Проведення антитерористичної операції, протистояння російській агресії, максимальне піднесення патріотичного духу не могло оминути маркетологів і піар-менеджерів найбільших футбольних клубів України. Звісно, що сумніватися у патріотичних почуттях гравців не доводиться, однак великий футбол крокує в ногу із великими грошима, які у свою чергу вимагають вдалого піару.
Здебільшого, офіційна риторика клубів прямо залежить від позиції їхніх власників, а також від симпатій вболівальників. Якщо київське «Динамо» одразу зайняло дуже чітку патріотичну позицію, то донецький «Шахтар» надає перевагу нейтральній риториці і уникає коментарів щодо військових дій на сході України. Про те, як клуби висловлюють свою позицію у чинних українських реаліях і як це впливає на їхній імідж - читайте в огляді ZAXID.NET.
Війна і мир «Динамо» й «Шахтаря»
Наразі саме київське «Динамо запам'яталося найбільшою кількістю акцій на підтримку бійців АТО та української армії. Динамівці неодноразово навідувалися до поранених військових, які зараз перебувають на реабілітації у столичних госпіталях. Зокрема, відвідати українських військових приходили і головний тренер біло-блакитних Сергій Ребров, і гравці Андрій Ярмоленко та Роман Безус. Гравці київського клубу неодноразово виступали на підтримку України і висловлювали свою патріотичну позицію. А екс-динамівець Андрій Гусін, який нещодавно трагічно загинув, за власні кошти закупив аптечки для ультрас «Динамо», які воюють на сході України.
Гравці «Динамо», серед яких багато збірників, не відмовлялися коментувати поточну політичну ситуацію і навіть свою готовність захищати зі зброєю територіальну цілісність України. А в останньому турі чемпіонату України столичні футболісти вийшли на поле у спеціальних футболках, на яких були розмальовані у національні українські кольори танки.
Натомість, головний конкурент «Динамо» за чемпіонство та прихильність вболівальників, донецький «Шахтар», дотримується іншої позиції. В офіційних заявах та коментарях клубу частіше фігурують слова про мирне небо над Донбасом, або ж про те, що всі хочуть спокою і повернення до нормального життя. «Гірники» виступали із благодійними акціями, однак більше із гуманітарною метою. До прикладу, Сергій Степаненко відвозив допомогу дітям, постраждалим від бойових дій на сході України. Усе це гірники робили у комплексі із роботою «Гуманітарного штабу» Ріната Ахметова, який забезпечує допомогу людям, що постраждали від проведення військових дій.
Цікаво, що «гірники» майже ніколи не коментували агресивної політики Росії, а також відкрито не висловлювали підтримку військовим України. Зокрема, головний спікер донецького клубу, гендиректор Сергій Палкін, коментуючи черговий обстріл «Донбас Арени», вкотре наголосив, що клуб перебуває поза політикою і головне бажання гірників, аби нарешті настав мир і «Шахтар» міг повернутися додому.
Від весни риторика донеччан зазнала суттєвих змін: ще у квітні керівництво клубу хотіло покарати місцевих ультрас за виконання хіта про Путіна, чим викликало обурення у своїх вболівальників. Однак, вже після переїзду «Шахтаря» до Львова, конфлікт вдалося залагодити і після того ні гравці, ні керівники клубу більше не коментували політичні викрики на стадіонах України, а в офіційних коментарях воліють говорити лише про мир. Звісно, що донеччани думають у перспективі про повернення додому, тому й доводиться балансувати між нереальним спалахом патріотизму в Україні, нейтральною позицією президента клубу і непевними настроями на Донбасі. Звісно, що у цій ситуації команда вирішила притримуватися найменш радикальної позиції, уникаючи військових і підтримуючи переселенців та постраждалих.
Єдина акція, яку «Шахтар» і «Динамо» провели разом, відбулася перед матчем за Суперкубок України у липні цього року, коли гравці обох клубів вийшли на поле в оригінальних майках - дизайнери зшили блакитно-жовтими нитками половинки форми «Шахтаря» і «Динамо», що символізувало єдність та неподільність України.
«Металіст» мовчить, а «Карпати» вчаться стріляти
Інші лідери чемпіонату України теж займають майже протилежні позиції. Зокрема, керівництво харківського «Металіста», який чи не найближче перебуває до зони військових дій, майже ніколи не коментує поточної ситуації. Харків'яни з лютого перебувають не у найкращій ситуації, адже президент клубу Сергій Курченко, який був близький до сім'ї Януковича, втік з України і зараз перебуває у міжнародному розшуку. Також суд постановив накласти арешт на акції та нерухоме майно клубу через борги власника. Більше того, після 9 років, проведених у клубі, «Металіст» залишив один із кращих українських тренерів Мирон Маркевич. Тому з початку нового сезону харків'яни значно зменшили свої футбольні амбіції, а після відходу Маркевича і втечі Курченка втратили чимало симпатій вболівальників з інших регіонів України, які раніше підтримували харківський клуб.
Натомість ще одна східноукраїнська команда не боїться жодним чином висловлювати свою патріотичну позицію. Зокрема, нещодавно під час нагородження «Дніпра» срібними медалями чемпіонату України, футболісти клубу співали разом із вболівальниками знаменитий хіт про Путіна прямо із центральної сцени міста. Усім відома позиція президента «Дніпра» Ігоря Коломойського, який одразу після зародження сепаратистських рухів на сході України, заявив про повну підтримку цілісності держави і навіть обіцяв нагороди за зловлених у Дніпропетровську або в області осіб, які займатимуться пропагандою сепаратизму. Тому гравці дніпропетровського клубу, які й так ніколи за словом у кишеню не лізли, не втомлюються підтримувати українських військових добрим словом, піснею, або ж закупівлею тепловізорів.
На цьому фоні львівські «Карпати», фанати яких відрізнялися максимальною патріотичною позицією в Україні і часто ставали мейкерами патріотичних трендів, приєдналися до руху на підтримку української армії відносно пізно. Звісно, що у патріотизмі львівських футболістів сумніватися не доводиться, але на відміну від київського чи дніпропетровського клубу, львів'яни почали проводити відповідні акції відносно недавно. Зокрема, лише місяць тому карпатівці провідали поранених бійців АТО у Львові, а кілька тижнів тому з'їздили на полігон у Старичах, що на Львівщині, аби отримати базові знання про зброю та військову справу.
Серед інших українських клубів акції на підтримку військових у зоні АТО мають, здебільшого, одиночний характер. Зокрема, гравці «Чорноморця» на чолі із коломиянином Роман Григорчуком навідувалися до військових у госпіталь, а гравці донецького «Металурга» заспівали разом хіт про Путіна. Також своєрідний привіт президенту РФ передав грузинський гравець «Волині», а головний тренер луцького клубу Віталій Кварцяний навіть заявив, що російський футбол, як і Росія, більше для нього не існують.
Окремо, варто згадати про збірну України та Федерацію футболу, яка теж висловила повну підтримку українським військовим. Зокрема, молодіжна збірна зіграла благодійний матч на підтримку бійців АТО, а ФФУ вирішила віддавати кожні 5 грн із квитків на матчі національної збірної на потреби армії. Більше того, у ФФУ пообіцяли перерахувати майже один млн. грн на підтримку українських військових.