніх музикантів та артистів – Олександр Кошиць, Лев Ревуцький, Кирило Стеценко.
Арешт за культурну діяльність
У 1907 році Миколу Лисенка заарештували. На нього писали доноси, мовляв, у його домі проводять збори підозрілі люди, які гуртуються довкола націоналістичних ідей. Зі спогадів сучасників, коли композитора завели до камери, він сказав: «Нарешті я хоч тут висплюся». Вже вранці його відпустили.
Проте вже 1908 року Микола Лисенко об’єднав українську інтелігенцію в національний культурно-громадський осередок «Український клуб», який сам і очолив.
Зачинатель української класичної музики
Лисенко написав 17 опер, проте не всі вони збереглися, а частина залишилася незавершеною. Він першим створив дитячі опери – «Коза-дереза», «Пан Коцький», «Зима і весна».
Надихнувшись експедицією та участю в археологічних розкопках на Хортиці, Лисенко написав оперу «Тарас Бульба» за твором Миколи Гоголя. Над нею він працював понад 10 років. Коли російський композитор Петро Чайковський пропонував йому перекласти оперу російською і поставити її у Петербурзі, Микола Лисенко відмовився. За життя композитора оперу ставили лише фрагментарно.
Лисенко зібрав величезну кількість фольклорного матеріалу – понад 1500 одиниць, значну частину народних мелодій він опрацював для інструментального та хорового виконання. Сам диригував й ініціював створення в Україні аматорських хорів, які виконували його обробки народних пісень.
Загалом Лисенко написав 120 камерно-вокальних, 40 хорових творів та 60 фортепіанних композицій.
Музей у будинку композитора
Микола Лисенко помер раптово: коли вранці збирався на роботу до школи, у нього стався серцевий напад. На похорон прийшли тисячі людей. Труну, за козацьким звичаєм, покрили червоною китайкою, попереду процесії йшов хор.
Останні роки життя він проживав у будинку на вулиці Саксаганського, 95 у Києві. До слова, по сусідству жили Старицькі та Косачі, Панас Саксаганський, часто гостював Іван Франко. Нині їхні будинки утворюють меморіальний комплекс – Музей видатних діячів української культури, який називають «Українським Парнасом». Окрім архіву та особистих речей композитора, рояля і колекції народних музичних інструментів, там зберігають грамофонну платівку із записом гри Лисенка у 1909 році.
При написанні тексту використані матеріали з сайту Українського інституту національної пам’яті, Великої української енциклопедії, Суспільне. Культура, Вікіпедії