Львів'янин Денис Ринський, якого знають у багатьох відомих розважальних закладах Львова, у серпні за наказом профільного міністерства став новим директором «Арени Львів». Щоправда, про нове призначення громадськість міста дізналась щойно кілька днів тому.
Ринський запевняє, що сам запропонував свої послуги міністерству і, на його подив, чиновники швидко відгукнулись на його пропозицію.
Сьогодні в руках львівського менеджера - найбільший об'єкт міста із насиченим календарем, де проводяться матчі національних збірних, а також поєдинки Ліги чемпіонів. До кінця року «Арена Львів» прийме щонайменше 15 матчів, і те, що ще рік тому львівський стадіон хотіли розібрати на будматеріали, здається чиєюсь нездоровою вигадкою.
В ексклюзивному інтерв'ю для ZAXID.NET Денис Ринський погодився розповісти про те, як все таки став новим директором великого стадіону, чому найняв чотирьох заступників і скільки коштує відгуляти весілля на «Арені Львів».
- Пане Денисе, розкажіть, насамперед, як ви стали директором «Арени Львів»?
- Так сталося, що я завжди брався за складні проекти, бо мені завжди імпонували великі масштаби роботи. Побувавши на матчі за Суперкубок України між «Динамо» і «Шахтарем» у липні цього року, я задумався, що можна зробити для «Арени Львів». Посидів ніч, написав свій план розвитку стадіону і відправив разом із резюме у Міністерство молоді та спорту. Не сподівався на швидку відповідь від міністерства. Чесно кажучи, взагалі не сподівався на відповідь. Але мені передзвонили і запросили на співбесіду.
- Ви говорили із міністром Дмитром Булатовим?
- Ні, з Булатовим я досі навіть не знайомий. Співбесіду проводили представники міністерства, які завідують кадровими питаннями. Ми поспілкувалися і мені повірили, що я зможу вивести державне підприємство «Арена Львів» на новий рівень.
- А до цього у вас був великий досвід роботи у ресторанному бізнесі…
- Не такий вже й великий, як це подають. Я працював керівником із маркетингу у мережі ресторанів «Кумпель груп», потім відкрив власний ресторан Playbar, який на сьогодні досить успішно працює. Також працював арт-директором у різних закладах. Мені подобається, коли відвідувачі закладів, в яких я працював, залишалися задоволеними наданими послугами й атмосферою. Те ж саме на стадіоні – відвідувачі «Арени Львів» також повинні повертатися додому лише з позитивними враженнями. І я знаю, як це забезпечити.
Розумієте, маркетолог – це людина, яка знає, як сформувати попит і запропонувати найкращу пропозицію, тому люди цієї професії завжди є затребуваними. Для фахівця своєї справи немає різниці в управлінні рестораном чи стадіоном. Найбільша проблема – це взяти і зробити. От ніби всі мудрі і все знають, але коли доходить до справи - там не допрацюють, там не встигнуть, тому й нема результату. Я взявся за цей проект неспроста. Як львів’янину, мені не байдуже майбутнє стадіону «Арена Львів», тому я прикладу максимум зусиль, аби наш стадіон був успішним.
- Тобто із бізнесмена ви стали держслужбовцем?
- Я запитував і мені пояснили, що ні. Хоча я вважаю, що займаю посаду на рівні держслужбовця, бо у всіх на виду і результати моєї роботи повинні бути максимально прозорі. Цей стадіон не мій, цей стадіон людей. Тому ми з моєю командою працюємо прозоро і відкрито, будемо завжди відповідати перед громадськістю за об’єм виконаних робіт.
- Попередній директор розповів ZAXID.NET, що його зарплата не перевищувала 2300 грн. У вас така ж зарплата?
- Згідно з контрактом, моя зарплата становить 1551 грн. Але всі ми прекрасно розуміємо, що для того, аби підвищити заробітні виплати працівникам стадіону, потрібно, аби об’єкт заробляв. «Арена Львів» заробляє від оренди поля, приміщень і ділянок навколо стадіону. Усі ці надходження формують дохід, який вже потім дає можливість виплачувати більші чи менші зарплати. Зараз ми прагнемо до того, аби спеціаліст по догляду за полем отримував 2700 грн. Це небагато, але це добре для початку, аби люди прийшли до нас на роботу. Також згідно з законодавством, працівникам «Арени Львів» передбачені різного роду премії та надбавки.
