Музей із Кам'янського привіз до Львова речі побуту брежнєвської доби

Ця виставка для тих, хто уже встиг забути про убогі «принади» Радянського Союзу. Музей історії міста Кам'янського привіз у Львівський музей історії релігії експонати часів брежнєвської доби, у тому числі й подарунки генсеку Леоніду Брежнєву.

Тому, кого роздирає ностальгія за «великой родиной», нагадають, як виглядала кухня звичайної радянської сім'ї: алюмінієвий посуд, брехунець, старі меблі.

«У цій кухні ми подали радянський кошик споживача, типова авоська: пляшка з кефіром, молоко і сирки різноманітні, грузинський чай, бо індійський був дефіцитом, як і кава», — розповідає завідувачка науково-експозиційного відділу Музею історії Кам'янського Ірина Шапочкіна.

Нагадають глядачеві і про «щасливе червоне» дитинство. Без покірного рабства у жовтенятах, піонерах і комсомолі не можна було розраховувати на комуністичну кар'єру.

«У нас представлено атрибути пропаганди і шкільну форму. У ті часи уніфікували дівчаток, але кожна дівчинка намагалася хоч трошечки вирізнитися, міняючи манжетики», — каже Ірина Шапочкіна.

Офіційна мода мала бути безбарвна, яскраве тільки з-під поли і «по блату».

«Це робилося навмисно, жінку знецінювали, у ній бачили «труженицю», яка будує комунізм, а не бачили в ній жінки», — пояснює Ірина Шапочкіна.

У фондах музею Кам'янського зберігаються подарунки генсеку Леоніду Брежнєву, бо він їхній земляк. Це і килими з його сонцесяйним ликом, попільнички і книжки, начебто, написані самим генсеком.

З протилежного боку виставкового залу показують зворотній бік щасливого комунізму — форми афганця і ліквідаторів Чорнобильської аварії.

«Перші пожежники, які гасили полум'я 4 енергоблоку, — це була звичайна пожежна форма, без захисту», — каже Ірина Шапочкіна.

Також виставили фуфайку і шапку в'язня Воркутинського табору, зв'язкового УПА Петра Войтюка. А також його скрипку.

«Ця скрипочка пройшла всі довгі роки ув'язнення у Воркуті і, коли він вечорами приходив, заскарузлими пальцями грав на цій скрипці. Душа тішилася тих людей, які чули цю мелодію, і це просто давало йому життя», — додає Ірина Шапочкіна.

«Щодо старшого покоління, ми бачимо дуже таку сильну ностальгію, нібито радянський час був золотим віком. Насправді, це не це так було. Ми хочемо трошечки із свідомістю людською попрацювати через ті експонати, через ті реалії того часу, щоб люди задумалися, що не можна повертатися назад, бо майбутнього не буде», — каже Ірина Шапочкіна.

Виставка триватиме упродовж місяця у Львівському музеї історії релігії.

«Тут була кухня монахів-домініканців, а в радянський період тут була також кухня і власне оці всі нищення, оце обпалення — це все здійснилося в радянські часи, тобто в ті часи, реалії яких ми будемо демонструвати на цій виставці», — розповідає завідувачка виставкового відділу Музею історії релігії Руслана Бубряк.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук