На Львівщині декомунізоване село хоче повернути собі стару назву. Чотири роки тому під час декомунізації Андріївці, що у Буському районі, повернули історичну назву — Мармузовичі. Але людям таке рішення не до вподоби. Вже чотири роки вони опираються декомунізації. І хочуть повернути звичну назву. Та зберегти юридичну назву Андріївської сільської ради. Львівський окружний адмінсуд зобов'язав перейменувати орган місцевого самоврядування. Але депутати скликають позачергову сесію й вирішуватимуть, чи подавати апеляцію.
До 2016 року село називалося Андріївка, а останніх чотири роки в документах — Мармузовичі. Населений пункт декомунізували. Але сільська рада залишилася Андріїївською, як і школа.
«Навіть зараз, коли ми їдемо з дітьми на екскурсію, вже після цього перейменування, дітей питають звідки вони. Кажуть, що з Андріївки! Є десь у душі надія, що залишиться таки Андріївка», — ділиться думками вчителька української мови та літератури Андріївського НВК Олеся Семен.
У книзі, що нею керувався Інститут національної пам'яті, зазначено, що село з 46-го року минулого століття. До 2016-го називали в честь директора моторно-тракторної станції Івана Андрєєва. Таку інформацію знайшов доцент ЛНУ ім. Івана Франка.
«У мене просто були знайомі в Інституті національної пам’яті на той момент. І вони звернулися до мене, чи не знаю я інших населених пунктів, які би підпадали під декомунізацію. І, власне, оскільки я походжу з Буська і історію села Андріївки чудово знаю, то я, власне, повідомив їм цю інформацію», — розповів доцент кафедри української мови ЛНУ ім. Івана Франка Іван Ціхоцький.
Село насправді мало кілька назв, згадки про які вдалося відшукати. До 1630-го року називалося Мармузовичі. Цю назву йому повернули під час декомунізацїі. А з 1630 до 1946 село називалося Ферлиївка. Втім мешканці проти такої зміни.
«Андріївка. Вона була і була. І до Андрєєва немає ніякого відношення. То буде Андрєєв, не Андріїв. То є велика різниця», — каже уродженець Андріївки пан Богдан.
Тож юридично село називається Мармузовичі. Але і вказівники, і органи місцевого самоврядування свідчать про зовсім інше. Допоки збирають документи та звернення до Верховної Ради, аби повернути назву Андріївка, у місцевих починається паперова тяганина.
«Далі веде зміна документів. То є купа витрат і купа часу людського. Того ніхто не питався. Зараз он зіткнувся з проблемою: роблю закордонний паспорт, треба печатку просто, що Мармузовичі. А то тільки початок», — розповідає Володимир, який прописаний у Андріївці.
«Мені Мармузовичі — ну ніяк. Мені вони не підходять зовсім. Я тільки за Андріївку. Так нам чогось із давніх-давен подобалося, і зараз подобається. Тільки за Андріївку», — каже місцева жителька Оксана.
Місцеві мешканці уже мають на руках згоду сільської та районної рад, аби перейменувати село назад на Андріївку. Тепер — слово за обласними управлінцями.
«Люди вирішили, щоби подати: Андріївка — в честь Андрія Первозванного. Ми маємо звернення священиків, маємо звернення вчителя історії, маємо звернення параолімпійця нашого Віктора Дідуха, який прославився, але Андріївкою, а не Мармузовичами», — каже землеупорядниця Андріївської сільської ради Мирослава Когут.
Якщо обласна рада погодиться на такий аргумент, залишиться провести рішення через Верховну Раду.