Для того, аби підняти рівень заробітних плат з низького хоча б на середній, потрібно було провести великий об’єм робіт з погашення заборгованостей. От тільки недавно нам розблокували рахунки, аби ми могли нормально виплачувати зарплати. Керівництво «Арена Львів» уклало угоду із міністерством: ми можемо підняти зарплати, але тільки після того, як виплатимо усі борги. У найближчому майбутньому ми хочемо заробляти так, аби директор отримував 5-6 тисяч грн., а працівники найнижчої кваліфікації – 2-3 тис грн. Орендні платежі до нас надходять постійно, однак поки що ми ще змушені виплачувати борги попередніх періодів.
- Чи правда, що приступивши до роботи, ви взяли одразу чотирьох заступників, які раніше не працювали в структурі «Арени Львів»?
- Так, у мене зараз є чотири заступники. Маю замісника з господарських питань, з фінансових, комерційних, а також з питань безпеки. Очевидно, що після збільшення навантаження на стадіон мені довелося збільшити штат нашої команди. До речі, заступник з фінансових питань Ганна Олексюк працює в структурі стадіону ще з першої закладеної цеглини на місці «Арени Львів» у 2007 році. Усі інші заступники – нові молоді люди, яким я довіряю.
- Яка сума боргів залишилась в «Арени Львів»?
- Залишаються ще заборгованості за частину липня, серпень і вересень – тобто вже вдалося виплатити понад 80% боргів. На той момент, коли я прийшов на підприємство, борги за поточну діяльність стадіону (ми не говоримо про будівництво), становили понад 3 млн грн – це зарплати, податки, а також борги перед контрагентами, з якими працювало наше підприємство, але не змогло заплатити гроші. Також рік тому стадіон отримав позику від компанії «Фінінпро», яка займається фінансовою допомогою державним об’єктам. Були борги перед компаніями з вивозу сміття, прибирання території, охорони нашої підстанції. Стадіон не міг сам утримувати такий великий штат, однак послуги цих компаній були необхідні, коли на стадіоні відбувалися великі події. Наразі ми виплатили 80% боргів по зарплат і 50% боргів з податків. З іншими боргами ми вчинили так: попросили про розтермінування боргів у контрагентів. Ми уклали мирову угоду з цими компаніями і надали гарантії, що виплатимо гроші вже найближчим часом.
- Раніше йшлося про те, що на утримання «Арени Львів» потрібно 10 млн грн. в рік. Це відповідає дійсності?
- Я не готовий наразі повідомити, скільки конкретно потрібно грошей на утримання стадіону в рік. Чому? Бо є постійна складова витрат, а є змінна. Сказати, що це 10 млн грн. на рік – це вам збрехати. Постійна складова – це комунальні платежі і зарплати. Якщо при найменшому штаті десь у 35 людей фонд заробітної плати становив 56 тисяч грн., то зараз ми збільшили фонд зарплати до 100-110 тис. і штат до 50 людей. Шукаємо техніків, електриків, охоронців, адже об’єкт величезний і тут постійно потрібен відповідний догляд. На щастя, за комунальні платежі платити нам допомагає держава. Зокрема, цього року виділили 3,2 млн грн. з бюджету на комунальні послуги.
- Цієї суми вистачає?
- Наразі ми намагаємося вкластися в ліміт, вимикаємо раніше світло, економимо газ. Однак, чим більше матчів, тим більше спожитої енергії, тому звісно ми готуємося до додаткових витрат.
- Під час представлення нової команди «Арени Львів» ви наголосили, що будете збільшувати кількість комерційних заходів на стадіоні, а ще раніше йшлося навіть про те, що на арені проводитимуть весілля.
- Ми вже навели контакти з весільними агенціями і зовсім скоро опублікуємо перелік послуг. На стадіоні є дуже красиві і великі зали, які дозволять прийняти захід більше 500 людей. У нас є все – приміщення, паркінг, ліфт, сегрегація на зони, місце, аби поставити сцену для музикантів. На скільки я знаю, за час функціонування «Арени Львів» тут провели від сили два весілля.
