У середу, 4 вересня, голова Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив про те, що міністр закордонних справ Дмитро Кулеба написав заяву про відставку. За його словами, заяву очільника МЗС розглянуть на одному з найближчих пленарних засідань.
«Відповідно до пункту 12 частини першої статті 85, частини другої статті 115 Конституції України, пункту 1 частини першої статті 18 Закону України “Про Кабінет Міністрів України” прошу прийняти мою відставку з посади міністра закордонних справ», – йдеться у заяві Дмитра Кулеби.
Хто очолить МЗС після Дмитра Кулеби, наразі невідомо. Чиновник очолював міністерство з березня 2020 року.
Що відомо про Дмитра Кулебу
43-річний уродженець Сум є кандидатом з 2003 року працював аташе Служби головного юридичного радника Міністерства закордонних справ України. Вже у 2005 році Кулеба став третім секретарем управління юридичного забезпечення МЗС України, а до 2009 року обіймав посаду третього та другого секретаря Постійного представництва України при міжнародних організаціях у Відні.
Протягом 2010-2012 років працював першим секретарем, радником, а також начальником відділу департаменту секретаріату МЗС. У 2013 році Дмитро Кулеба обійняв посаду радника віцепрем’єр-міністра уряду Януковича Костянтина Грищенка з гуманітарних питань. Після Революції гідності та початку російської агресії у 2014 році міністр МЗС Павло Клімкін запросив Дмитра Кулебу повернутися на роботу до міністерства.
У 2016 році посадовця призначили постійним представником України при Раді Європи. Основними напрямками роботи Дмитра Кулеби була протидія російській агресії. У 2019 році видав книгу «Війна за реальність: як перемагати у світі фейків, правд і спільнот» про комунікаційну війну.
Вже у 2019 році Дмитра Кулебу призначили віцепрем'єр-міністром з питань європейської і євроатлантичної інтеграції, а 4 березня 2020 року обійняв посаду міністра закордонних справ. На посаді чиновник реформував діяльність МЗС України у сфері економічної дипломатії та став співзасновником «Люблінського трикутника», який передбачає активну взаємодію України, Польщі та Литви.
Протягом своєї роботи активно засуджував російську агресію, відомий своїми виступами у залах ЄС та НАТО. Розпочав розвиток відносин з країнами Африки, з 2022 року проводив іноземні візити до низки африканських країн.
Нагадаємо, напередодні, 3 вересня, троє міністрів написали заяви на звільнення. Про відставку повідомили:
- міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олександр Камишін;
- міністр юстиції України Денис Малюська;
- міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець.
Крім того, у відставку подав очільник Фонду держмайна Віталій Коваль. Також заяву написала віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина. Згодом про звільнення повідомила віцепрем'єр-міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України до Верховної Ради подала Ірина Верещук.
Остаточний перелік майбутніх міністрів та їх штату визначать на засіданні фракції 4 вересня.