У Хмельницькій області 5 га землі незаконно внесли до земель сільськогосподарського призначення та передали у комунальну власність територіальної громади. Ділянка цінна тим, що на ній розташована пам’ятка археології національного значення – у ІХ-ХІІІ століттях там існувало згадане у літописах місто Тихомель. У цьому місті зростав князь Данило Романович, ним володіли Острозькі, також там збереглся унікальна соцініанська каплиця-усипальниця. Прокуратура довела в суді, що земля є власністю держави і не підлягає приватизації.
Як повідомив 8 травня Офіс генпрокурора, пам’ятка розташована на території Ямпільської громади, її взяли на державний облік ще в 1971 році. Площа землі, на якій розташований об’єкт культурної спадщини, – 5 га землі, а її вартість – понад 75 млн грн.
«Під час інвентаризації ділянку незаконно віднесли до земель сільськогосподарського призначення та передали у комунальну власність територіальної громади. Внаслідок таких дій порушено виключне право власності держави на особливо цінні землі, а також створено реальні ризики пошкодження частини археологічної спадщини України», – повідомили в Офісі генпрокурора.
Хмельницька обласна прокуратура подала судовий позов про зобов’язання повернути ділянку законному власнику – державі. Як зазначено у рішенні суду, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області ще у 2019 році передало у комунальну власність Ямпільської об’єднаної територіальної громади земельну ділянку площею 6,1381 га. На ній ділянка історико-культурного призначення займає 5,2862 га.
25 квітня Господарський суд Хмельницької області задовольнив позовні вимоги і повернув у власність держави пам’ятку археології національного значення.
Історична цінність Тихомеля та аріанської вежі
Археологічні дослідження селя Тихомель дають відомості, що люди жили на цій землі в різні часи. Там виявили:
- поховання та кургани епохи бронзи (3300-1200 років до нашої ери),
- поселення представників черняхівської культури (100-500 роки нашої ери),
- ритуальну вазу IV ст. із зображенням ранньослов’янського календаря.
Там проживали племена дулібів та їхні нащадки волиняни. Ця територія увійшла до складу Київської Русі і завжди була предметом суперечок між Галицьким і Волинським князівствами. Тихомель вперше згадується в літописі в 1152 році. У XIII ст. Тихомель стає резиденцією молодого князя Данила Романовича, воно було добре укріплене, згадувалося в літописах як значне місто Галицько-Волинської Русі, що розвивало торгівлю і ремесла.
У XVI ст. у західній та центральній Європі поширився реформаторський рух, який охопив також і українські землі, що на той час входили до складу Речі Посполитої. Тодішні власники міста – представники руського шляхетського роду Кобаковичів-Сенют прийняли соцініанство (одна з протестантських течій). Саме з тих часів там збереглася вежа-каплиця, яка також є унікальною пам’яткою історії та архітектури національного значення. Гробівець родини Сенют датується 1628 роком.
Наступними власниками містечка була мама Гальшки Острозької, князі Збаразькі, Вишневецькі, Раздивіли, Ходкевичі і Сапіги.
Городище літописного міста Тихомеля ІХ-ХІІІ ст. є пам’яткою археології, воно має науково-історичну цінність для пізнання історії Південно-Західної Русі. Археологи зможуть дослідити ділянку більш детально і виявити цінні артефакти. Збережена аріанська (соцініанська) вежа-каплиця не має аналогів на території України і свідчить про історію реформаторської течії в кінці XVI - на початку XVII ст. Що цікаво, що обласні депутати виділили з бюджету області гроші на першочергові протиаварійні роботи на пам’ятці того ж 2019 року, але вже після передачі землі в комунальну власність.