- Як ви повідомили раніше, оренда залу коштуватиме 1300 грн за годину, так?
- Не зовсім. Є базова собівартість, скільки коштує година оренди стадіону для різних подій. Для футбольних матчів – одна, для конференцій чи культурних заходів – інша. Ми відкриті до співпраці і скажу, що наші ціни дуже привабливі на ринку оренди великих приміщень.
- Тільки нещодавно озвучили вартість оренди стадіону для проведення футбольного матчу – 140 тисяч грн. Раніше це була «страшна» комерційна таємниця.
- Дуже страшна (сміється). 140 тис грн. – це базова ціна, в яку не входить найм і оплата праці стюардів, клінінг-компаній, а також охорони. Оплата праці цих компаній залежить від кількості глядачів, а це змінна цифра. Тому ціна для проведення кожного матчу однакова – 140 тисяч грн. і не змінюється від статусу зустрічі (поєдинок Ліги чемпіонів чи матч «Металурга»). Ми зустрічаємося з нашими замовниками і обговорюємо, скільки глядачів вони чекають на матч – якщо 20 тисяч, значить, нам потрібно більше стюардів і прибиральників, якщо 4 тисяч – значить, менше. Так це працює. Ціна однакова для всіх, хто використовує чашу стадіону, тому організатори концертів платять такі ж 140 тис грн.
- Чи правда, що ФК «Шахтар» сам організовує роботу усіх допоміжних служб – стюардів, охорони, прибиральників?
- Так. «Шахтар» має багаторічний досвід у футбольному менеджменті, який колектив «Арени Львів» намагається перейняти. Вони самі наймають стюардів, проводять для них навчання і виплачують кошти. ФК «Шахтар» платить тільки 140 тисяч грн. за оренду чаші стадіону, усі інші послуги клуб забезпечує собі сам. Звісно, у співпраці з нами. Чому так? Раніше стадіон «Арена Львів» не мав власної довготривалої практики в організації футбольних матчів, а «Шахтар» приїхав сюди зі своїм досвідом. «Шахтар» нам справді дуже допомагає.
- Коли на «Арені Львів» з’являться точки продажу знаменитих львівських брендів?
- Тоді, коли у нас буде постійний трафік. Наразі ми вже маємо перший досвід: під час проведення матчу Україна-Македонія я запропонував компанії HeyDay, яка зараз займається виготовленням патріотичного одягу, організувати точку продажу на стадіоні. Пізніше можна запросити й інших відомих львівських виробників - шоколаду, кави чи пива, однак потрібен постійний рух на арені і довкола неї. Адже зараз стадіон живе від події до події. Якщо тут збудують обіцяний конференц-хол, курсуватиме громадський транспорт і відкриють заклади громадського харчування – це вже буде зовсім інший стадіон.
На мою думку, Львів зобов’язаний рухатися далі з такими амбіціями, що наше місто центр всього-всього: туристична, гастрономічна, культурна, а тепер футбольна столиця України. Як тільки все стабілізується на сході, будемо проводити на «Арені Львів» великі концерти. Хочу, аби тут зіграли такі відомі гурти як Rolling Stones i Metallica, а чому ні? Тому окремим словом звернуся до вболівальників: не приносьте фаєрів та петард. Будете порушувати правила, у нас не буде футболу, а не буде футболу – «Арена Львів» знову стоятиме порожня. Зараз стадіон працює так, як не працював ще з часів проведення Євро-2012. Й якщо ніхто не ставитиме нам підніжки, то «Арена Львів» буде працювати так й надалі.
***
33-річний Денис Ринський - уже четвертий директор у недовгій історії функціонування стадіону «Арена Львів». До цього він багато років віддав ресторанному бізнесу, був президентом Ротарі-клубу «Львів Замок». Також працював менеджером з маркетингу компанії «Кумпель-груп» (мережа пивних ресторанів Львова) та комерційним директором Львівської філармонії. У професійному бекґраунді Дениса Ринського - посада PR-менеджера ресторану «САЛО» і відкриття власного розважального закладу Playbar.